Декрет іменування владики Андрія Хім’яка єпископом-помічником Київської архиєпархії

Вих. ВА 23/037

ДЕКРЕТ

іменування владики Андрія Хім’яка

єпископом-помічником Київської архиєпархії

На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,

Божою милістю і в повному сопричасті

СВЯТОСЛАВ

Отець і Глава

Дорогому в Христі братові нашому

Мир Вам у Господі!

Наше передання пригадує, що святий Андрій Первозваний дійшов до гір над Дніпром, звідки нині видніється першопрестольний град Київ, поблагословив їх і сказав: «Тут засяє Божа благодать». Історія записала, що на землі сьогоднішньої Русі-України загинув святий папа Климент. У VII столітті на цьому терені помер святий папа Мартин, а в IX столітті тут проповідували апостоли слов’ян святі Кирило і Методій.

Християнство, що його прийняв святий рівноапостольний князь Володимир, наш хреститель, оновило і скріпило народ Київської Русі, і стало воно, як слушно зауважив святий папа Іван Павло ІІ, «православне у вірі, а католицьке в любові, бо було в повній єдності з Апостольським престолом Петра і з усією Церквою». Було це ще за часів єдиної і неподільної Церкви. А що Київська Русь прийняла християнство у візантійському обряді, її Церква мала статус митрополії Царгородського патріархату з осідком у Києві. Його Предстоятелю було надано титул «Митрополит Руський», а згодом і «Митрополит Київський», з яким співслужили всі єпархії Київської держави.

Особливо жорстокі поневіряння і переслідування Київської Церкви почалися за часів царів Петра І, Катерини ІІ і Миколи І, які насильницьким способом обмежували і ліквідували структури нашої Церкви у своїй імперії. Передбачаючи цей стан, папа Пій VII у 1807 році стараннями династії Габсбургів поблагословив і черговий поділ Київської митрополії.

Греко-католицькі єпархії Галичини — Львівську, Перемишльсько-Самбірсько-Сяноцьку і Холмську, було вийнято з-під влади митрополита в царській Росії, відновлено Галицьку митрополію і за владикою визнано титул митрополита Галицького, архиєпископа Львівського та єпископа Кам’янця-Подільського з осідком у соборі Святого Юра у Львові.

Через визнання всіх прав і повноважень, які належали митрополитам Київським і Галицьким, було забезпечено правову спадкоємність нашої Церкви, що згодом давало підстави Галицьким митрополитам, зокрема Андреєві Шептицькому, вважати себе адміністраторами тимчасово вакантного Київського престолу.

Наш славний попередник, світлої пам’яті патріарх Любомир Гузар, у дусі тієї ж справедливості здійснив повернення до первісного осідку Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви — Києва, і це рішення благословив святий папа Іван Павло ІІ.

Взявши до уваги нові обставини, а особливо пастирські потреби наших вірних, отримавши згоду Синоду Єпископів УГКЦ і благословення Папи Римського Франциска, про що було оголошено 3 листопада 2022 року Божого,

ми, владою нам даною, задля слави Божої та спасіння боголюбивого люду, відповідно до приписів канонів 85, § 2, п. 1 та 86, § 1, п. 1 Кодексу канонів Східних Церков,

іменуємо і поставляємо Вас

єпископом-помічником

Київської архиєпархії

Української Греко-Католицької Церкви.

Дорогий брате!

Ви здійснюватимете архиєрейське служіння як єпископ-помічник єпархіального єпископа Київської архиєпархії УГКЦ. Будьте для нього опорою у виконанні обов’язків, свої дії завжди узгоджуйте з ним. Будьте йому вірним сином. Шануйте його, як свого батька, щоб інші шанували Вас. Ви долучаєтеся до грона владик Київської архиєпархії — збережіть і примножте їхню працю!

Це служіння виконуватимете відповідно до Кодексу канонів Східних Церков, партикулярних законів Української Греко-Католицької Церкви та декретів і вказівок єпархіального єпископа Київської архиєпархії.

Заохочуємо Вас, згідно з повчанням Апостола народів, щоб Ви були «бездоганним, гостинним, добролюбивим, мудрим, справедливим, благочестивим, стриманим, який дотримується правдивої науки згідно з навчанням… здібним наставляти в здоровій науці та й супротивників переконувати» (Тит. 1, 7—9).

Ви приймаєте це служіння у той час, коли на наших Богом благословенних землях триває кривава загарбницька війна. Саме Київ, як столиця вільної і незалежної України, у якому споруджено наш собор Воскресіння Христового, став незламним форпостом нашої свободи та ідентичності. Просимо в милосердного Господа Ісуса Христа, щоб Він кріпив і зберіг Вас та вірних Київської архиєпархії у випробуваннях. Хай через Ваші молитви та служіння на нашу землю прийде справедливий Божий мир!

Нагадуємо Вам про важкий архиєрейський обов’язок бути вірним членом Синоду Єпископів УГКЦ і, згідно з приписами права, на кожний заклик Отця і Глави Церкви брати в ньому участь.

Закликаємо Вас берегти й утверджувати віру та віддано працювати для вірних милої Богу Київської архиєпархії та спасіння їхніх душ.

Прохаємо духовенство, богопосвячених осіб та боголюбивий люд Київської архиєпархії з відкритим та щирим серцем, із пошаною та любов’ю прийняти преосвященного владику Андрія, а також завжди пам’ятати його в молитвах і послухом супроти нього здійснити волю Господню: «Хто слухає вас, Мене слухає; а хто гордує вами, Мною гордує» (Лк. 10, 16–17).

Вимолюємо в Господа для Вас, дорогий співбрате в служінні нашій святій Церкві, Божих благодатей, потрібних для належного виконання покладених на Вас обов’язків та для завершення у святості Вашої душі.

Благословення Господнє на Вас,

дорогий брате во Христі!

† СВЯТОСЛАВ

о. Микола Сулима,

Дано в Києві,