СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Канталамесса: чи Ісус Христос дійсно є Господом мого життя?
Друга великопосна проповідь кардинала Канталамесси, яку він виголосив 5 березня 2021 р. для представників Римської Курії у ватиканському залі Павла VІ, була присвячена темі людськості Ісуса Христа.
«А ви що кажете, хто Я?» — це запитання Ісуса, скероване до Його найближчих учнів, стало головною темою другої великопосної проповіді кардинала Раньєро Канталамесси, проповідника Папського Дому, яку він у п’ятницю, 5 березня 2021 року, виголосив для найближчих співробітників Святішого Отця. Цього разу кардинал-проповідник заохотив присутніх замислитися над темою людської природи Ісуса Христа.
Небезпека сучасності
За словами кардинала Канталамесси, сьогодні Церква перебуває у смертельній небезпеці, тобто під загрозою жити так, ніби Ісуса не існувало. Такою є передумова, з якою світ та засоби комунікації постійно говорять про Церкву. В дійсності, зацікавленість Церквою проявляється через зацікавлення її історією, організацією, фактами та плітками, однак, як рідко звучить слово «Ісус», яке не входить ні в діалог між вірою та філософією, ні між вірою та наукою, ні в міжрелігійний діалог. Можна сказати, що відповідаючи на потреби часу, сьогоднішньої культури, ми, християни, ризикуємо потрапити у небезпеку жити без Христа, жити так, немов би Його не існувало. Проте, як можна говорити про Церкву, оминаючи Ісуса і Його Євангеліє?
Чотири характеристики для певності
Проповідник пригадав слова Папи Франциска, які він виголосив під час загальної аудієнції 25 листопада минулого року, подаючи чотири характеристики церковного життя: перебувати у слуханні апостольської науки, плекати спільність, перебувати разом на ламанні хліба й в молитвах. При цьому проповідник зазначив, що існування Церкви має сенс лише тоді, коли воно сильно вкорінене у Христі. Саме тому, він вирішив у своїх великопосних проповідях окремо заглибитись в особу Ісуса.
Мотив даної теми
Бажання заглибитись у тему людськості Ісуса не викликане бажанням якоїсь апологетики, але ґрунтується виключно на духовних мотивах. Тому, мова не йде, аби переконати когось невіруючого в тому, що Ісус Христос є Господом Богом, але для того, аби Він ставав дедалі реальнішим Господом нашого життя і всього, що з нами пов’язане. На переконання проповідника, сьогодні недостатньо визнати Ісуса як Христа Церкви та Євангелії.
Людська природа Ісуса
Слід звернути увагу на догматичний трикутник щодо Ісуса: Божа природа Ісуса, Його людська природа та єдність цих двох натур в одній особі. Отож, Ісус водночас є Богом та людиною, або краще — Богом і людиною в одній особі. Новий Завіт більше зацікавлений темою святості Ісуса, святості Його людської особи, тим, що Він є новою людиною, а те що Він є реальною людиною відходить на другий план. Однак, Ісус є тією людиною, на яку всі інші люди повинні взоруватись і до Неї уподібнюватись.
Святість Ісуса
А говорячи про святість Ісуса Христа, кардинал Канталамесса зазначив, що вона не була абстрактною, метафізичною, але реальною. Блаженства, які є автопортретом Ісуса, є прикладом життя і досвіду, які Він здобув і бажав передати Своїм учням, бажаючи, аби вони ввійшли у Його сферу святості, що відзначалась як постійним послухом Отцеві, так і цілковитою відсутністю будь-якого гріха. Власне, ця відсутність гріха вказує, що Його людська природа була особливою.
У Святому Таїнстві Хрищення Ісус передає нам те, що Він має і Ким Він є. Віра допомагає нам прийняти цей дар та перетворити його в життєвий досвід, а не лише залишити на площині вірування. Власне, віра допомагає нам наслідувати Ісуса у Його святості, відкриваючи нас на благодать Святого Духа.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
