«Дістати з-під завалів власне «я»»: десять настанов Блаженнішого Святослава на Великий піст
Бажаючи відбудувати все довкола себе, спочатку відбудуй храмину свого внутрішнього життя, власного «я»». Цією та іншими настановами поділився Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді в Патріаршому cоборі Воскресіння Христового у Сиропусну неділю.
1) У теперішніх обставинах життя України не маємо права змарнувати чи упустити час посту.
Великий піст — це період, від якого дуже багато залежить у нашому особистому, церковному та суспільному житті. Він є доброю нагодою, яку дарує нам Господь Бог і яку ми не маємо права змарнувати чи упустити, особливо в теперішніх обставинах життя України.
2) У цей благодатний час нас впроваджує Боже слово про прощення, справжній піст і скарб серця (Мт. 6, 14–21).
Впроваджуючи нас у час Великого посту, Христова Церква відкриває наш духовний зір і слух на слухання особливого Божого слова. Сьогодні в Євангелії від Матея ми чуємо частину з Нагірної проповіді Ісуса Христа, що, властиво, є осердям Його науки, переданої учням і апостолам. Це євангельське читання начебто об’єднує три теми: слово про прощення, про справжній піст і про скарб, у якому перебуває наше серце. Закінчується цей уривок так: «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6, 21).
3) Бог є джерелом життя і прощення, справжнім скарбом людини.
Якщо людина зуміє знайти цей скарб, то стане непереможною. Ба більше, повсякчасно зможе відновлюватися, як таємничий фенікс з попелу. Говорячи про прощення, Господь Бог хоче вивести нас із людської логіки ображеного і винуватця.
4) Прощати тих, хто нам завинив, означає наслідувати Господа Бога, який ніколи не ображається.
Що означає прощати тих, хто нам завинив? Це значить наслідувати Господа Бога, який ніколи не ображається і не втомлюється нам прощати. Це ми іноді втомлюємося просити прощення, натомість наш Отець ніколи не закриває від нас свого милосердного обличчя.
5) Господь Бог нас впроваджує нас в логіку того, хто дає.
Хочеш отримати більше, віддай більше. Хочеш відновитися, відродитися? Дай із себе життя, віддай те добро ближньому, яке очікуєш від самого Бога.
6) Великий піст — це час особливої реконструкції людини.
Час Великого посту — це час особливої реконструкції, відбудови, відновлення нашого внутрішнього світу, того храму Святого Духа, яким є кожна людина.
7) Кожний наш гріх подібний до смертоносної ракети.
Тепер, під час війни, ми щодня бачимо по телебаченню нові й нові руйнування, які приносить війна. Споглядаючи на ці кадри, ми мусимо усвідомити, що кожний наш гріх подібний до смертоносної ракети. Проте він руйнує не тільки зовнішній світ, а й підвалини життя і діяльності людини, нищить гармонію і красу її внутрішньої храмини.
8) Великий піст — це час, коли з-під завалів потрібно дістати власне «я».
Як з-під уламків споруд рятівники дістають людей, життя, яке там ще, можливо, жевріє, так період посту призначений для віднаходження на дні душі й серці людини джерела життя, яке Господь Бог у неї вклав і яке вона засипає своїми гріхами, коли від Нього відвертається.
9) Великий піст — час заглиблення у внутрішні завали.
Як ми чуємо в Божому слові, Великий піст не є зовнішньою річчю, що через неї ми маємо показати іншим, які ми правильні. Це час заглиблення у внутрішні завали, час відбудови, віднаходження Божественної сили благодаті Духа Святого, яка хоче нас усередині відродити до повноти життя.
10) Господь заохочує разом з Ним віднайти у час Великого посту скарб вічного життя.
Каже сьогодні Господь Бог про скарб, який є в нас, — скарб вічного життя. Господь Бог вклав його в нутро, у серце кожної дитини, яку закликає: «Віднайди його. Хочеш, разом його відродимо? Бажаючи відбудувати все довкола себе, спочатку відбудуй храмину свого внутрішнього життя, власного „я“».
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ