До Дня міста в Івано-Франківську екуменічно освятили копію наріжного каменя першої української церкви

7 травня 2019

З нагоди чергової річниці з Дня народження обласного центру Прикарпаття, яку відзначали 5 травня, на одній з його центральних площ відбулися урочистості за участі представників духовенства Православної Церкви України, Української Греко-Католицької Церкви і Римо-Католицької Церкви в Україні. Митрополит Володимир Війтишин спільно з духовенством різних конфесій освятили бронзову копію наріжного каменя першої в місті української церкви.

До Дня міста в Івано-Франківську екуменічно освятили копію наріжного каменя першої української церкви

Камінь встановили біля пам’ятного знаку Першій Українській Церкві на перетині площі Ринок та вулиці Страчених українських націоналістів.

Від імені духовенства до присутніх звернувся митрополит Галицький і Івано-Франківський ПЦУ Андрій Абрамчук.

«Вітаю усіх у ці світлі Пасхальні дні. Думаю кожен з нас розуміє, що День народження міста є свідченням тих, хто тут жив і буде жити. Маємо сьогодні пам’ятати і тих, хто зараз оберігає нас і мирне небо над нами. Маємо цінувати наших істориків і краєзнавців, які бережуть історію, яку інколи навіть не знаємо», — сказав владика Андрій.

«Камінь є письмовим свідченням про те, що на місці, де у Івано-Франківську зараз збудована синагога, була закладена перша українська церква міста, згідно з привілеєм графа Потоцького, який надавався усім громадам, які жили у тодішньому Станиславові, — розповів архітектор Володимир Гайдар. — На той момент, коли віднайшли у 2012 році сам наріжний камінь і прочитали на ньому текст, копію зняти ще не було змоги. Насправді, це дуже потужний артефакт, який є ровесником міста і його дуже гарно оберігали. Отже, оригінал можемо побачити в обласному краєзнавчому музеї Івано-Франківська. Наш реставратор Валерій Твердохліб провів його реставрацію».

Зі слів Володимира Гайдара, для того, щоб усі могли ближче познайомитися з пам’яткою, доторкнутися до неї, і було вирішено виготовити копію.

Копію вилили з бронзи — матеріалу антивандального, що з часом стає ще благороднішим.

«Є така думка, що цей камінь можна вважати щасливим, — додає архітектор. — У кінці ХІХ століття оригінал вперше віднайшли і заховали, вмурувавши у престіл у катедральному соборі Української Греко-Католицької Церкви Івано-Франківська, де його віднайшли уже 2012 року. Зараз копію ми показуємо містянам і гостям, встановивши у цьому сквері».

Вихідну силіконову форму копії наріжного каменя першої української церкви Станіславова зняв скульптор Степан Федорин, який є також автором знаку першої української церкви Івано-Франківська. Цю форму можна буде використовувати надалі. А оригінальний каркас вилили на одній із ливарень Львова. Поруч з каменем розміщена інформаційна форма, яка містить переклад автентичного тексту, який є на камені. Розшифрування взяте з книжки краєзнавиці Марії Вуянко, яка його свого часу описувала.

Довідка

Реліквію знайшли під час реконструкції престолу в архикатедральному соборі Воскресіння Христового у 2012 році. Під час ремонтних робіт у вівтарній частині знайшли кам’яну таблицю розміром 50×70 см, вмуровану у західну стінку престолу.

Напис на таблиці вказує на точне місцезнаходження й титул першої української церкви міста Станіслава (Івано-Франківська). На ньому викарбувана дата будівництва старовинного храму, що розташовувався на місці нинішньої синагоги, вказано ім’я майстра, який працював над каменем, та імена жертводавців, за кошти яких будували церкву.

Вперше камінь з руським написом знайшли 18 травня 1895 року під час закладання фундаментів під будівлю синагоги та його ідентифіковано як наріжний камінь української церкви Святого Воскресіння, який був закладений 4 травня 1670 року.

22 травня 1907 року отець Василь Фацієвич з метою надійного збереження цього артефакту вмурував його у престол АрхІкатедрального собору, доповнивши своїм написом на зворотному боці.

Загалом текст є на чотирьох із шести граней каменя. На титульному боці вказані титул церкви, дата закладення наріжного каменя, імена жертводавців-чоловіків. На правому боці частково збережено напис з іменами жінок-жертводавиць. На нижньому торці каменя вміщено ім’я різьбяра.

За матеріалами Релігійно-інформаційної служби України та Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae