Блаженніший Святослав: «Взяти на себе хрест — означає ввійти у спільноту людей, які взяли відповідальність»
Христос кличе нас стати перед обличчям сучасної дійсності. Якщо я не вийду з власного світу ілюзій і не зміню свого уявлення про світ, в якому я живу, тоді я ніколи не зможу віднайти себе і Бога у світі. Ба більше, не зможу зробити перший крок на дорозі християнського життя. Заклик відректися себе самого — це заклик до правди. Лише тоді, коли людина стає перед обличчям правди вона має шанс побачити присутнього живого Бога. На цьому наголосив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних в неділю, 4 жовтня 2020 року.
Предстоятель УГКЦ зауважив, що у сьогоднішню Неділю після Воздвиження маємо нагоду глибше зрозуміти і увійти у таїнство чесного і животворящого Хреста.
Найдавніший опис християнського життя
На переконання Глави Церкви, слова євангелиста Марка: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест й іде слідом за Мною» є найдавнішим описом християнського життя.
«Що це означає?» — запитує проповідник.
«У кожній історичній епосі життя Церкви, кожного дня ми питаємо себе, що означає зректися себе самого, взяти хрест і йти за Христом. Якщо ми вслухаємося у ці слова і поставимо їх у контекст всього Євангельського тесту, то побачимо, що зректися себе самого — це означає перш за все збудувати правильні стосунки з дійсністю, яка нас оточує. Бо дуже часто ми втікаємо від дійсності. Ми бачимо і чуємо те, що хочемо. Наше неправильне відношення звужує нашу свідомість. Ми більше зациклені на собі і начебто думаємо, що самі будуємо дійсність, в якій живемо і так, як ми хочемо», — пояснює Отець і Глава УГКЦ.
Стати перед обличчям сучасної дійсності, якою є Бог
Блаженніший Святослав наголосив, що сьогодні Христос нас кличе стати перед обличчям тої сучасної дійсності, якою є Він.
За його словами, дуже часто першою реакцією людини перед різними лихами і проблемами є втеча і закриття у своїй власній шкарлупці, як відповідь на біль і страждання ближнього.
«Деколи живемо так, — каже Предстоятель УГКЦ, — якби ближнього не існувало. Навіть заперечуємо право людини на існування. Якщо ми не зможемо вийти із себе і стати перед обличчям тої людини, яка поруч, тоді ми не зможемо бути християнами».
Хрест — це наша особиста дорога
«Другий крок у нашому християнському житті — взяти на себе свій хрест. Ми в цих днях розважали, що хрест — це наша особиста дорога, наше місце і покликання у світі. Ми можемо зрозуміти як жити і діяти лише тоді, коли приймемо дійсність такою, якою вона є насправді і віднайдемо себе у ній. Ця дорога — це мій особистий хрест не як знак страждання, а як знак життя і місії. Ніхто не може спастися самотужки. Взяти на себе хрест — означає ввійти у спільноту людей, які взяли відповідальність за певний вид служіння і християнський спосіб життя у світі. Бути разом — це бути спільнотою Церкви», — переконаний проповідник.
За словами Глави Церкви, через людську ізоляцію сьогодні маємо чимало нових видів самотності і бідності.
На його переконання, пандемія коронавірусу допомагає нам усвідомити наскільки сильно ми залежні одне від одного і який вплив маємо. «Ми зможемо стати кращими після пандемії, коли вкотре навчимося бути разом, якщо відречемося себе самих, своєї самотності, свого егоїзму і вийдемо на зустріч іншій людині, коли візьмемо хрест і будемо йти за Христом туди, куди Христос веде історію людства», — пояснив Блаженніший Святослав.
«Сьогодні звучить потужний заклик: стати перед обличчям страшної і болючої дійсності, а також не боятися взяти хрест. Саме тому, що хрест є дорогою до мудрості, до віднайдення істинного шляху мого особистого життя. Нехай сила Хреста Господнього допоможе нам здійснити свідоцтво віри у світі позначеному болями, війною, смертю. Пам’ятаймо, що лише з Господнього Хреста випливає світло надії», — додав на завершення Отець і Глава УГКЦ.
Аудіозапис проповіді Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава
Фото з архівуЗа матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ