СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ вручив перші Ордени блаженного священномученика Омеляна Ковча отцям Івану Левицькому та Богдану Гелеті
28 червня після Архриєрейської Божественної Літургії на площі перед храмом Різдва Пресвятої Богородиці у Львові Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав вручив перші Ордени блаженного священномученика Омеляна Ковча ієромонахам Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи) — о. Івану Левицькому та о. Богдану Гелеті. Відзнаку священники отримали за гідний приклад ревного священничого служіння, вірність монашим обітам та незламність у вірі під час важких випробувань у російському полоні.
Предстоятель нагадав, що ця нагорода має глибоке історичне коріння, пов’язане з постаттю святого Папи Івана Павла ІІ та беатифікацією мучеників Української Греко-Католицької Церкви. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Мабуть, усі ми пригадуємо ту унікальну мить, коли святий Папа Іван Павло ІІ 25 років тому підніс до слави святих мучеників нашої Церкви, які постраждали в часи комуністичних переслідувань. Відтоді блаженний священномученик Омелян Ковч став покровителем нашого духовенства», — зазначив він.
За словами Глави Церкви, саме ця постать стала підставою для встановлення нової церковної відзнаки для священників.
«Рішенням Синоду Єпископів УГКЦ був встановлений орден як найвища нагорода для священників, які у своєму служінні уподібнюються до цього мученика. Сьогодні ми вперше маємо честь вручити цю відзнаку. Я називаю їх бердянськими страстотерпцями», — сказав Блаженніший Святослав.
Після вручення нагороди о. Богдан Гелета наголосив, що сприймає її насамперед як відповідальність і продовження служіння людям.
«Я не є достойним цієї відзнаки і знаю багатьох достойніших. Це ті, хто щоденно свідчить правду і віддає за неї своє життя: діти, які не дочекалися батьків, дружини, які втратили чоловіків, матері, що втратили дітей. Вони вже склали найвищу жертву і продовжують її складати. Ця нагорода — їхня. А я лише знаряддя в руках Божих. Продовжуючи цей шлях боротьби, ми не будемо сумніватися в тому, що Господь уже зробив і продовжує робити для нас», — сказав священник.
Орден блаженного священномученика Омеляна Ковча для о. Івана Левицького отримав протоігумен Львівської провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя о. Володимир Борейко.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії священники свідомо залишилися в окупованому Бердянську поруч зі своїми вірними. Вони продовжували служити як греко-католицькій, так і римо-католицькій громадам, допомагали місцевим жителям та приймали людей, які рятувалися з Маріуполя.
16 листопада 2022 року отців заарештували. Відтоді вони перебували в російському полоні майже 19 місяців — до 28 червня 2024 року.
Зустріч ієромонахів після проведеного обміну полоненими.
Попри ув’язнення, священники не припинили душпастирського служіння. В інтерв’ю «Суспільному» о. Богдан Гелета розповів, що в слідчому ізоляторі йому неодноразово пропонували співпрацювати з ФСБ. «Я вже маю співпрацю — з Господом Богом», — відповів о. Богдан Гелета.
І хоч у полоні росіяни забороняли молитву, а Українську Греко-Католицьку Церкву називали «сектантською», о. Богдан не побоявся звернутися до старости казарми з проханням дозволити короткі спільні молитви. Відтак полонені щодня мали до десяти хвилин, щоб проказати «Отче наш» і «Богородице Діво». Під час прогулянок священники також сповідали, підтримували ув’язнених та молилися разом із ними.
«Люди розповідали, як їх брали в полон, казали про тортури, що пережили, про свої сімейні трагедії. У цих розмовах я не на все міг відповісти, але говорив: „Давай помолимось“», — згадував о. Богдан.
о. Іван Левицький та о. Богдан Гелета в російському полоні.
«Хай милосердний Господь за молитвами блаженного священномученика Омеляна Ковча сторицею винагородить Вас за всі Ваші старання та подасть Вам свої ласки для подальшого служіння. Благословення Господнє на вас!» — йдеться у грамотах, Глави УГКЦ.
Довідка
Орден блаженного священномученика Омеляна Ковча був заснований рішенням Синоду Єпископів УГКЦ під час засідань у Зарваниця в липні 2024 року. Після завершення юридичного та мистецького опрацювання 4 вересня 2024 року Отець і Глава УГКЦ проголосив декрет про встановлення ордену, а також затвердив його Статут і опис відзнаки.
Він є найвищою відзнакою Отця і Глави УГКЦ для священнослужителів. Він призначений виключно для духовенства УГКЦ. Рішення про нагородження приймає Отець і Глава УГКЦ за згодою Постійного Синоду.
Статут визначає, що орденом відзначають за:
- визначні заслуги у священничому служінні;
- виняткову душпастирську ревність;
- успішну євангелізаційну та місійну діяльність;
- розвиток парафіяльного життя;
- самопожертву у благодійному служінні;
- капеланське служіння;
- розвиток катехизації та біблійного апостоляту;
- екуменічну та міжрелігійну діяльність;
- особистий моральний авторитет і святість життя.
Особливо цікаво, що значна частина критеріїв нагородження сформована на основі духовного іспиту сумління самого отця Омеляна Ковча, який він залишив у своїх духовних записах.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
