СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Дзуппі: пріоритет наших зусиль — повернення в Україну полонених і дітей
У четвер, 16 липня, кардинал повертається до Риму після чотирьох днів перебування в країні, що перебуває у стані війни. У середу, після участі в урочистостях з нагоди Дня державності України голова італійського єпископату зустрівся з міністром закордонних справ Сибігою та іншими представниками цивільної влади. У центрі уваги — питання повернення полонених та репатріації українських дітей, а також прохання родичів українських полонених про те, щоб кардинал зміг відвідати також в’язниці в Росії.
У четвер, 16 липня 2026 року, кардинал Маттео Марія Дзуппі повертається до Риму, завершивши свій візит в Україну. Це вже друга місія після тієї, що відбулася у 2023 році, покликана засвідчити стражденному українському народові близькість і молитву Папи Лева XIV, який «із занепокоєнням стежить за перебігом війни та закликає захищати людську гідність, що стає першою жертвою кожної війни». Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
Протягом чотирьох днів кардинал відвідав Львівську область та Київ, де відбулася низка зустрічей, візитів, богослужінь, розмов і різноманітних заходів. Останні з них мали місце у середу, 15 липня, після ранкової церемонії на Михайлівській площі з нагоди Дня Української Державності за участю Президента України Володимира Зеленського, а також представників державної влади й релігійних спільнот. Зокрема, кардинал розпочав післяобідню програму із зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Зустріч з міністром закордонних справ
Під час тривалої розмови кардинала Дзуппі з Андрієм Сибігою було порушено низку питань, у яких українська сторона звернулася до Святого Престолу з проханням про підтримку. Міністр закордонних справ від імені уряду України висловив вдячність Святому Престолу за «незмінну гуманітарну залученість». Очільник української дипломатії також знову звернувся до кардинала Дзуппі з проханням підтримати мирні зусилля, наголосивши на спільному баченні «всеосяжного і тривалого миру». «Україна, — зазначив він, — прагне завершити цю війну більше, ніж будь-хто інший. Водночас наша оборонна промисловість, яка стрімко зростає, та бойовий досвід роблять Україну дедалі важливішим учасником забезпечення європейської безпеки».
Окрему увагу міністр приділив долі українських цивільних, яких незаконно утримує Росія. За його словами, вони «досі залишаються поза межами дієвих міжнародних механізмів захисту». У зв’язку з цим він наголосив на необхідності створення «окремого гуманітарного треку для їхнього звільнення».
Андрій Сибіга також поінформував кардинала Дзуппі про гуманітарну ситуацію в громадах Олешок та Голої Пристані Херсонської області, які перебувають під російською окупацією. За його словами, тисячі мирних жителів там «терміново» потребують відкриття гуманітарного коридору. Під час зустрічі йшлося також про нещодавній російський удар по Києво-Печерській лаврі, що є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, 975-ту річницю заснування якого відзначатимуть у серпні. Захист і відновлення цієї святині є одним із пріоритетів українського уряду.
Інституційні зустрічі
Питання повернення в Україну полонених і дітей, захисту цивільного населення та надання гуманітарної допомоги неодноразово порушувалися й під час інших офіційних зустрічей. У ході цих переговорів кардинал Дзуппі не раз наголошував на тому, що становить серцевину його місії в Україні. «Навіть якщо хоча б один військовополонений, одна цивільна особа чи одна дитина зможуть знову обійняти своїх рідних, це стане ще однією цеглиною у справі побудови миру», — сказав кардинал. Він також запевнив: «Буде зроблено все можливе — такою є воля Папи Лева XIV. Гуманітарна діяльність має стояти понад будь-якою політичною чи військовою логікою. Саме це лежить на серці Церкві, яка є хранителькою людяності».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
