СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМирослав Маринович прочитав лекцію про митрополита Андрея Шептицького та принцип позитивної суми
Минулого тижня у рамках проекту «10 друзів рівності», який організовує Освітній центр з прав людини у Львові, відбулася лекція на тему «Митрополит Андрей Шептицький і принцип win-win». Прочитав її відомий український мислитель, дисидент, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.
Про принцип win-win у ХХІ столітті говорять часто. У бізнесі це «теорія блакитного океану», в суспільстві — інклюзивна освіта, в архітектурі — універсальний дизайн, що враховує потреби усіх людей. Пояснити цей принцип можна через прості пари сполучників, адже йдеться про «і, і», а не «або, або». Тобто про взаємну вигоду, взаємну користь і взаємний виграш. Про плекання партнерства, а не конкуренції.
Про те, як цей принцип у строкатому, багатокультурному суспільстві Галичини втілював митрополит Андрей Шептицький, під час своєї лекції розповідав український дисидент, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Окрім послань та міркувань митрополита, правозахисник провів паралелі між вченням Шептицького і схожими закликами в інших культурах, релігіях, філософських теоріях.
Win-win /win-lose
Якби Митрополит Андрей Шептицький почув, що його ім’я поєднують з якимось принципом win-win, то він би, швидше всього, налякався. Та ідея подвійної користі наскрізь присутня у його творчості. Ми маємо два протилежні принципи: нульової суми та позитивної. Нульову суму — win-lose — найкраще описали більшовики. Це можемо бачити у їхніх намаганнях стерти з лиця Землі буржуазію. Вони зазначали, що має настати смерть капіталу або смерть під п’ятою капіталу. Себто, хтось неодмінно мусить впасти. І за таким принципом народи Європи жили аж до Другої світової війни. Навіть у міжвоєнній Галичині люди дотримувались цих ідей.
Діяти у співпраці
А потім настала Друга світова, яка поставила народи перед фактом. Так далі жити не можна. Таке сліпе зіткнення егоїзму до добра не доводить і треба жити за іншими правилами. Європа усвідомила, що мусить перейти до принципу win-win: якщо діяти у співпраці, то можна виграти більше.
Чи це новий принцип? Звичайно що ні. Дивимось у Євангеліє: «Око за око, зуб за зуб, а я кажу вам противтесь усьому злому. Хто вдарить тебе у праву щоку, оберни до нього й другу». Подібні твердження є і в індуїзмі, буддизмі, конфуціанстві, ісламі та юдейській традиції. Але це не лише релігійний принцип. Арістотель казав, що дружність — це рівність. Тому бачимо, що дружба немислима без win-win. Це співпраця заради спільної праці.
Андрей Шептицький писав: «Спільна молитва, мої милі брати, має більшу силу, ніж молитва кожного зокрема… Спільними силами ми маємо працювати заради добра ближнього… Де є співпраця, там є Господь». Бачимо, що ця додана вартість проявляється в особі Ісуса Христа.
«О квестії соціальній»
Натхненний енциклікою Папи Лева XIII «Rerum Novarum», де той пише про необхідність досягати згоди між робітниками і роботодавцями в питаннях прав та обов’язків, Шептицький створює 1904 року пастирське послання «О квестії соціальній» («Про соціальне питання»). Він переповідає для галичан цю енцикліку. Доводить, що два стани — убогий та багатий — не ворожі один одному. Хибним митрополит вважає твердження, що сама природа штовхає їх до завзятої вічної боротьби: капітал не може обійтися без праці, а праця без капіталу. А тепер спробуйте подивитися на ці ідеї очима комуністів, які говорили про те, що суттю людської цивілізації є класова боротьба. А тут ще йдеться про церкву, яка втихомирює братовбивчу боротьбу. Отож, Папу Лева XIII можна назвати родоначальником принципу win-win, оскільки саме він ввів його в економічну теорію.
У праці Митрополита є один момент, який, в принципі, для Церкви звичний. Йдеться про вибір на користь вбогих: рівність є в допомозі слабшим. Та важливо не закривати бідним їхні обов’язки і не переставати шанувати права багатих. Ніхто не має жодного права на ненависть. Ідеї патерналізму проявляються в тому, що сильніші допомагати стати на ноги слабшим, допомогти їм поліпшити долю. Пан Маринович згадує про загадку, де запитується, що краще: принести склянку води спраглому або ж вказати шлях до озера. За принципами Шептицького потрібно зробити й те й інше.
Якщо підсумувати, то в засадах принципу win-win Шептицького ідеально сходяться як бізнесові ідеї, так і християнські. Немає суперечки між християнським та секулярним світоглядами.
Нагадаємо, що саме Мирослав Маринович є автором книги «Митрополит Андрей Шептицький і принцип позитивної суми», у якій він аналізує послання і титанічні зусилля великого українця.
Довідка
Проект «10 друзів рівності» відбувається завдяки внескам 356 людей на платформі Спільнокошт. Фінансову підтримку також надають Міжнародний фонд «Відродження», National Democratic Institute (США) та Уряд Швеції. Набирати обертів «10 друзям рівності» допомагає Мистецьке об'єднання «Дзиґа».
За матеріалами Марії Масюк та facebook-сторінки Освітнього центру з прав людини у Львові
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
