«Для свого існування Церква потребує добрих священників та єпископів», — владика Володимир Ющак у Неділю Отців шести вселенських соборів

6 серпня 2022

У VII Неділю після Зіслання Святого Духа — Неділю Отців шести вселенських соборів, 31 липня 2022 року, єпарх Вроцлавсько-Кошалінський владика Володимир Ющак звернув увагу вірних на взаємопідтримку між вірними та духовенством у Церкві Христовій.

«Для свого існування Церква потребує добрих священників та єпископів», — владика Володимир Ющак у Неділю Отців шести вселенських соборів

У сьогоднішню сьому неділю після Зіслання Святого Духа вшановуємо пам’ять Отців шести вселенських соборів. За прийнятим визначенням Вселенські собори — це збори єпископів Христової Церкви, — як східних, так і західних, — в її вселенській повноті. Під час Вселенських соборів обговорюються питання і виносяться рішення доктринального (догматичного), церковно-політичного та судово-дисциплінарного характерів.

Сім Вселенських соборів

У першому тисячолітті, тобто до часу так званої Східної схизми, яка наступила у 1054 році, проходили наступні Вселенські собори, які визнаються католицькою і православними Церквами: І Нікейський собор у 325 році, І Константинопольський собор у 381 році, Ефеський собор у 431 році, Халкедонський собор у 451 році, ІІ Константинопольський собор у 553 році, ІІІ Константинопольський собор в роках 680–681, ІІ Нікейський собор у 787 році, який однак був визнаний Вселенським щойно в роках 879–880, під час чергового собору у Константинополі. В часі поодиноких Вселенських соборів був прийнятим Символ віри, засуджено аріанство та інші єретичні вчення, визначено дату Пасхи, формульовано віровчення про Пресвяту Трійцю та про Божественну і людську природу нашого Спасителя. Визнано теж Матір Ісуса Христа як Пресвяту Богородицю. Рішення Вселенських соборів залишаються актуальними до сьогодні.


Східна Церква вирішила вшановувати пам’ять всіх учасників перших шести вселенських соборів у неділю поміж 13 липня та 1 серпня. У цьому році, власне сьогодні вшановуємо їхню пам’ять. Не йдеться тут про те, щоб знати точне число та імена кількох тисяч єпископів, які брали участь у роботі соборів. Радше вшановуємо їх сьогодні як відданих душпастирів, вчителів і сторожів правдивого вчення, сторожів церковної дисципліни та глибоко духовних людей. Без їхнього відчуття відповідальності за Христову Церкву не була б вона такою, якою є сьогодні. Єресі, фальшиве вчення, брак церковної дисципліни, могли б здеформувати Христове вчення, яке передають нам книги Святого Письма. Тому у сьогоднішню неділю складаємо Богові подяку за праведних владик, які працювали та які піднімали відповідальні рішення в часі перших шести вселенських соборів.

Потреба у добрих священниках і єпископах сьогодні

Сьогоднішня неділя змушує нас також звернути увагу на наших актуальних душпастирів, передовсім єпископів та священників. Подібно як колись, у часі першого тисячоліття після Христа, також і сьогодні рівень духовного життя в парафіях і єпархіях, чистота християнської віри, залежить від душпастирської ревності, відданості і особистої святості поодиноких парохів, сотрудників, правлячих архиєреїв. Нічого не допоможе адміністративна вправність, якщо самі священники та єпископи не будуть передовсім святими людьми та служителями повністю відданими Богові, Церкві та довіреній їм через єпископа парафіяльній громаді. Це особливо спостерігається тепер в Україні, коли у воєнний час, незалежно від загрози, присутність священника і єпископа з громадою набирає основного значення.

Тому сьогоднішня неділя допомагає усвідомити нам, що для свого існування Церква потребує добрих священників та єпископів. Очевидно, можемо очікувати і вимагати, щоб наші духовні опікуни були людьми найвищого рівня духовного життя та душпастирської ревності. Потрібно однак теж і усвідомлювати, що все це залежить не лише від самого священника чи єпископа, але також від Божого народу, який повинен пам’ятати за своїх душпастирів у щоденних молитвах. Вірні повинні також підтримувати своїх душпастирів у їхній відповідальності за місцеву Церкву, чи то парафіяльного, чи теж єпархіального рівня. Вірні повинні бути певною підтримкою для своїх душпастирів, а не тільки спостерігачами, контролерами чи критиками.


Спільне служіння у Церкві

Варто пам’ятати і теж взяти собі до серця Христові слова з Архиєрейської молитви, записані євангелистом Йоаном, які ми чули хвилину тому під час євангельського читання. Христос молиться за своїх учнів: «Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну» (Йо. 17, 11–13).

Пам’ятаймо сьогодні не тільки за давніх Отців шести вселенських соборів, але також про наших сьогоднішніх єпископів, священників, правлячих архиєреїв, парохів, сотрудників, дияконів, які несуть душпастирську відповідальність у наших парафіях та єпархіях. Нехай відчувають вони від нас духовну та практичну підтримку у своєму душпастирському служінні. Остерігаймось також непотрібного і тим більш несправедливого осуджування, щоб ніхто з них не пропав. Тоді теж і ціла Церква буде святішою і без перешкод зможе вказувати нам дорогу до спасіння.

Бажаючи всім гарного літнього відпочинку, ще раз звертаюсь з гарячим закликом не забувати про недільну Божественну Літургію та про те, щоб своєю поставою давати живе свідоцтво християнської вірності та ревності.

† Володимир Ющак,
єпарх Вроцлавсько-Кошалінський

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae