«Ми всі покликані дати їсти тим, хто голодний», — єпископ Йосиф Мілян

5 серпня 2020

«Завдання хліба — нагодувати голодних, щоб людина була умиротвореною та щасливою. Це підставовий елемент людського щастя — бути насиченою аби жити. Коли Господь закінчив свою проповідь, Він зрозумів, що треба людині дати їсти, щоб її дальше навчати. Ми всі покликані дати їсти тим, хто голодний», — про це 2 серпня 2020 року, під час Архиєрейської Божественної Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, говорив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії.

«Ми всі покликані дати їсти тим, хто голодний», — єпископ Йосиф Мілян

Свою проповідь архиєрей розпочав євангельськими словами «Дайте ви їм їсти!». У світлі цих слів владика зазначив, що Господь, закінчуючи проповідь своєї благовісті, зауважив, що народ змучений, змилосердився над ним. Відтак Ісус звернувся до учнів зі словами «Дайте ви їм їсти!».

Роздумуючи над цими словами, проповідник наголосив: «Голод є страшною річчю. Мабуть, історія України 1932–1933 років ще буде довго кривавити в пам’яті тих, які пережили геноцид на родючих українських землях. Голодних у світі дуже багато. Навіть попри те, що створено безліч гуманітарних організацій, голодних залишається все таки багато. Направду, щоб людина могла відкрити серце та душу, відкритися у повноті як творіння Боже на Його Слово, якщо відчуватиме голод — не зможе адекватно на це відкритися. Тому Церква впродовж віків турбувалася про виконання цього слова „Дайте ви їм їсти!“. Різні соціальні проєкти в нашій Церкві та Церкві загалом пробують людину нагодувати, але цього недостатньо. Тому перед великим постом Господь через Церкву пропонує нагадати: „Коли я був голодний, ви мене нагодували. Спраглим був і ви мене напоїли“».

Підсумовуючи своє слово, архиєрей зауважив, що апостоли отримали надскладне завдання: 5 хлібів на 5 тисяч народу. Вони не знали, як це здійснити, але довірилися Господу і побачили велике чудо — примноження хлібів. «Наша спрага, наш голод має потенціал широкого масштабу. Голод правди, справедливості, голод сердечний, голод правдивого людського серця, чистоти, правдивих відносин. Ми спраглі доброго слова, ми голодні адекватної поведінки та відношення до себе. Коли нам цього не вистачає ми немов би вмираємо в родині. Щоб зліквідувати у світі голод нам не треба дуже багато… Якщо кожен з нас від хліба серця та повноти духа, відламає крихту і роздаватиме тим, хто голодний, тоді й світові буде по достатку».

За матеріалами Київської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ