Методологія проведення аудиту судочинства УГКЦ

29 вересня 2020

МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ [1] СУДОЧИНСТВА УГКЦ [2]

І. Загальні критерії

1. Здійснення візитації трибуналів УГКЦ для перевірки їх діяльності (далі — візитація) належить до компетенції генерального керівника управління справедливості УГКЦ (далі — ГКУС), як вибраної Синодом Єпископів особи [3], яка має право наглядати за всіма трибуналами УГКЦ у межах території [4]; водночас за самим єпархіальним єпископом залишається прямий обов’язок нагляду за власним трибуналом.

2. Періодичність візитації трибуналів — один раз на сім років, хіба що ГКУС, маючи для цього вагомі підстави, вирішить інакше.

3. Залишаючи за ГКУС право самостійно здійснювати візитацію, вважається доречним, щоб, очолюючи візитаційну комісію [5], він послуговувався допомогою осіб, обізнаних із роботою трибуналів. Тому рекомендується, щоб такі особи були вибрані серед працівників трибуналів.

4. Зважаючи на кількість трибуналів в межах території України [6], візитація повинна бути здійснена поступово, митрополія за митрополією, відповідно до графіку, складеного ГКУС. Візитація повинна також бути тривалою, щоб особи, які її здійснюють, мали час як на саму візитацію, так на опрацювання результатів і підготування звіту.

ІІ. Вибір осіб для допомоги ГКУС у проведенні візитації

5. Беручи до уваги п.3 розділу «Загальні критерії», вибір осіб для допомоги у проведенні візитації здійснює ГКУС з урахуванням критерію фаховості і компетентності.

6. Вибір осіб, які за дорученням ГКУС здійснюватимуть візитацію, належить зробити так, щоб працівник трибуналу певної єпархії (екзархату) не проводив аудиту в ній.

7. Візитацію Звичайного Трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ здійснює особисто ГКУС.

ІІІ. Фінансові витрати

8. Зважаючи на те, що ГКУС вибраний Синодом Єпископів УГКЦ та діє від його імені, уся його робота, пов’язана головно з візитацією, фінансується із внесків, які єпархії сплачують до [економату] Курії Верховного Архиєпископа, незалежно від інших внесків, визначених Синодом Єпископів УГКЦ.

9. Кожна єпархія, у якій відбувається візитація церковного трибуналу, оплачує витрати, пов’язані з візитацією, а саме: транспортні витрати; проживання, харчування і винагороду залучених до аудиту осіб, канцелярські витрати та інші.

IV. Провадження візитації

Дії, які передують аудиту

10. ГКУС не пізніше ніж за місяць до дати візитації письмово повідомляє єпархіального єпископа [7] про заплановану візитацію трибуналу.

11. ГКУС повідомляє Верховного Архиєпископа Києво-Галицького письмово як про візитацію Трибуналу Києво-Галицької митрополії (трибунал єпархії Верховного Архиєпископа), так і про візитацію Звичайного Трибуналу Верховного Архиєпископа, який є складової частини Курії Верховного-Архиєпископа [8].

12. Відповідно до повідомлення ГКУС, єпархіальний єпископ повинен подбати про забезпечення особам, залученим до візитації, доступу до трибуналу, надання відповідної документації, що стосується діяльності трибуналу, а також усіляко сприяти в здійсненні комплексної і повної візитації.

13. Термін візитації кожного трибуналу залежить від структури трибуналу, повинна бути здійснена в розумні строки та не перешкоджати щоденній діяльності трибуналу.

14. Якщо внаслідок повідомлення, про яке йдеться в п. 10 цього підрозділу, з’ясується, що якась єпархія або єпархії з огляду на об’єктивні труднощі не можуть створити власного трибуналу, ГКУС повідомляє про це Верховного Архиєпископа Києво-Галицького. Останній, за згодою зацікавлених єпархіальних єпископів, може утворити між’єпархіальний трибунал для цих єпархій [9].

15. Окрім цього, коли якась єпархія або єпархії з огляду на об’єктивні труднощі не можуть створити свого трибуналу, то ГКУС заради вирішення зокрема подружніх справ має нагадати єпархіальному єпископу такої єпархії чи екзарху про можливість звернутися за допомогою до найближчого трибуналу [10].

Практичні аспекти візитації

Візитація повинна охоплювати такі аспекти:

16. Перевірку установчих документів трибуналу, як-от:

1) декрету заснування (компетенція);
2) статуту (якщо його немає, то слід встановити причину);
3) дані про персональний склад трибуналу (особові справи працівників) від моменту заснування трибуналу;
4) стан діловодства трибуналу.

17. Перевірку доступності трибуналу для вірних, зокрема наявність таких речей:

1) розпорядку роботи трибуналу;
2) графіку прийому вірних; можливості отримання необхідних консультацій та порад;
3) інформації про трибунал і про подружні процеси, зокрема на інтернет-сторінці єпархії;
4) практичних інструментів контакту з вірними.

18. Перевірку фінансового аспекту діяльності трибуналу:

1) оформлення трудовідносин із працівниками трибуналу;
2) зарплата/винагорода працівників трибуналу;
3) процесуальні витрати за провадження справ та способи їх погашення (рекомендується, щоб процесуальні внески вірних були уніфіковані для всіх трибуналів);
4) кількість справ із повним погашенням судових витрат, кількість справ із частковим погашенням судових витрат і кількість безкоштовних справ.

19. Безпосередня діяльність трибуналу:

1) перевірка і встановлення наявності необхідної кількості фахівців для ефективного здійснення судочинства. Якщо в ході візитації буде встановлено, що в трибуналі немає достатнього числа кваліфікованих працівників, ГКУС повинен звернути на це увагу відповідного єпископа, а в разі бездіяльності останнього — протягом розумного часу наполягати на законній заміні непрофесійних кадрів або на здобутті ними відповідного наукового ступеня;
2) перевірка і встановлення типу справ, які трибунал має компетенцію розглядати (карні, спірні, подружні); їх кількість за роками з моменту останньої візитації (зареєстровані на початку і наприкінці року, вирішені, заморені тощо);
3) перевірка способу процесуального провадження та ведення процесуальної документації, головно подружніх справ (особливо після реформи подружніх процесів 2015 року);
4) перевірка наявності та стану архіву трибуналу, зокрема таємного;
5) з’ясування наявності у працівників трибуналу проблем, які виникають у зв’язку з їхньою діяльністю або розв’язання яких вони потребують. Інформацію про це можна отримати під час особистої розмови з працівниками трибуналу (якщо є необхідність, із кожним зокрема), яка проводиться для того, щоб зрозуміти, чи вони мають відповідні знання, кваліфікацію та здатні ефективно провести судовий процес. Для того щоб оцінити кваліфікацію суддів, можна витребувати для аналізу вироки трибуналу [11];
6) отримання інформації стосовно участі працівників трибуналу у формаційних курсах як в Україні, так і за кордоном;
7) перевірка дотримання процесуальних термінів у провадженні справ із моменту подання позовної скарги заради гарантування вірним, зі збереженням справедливості, здійснення правосуддя у розумні та встановлені правом строки, а саме — не більше ніж рік на першому ступені судочинства та не більше від шести місяців у наступних інстанціях [12];
8) перевірка подання у встановлені строки до Найвищого трибуналу Апостольської сигнатури судовим вікарієм і Головою Трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ звіту про діяльність трибуналу [13];
9) окремим пунктом візитації є розмова з єпископом, як основного судді єпархії, стосовно діяльності трибуналу.

V. Завершення візитації

20. По закінченні візитації всіх трибуналів ГКУС повинен подбати в розумні терміни про укладення відповідного звіту з власними рекомендаціями про діяльність кожного окремого трибуналу, який подає до Синоду Єпископів та безпосередньо до Верховного Архиєпископа Києво-Галицького.

21. На основі звіту ГКУС Синод Єпископів реагує, якщо є необхідність, відповідно до своїх повноважень [14].

Посилання:

[1] У питаннях, пов’язаних із судочинством УГКЦ, більш доречно вживати термін «візитація», «візитація трибуналів», оскільки термін «аудит» вживається здебільшого у фінансовій діяльності.

[2] Під час підготовки цього документа використано матеріал титулу ХVІІ «Судочинство» Кодексу Канонів УГКЦ.

[3] Див. ККСЦ. — Кан. 1062, § 2.

[4] Кан. 1062, § 5 ККСЦ встановлює обмеження діяльності ГКУС, тому така візитація може бути проведена лише щодо трибуналів УГКЦ, які діють на території України. В інших країнах нагляд за трибуналами, згідно з арт. 121 і 124 п. 1 Апостольської конституції «Pastor Bonus», має лише Найвищий трибунал Апостольської сигнатури (SupremumTribunalSignaturaeApostolicae). Крім того, ніщо не забороняє щоб єпархіальний єпископ, як основний суддя в єпархії поза територією України, сам проводив періодичну візитацію власного трибуналу і, якщо цього бажає або з чемності, може подати таку інформацію до уваги членів Синоду.

[5] Рекомендується, щоб візитаційну комісію очолював саме ГКСУ. Альтернативним кандидатом може бути хтось із двох єпископів — членів Синодального трибуналу.

[6] Станом на 17 лютого 2020 року судочинство УГКЦ в межах України сформоване таким чином:

1. Звичайний Трибунал Верховного Архиєпископа (м. Львів).

2. Києво-Галицька митрополія: Трибунал Києво-Галицької митрополії (м. Київ); Трибуналу Луцького екзархату (м. Луцьк); Трибуналу Одеського екзархату (м. Одеса); Трибуналу Кримського екзархату (м. Одеса); Харківський екзархат — немає інформації; Донецький екзархат — немає офіційної інформації.

3. Львівська митрополія: Трибунал Львівської митрополії (м. Львів); Трибунал Стрийської єпархії (м. Стрий); Трибунал Самбірсько-Дрогобицької єпархії (м. Дрогобич); Трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії (м. Жовква).

4. Івано-Франківська митрополія: Трибунал Івано-Франківської митрополії (м. Івано-Франківськ); Трибунал Коломийської єпархії (м. Коломия); Трибунал Чернівецької єпархії — немає офіційної інформації.

5. Тернопільсько-Зборівська митрополія: Трибунал Тернопільсько-Зборівської митрополії (м. Тернопіль); Трибунал Бучацької єпархії (м. Бучач); Трибунал Кам’янець-Подільської єпархії (м. Хмельницьк).

[7] Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, митрополитів, єпархіальних єпископів, екзархів.

[8] Див. Статут Трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ. — Арт. 6.

[9] Див. ККСЦ. — Кан. 1067, § 1.

[10] Там само. — Кан. 1359, § 2.

[11] Тут витребування вироків здійснюється не для аналізу прийнятого рішення (non di merito o legalità), але якості змісту самого вироку.

[12] Див. ККСЦ. — Кан. 1111.

[13] Обов’язковість подання такого звіту встановлена циркулярним листом префекта Найвищого трибуналу Апостольської сигнатури: Segnatura Apostolica. Lettera circolare «Inter munera», 30. 07. 2016 (Prot. n. 51716/16 VT) sullo stato e attività dei tribunali. Анкета за посиланням
http://www.vatican.va/roman_curia/tribunals/apost_signat/documents/segnatura-apostolica_schema-ecc-orient_en.pdf

[14] Найвищий Законодавець у кан. 1062 ККСЦ виключив будь-яку судову владу Верховного Архиєпископа над усією Церквою, за винятком єпархії Верховного Архиєпископа, оскільки провадження судових процесів, що є resodiosa, не співмірний із характером Pateretcaput, яким є Верховний Архиєпископ. Окрім цього, здійснення судочинства не належить навіть до компетенції Постійного Синоду, який є допоміжним органом Верховного Архиєпископа в адміністративних справах. Тож судова влада Верховного Архиєпископа та Постійного Синоду згідно з кан. 1062 ККСЦ була передана Синоду Єпископів, який, із збереженням компетенції Апостольського престолу, є найвищим трибуналом у межах території цієї Церкви (див. SARRAF J. I. Sub can. 1062 // AA. VV. Commento al Codice dei Canoni delle Chiese Orientali. — Città del Vaticano, 2001. — Р. 884–885). Саме в рамках Синоду Єпископів і за його дорученням виконує свою функцію і здійснює діяльність ГКУС. Зважаючи на вищенаведене, доречно щоб практичні дії, необхідні для покращення системи судочинства, здійснював ГКУС після відповідного рішення Синоду Єпископів.

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae