«Чи ми лише прохачі у молитві?» Відеоблог № 19 владики Венедикта Алексійчука

19 червня 2019

Владика Венедикт Алексійчук, правлячий архиєрей Чиказької єпархії святого Миколая Чудотворця УГКЦ, на єпархіальному youtube-каналі продовжує «Школу молитви». У цьому відеоблозі владика роздумує над прохальним аспектом наших молитов та пригадує, що це не єдиний вид зустрічі з Богом.

«Чи ми лише прохачі у молитві?» Відеоблог № 19 владики Венедикта Алексійчука

Молитва-прохання перед Богом

Коли говоримо про молитву, здебільшого думаємо про те, що маємо щось просити в Бога. Це правда, що значна більшість наших молитов — це наші прохання перед Господом. Коли подивитися на нас, то ми постаємо перед Богом, немовби жебраки, — постійно в Бога щось просимо. До прикладу, на вулиці ми часто зустрічаємо людей, які щось просять, — здебільшого гроші чи їжу, — так і ми завжди у Бога щось просимо. І це добре. Адже чому ми як діти Божі не мали би просити Бога про щось? Бог є нашим милосердним і люблячим Батьком, Який завжди готовий і прагне допомогти. Може, навіть ми самі не усвідомлюємо свої нужди чи потреби, натомість Бог розуміє нас глибше наших нужд і потреб. Тому Він бажає нам допомогти і прагне кожному з нас послужити. Однак, окрім того, що ми говоримо про молитву-прохання, на цьому молитва не закінчується.

Молитва-подяки Богові

Є ще молитва подяки. Погляньмо на своє життя: коли Бог нам щось дає, ми дуже швидко забуваємо про це. Пригадаймо євангельську розповідь про зцілених десятьох прокажених, із яких лише один повернувся подякувати Богові, а дев’ятеро — сприйняли це як належне. Відтак у наших стосунках з Богом виникають труднощі, адже ми щось попросили — Бог дав, ми про щось молимося — і знову отримуємо це в той чи інший спосіб, а потім забуваємо про це подякувати. Забуваємо подякувати Богові за те, що Він мені дає, за те, що я отримав. Погляньмо на наше людське життя: коли би ми когось просили раз, другий, третій, десятий і не дякували б за це, то було б цій людині непросто вислухати наші прохання знову. Ми не кажемо про те, що Богові непросто без нашої подяки, але погляньмо на нашу неадекватну поставу — як ми не до кінця адекватно виражаємо свою вдячність Богові. Тому, коли ми просимо чогось, вміймо також призупинитися і поглянути на своє життя, а відтак подякувати.

Молитва-прослави Бога

Проте, окрім молитов подяки і прохання, ще існує молитва прослави. Ми славимо Бога, коли дивимося на все наше життя. Погляньте на усі моменти впродовж свого життя аж до теперішньої миті — як Бог був присутній в нашому житті! Погляньмо на навколишню природу, на дерева та птахів, — усе, що є навколо нас, — яке це чудесне творіння Боже! Навіть ті речі, які ми вживаємо — мобільний телефон чи інтернет, — це також Божий дар розуму для когось, дар знань та розуміння, як це зробити. Ми повинні також навчитися прославляти Бога, бачучи те, як Він є присутній в нашому житті. Ми, священнослужителі, робимо цей виголос на початку Божественної Літургії: «Благословенне Царство» і прославляємо Бога і Його Царство. Часом промовляємо ці слова, благословляючи Бога, але чи в нас є ця свідомість благословення? «Благословляти» походить від слів «благо» і «слово», що значить «говорити добре слово, славословити».

Придивімося до нашого життя, щоб воно не було лише молитвою-прохання, а й вдячності і прослави Богові.