СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: «Прагнення молитися в Софійському соборі — це прагнення мати доступ до своїх джерел»
«Для нас, греко-католиків, не йдеться про право на нерухомість, а визначальними є дві речі — цінності та стосунки. Коли ми говоримо про собор Святої Софії, то маємо на думці певні християнські цінності, християнське коріння європейської української цивілізації, а не храм, не нові місця для богослужіння», — поділився думками Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав в інтерв’ю для «OBOZ TV».
«Якщо йдеться про дискусію довкола Софійського собору та про можливість звершувати богослужіння різним Церквам, скажу щиро, ця дискусія мені дуже не подобається. Адже вона набула нецерковного характеру», — додав Предстоятель нашої Церкви.
За словами духовного лідера греко-католиків, собор Святої Софії — наша київська християнська спадщина — є спільним майданчиком, де всі спадкоємці можуть зустрічатися, бути присутніми. Тож тепер ця дискусія мусить перерости у відкриття наших спільних коренів.
«Якщо ми говоримо про цінності чи християнське коріння, то хочемо звернути увагу, що Свята Софія — це не лише храм, а певна цивілізаційна матриця Київського християнства, це божественна мудрість. Тому можна посідати Софійський собор, та не мати Софії Київської», — зауважив Глава Церкви.
Він зауважив, що питання християнського коріння (європейського й українського цивілізаційного простору) тепер є в небезпеці. «Чому я говорю, що ці цінності є під певною загрозою? Бо, з одного боку, ми бачимо, що привласнити собі такого типу коріння хоче ідеологема „руского міра“, яка по-своєму інтерпретує зміст християнських засад у сучасному державному, культурному чи цивілізаційному просторі. З іншого боку, певні уявлення про європейськість (які, на жаль, вже поширені в Україні) полягають у відмові від християнського фундаменту та цінностей… На моє глибоке переконання, і те, і те — хибні твердження. І от коли ми говоримо про святософійські цінності, то маємо на увазі фундамент, засаду нашого церковного, громадського буття. Це нам потрібно оживлювати, відкривати і втілювати в життя. На жаль, часто лунає така думка: хто посідає Софію, той посідає Україну — тут ідеться про посідання Софійського собору. Я думаю, що це дуже небезпечна теза», — наголосив очільник греко-католиків.
Глава УГКЦ зазначив, що прагнення молитися в Софійському соборі — це прагнення мати доступ до своїх джерел: «Ми просили про можливість там побувати. На жаль, органи державної влади можуть іноді приймати рішення, яких ми вповні не розуміємо. Наше прагнення було вмотивованим. Проте ми поважаємо позицію нашої держави та православних братів. Сподіваємося, що в усіх наших міркуваннях, спілкуванні на перше місце буде виходити те, що нас єднає, а не роз’єднує».
Окрім цього, Блаженніший Святослав сказав, що УГКЦ хотіла показати, що вона теж є спадкоємицею цієї традиції. Софійський собор важливий і для греко-католиків. Це було вагомою підставою, чому УГКЦ склала прохання 7 квітня в соборі здійснити Літургію.
«На мою думку, міжцерковні відносини повинні пережити докорінне переродження, трансформацію… Ми повинні бачити одне одного не як конкурента, а як співбрата… Варто зазначити, що ми мали багато подій у Софії Київській. Остання подія, яку ми переживали в цьому соборі, — це презентація Галицького Євангелія 1144 року. Ба більше, я мав тоді за честь завітати і подарувати це Євангелія Патріархові Філарету і тодішньому очільнику УАПЦ Митрополитові Макарію. Це не вперше, коли ми присутні там, проводимо події та заходи», — нагадав Глава УГКЦ.
Історія питання
Нагадаємо, що 17 лютого Глава й Отець Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час богослужіння оголосив про прощу до собору Святої Софії у Києві. Про цю новину повідомив Департамент інформації УГКЦ, що 7 квітня, з дозволу міністра культури, Служба Божа відбудеться у Софії Київській.
22 лютого почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Літургія УГКЦ «може викликати протистояння між православними і греко-католиками», і висловився проти того, щоб греко-католики відправляли богослужіння в національній святині.
23 лютого на сайті Міністерства культури з’явилось повідомлення, що УГКЦ не зверталась щодо письмового дозволу до міністерства щодо проведення літургії. Але дуже швидко це повідомлення із сайту зняли.
7 березня відбулася зустріч Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава з Предстоятелем Православної Церкви України Блаженнішим Епіфанієм. Під час зустрічі, предстоятелів Церков було повідомлено про те, що Софійський собор, головна святиня України, буде найближчим часом недоступний для богослужінь жодної із Церков, оскільки у ньому розпочинаються реставраційні роботи.
«У Софійському соборі продовжиться комплекс ремонтно-реставраційних робіт… Реставраційні роботи згідно з технологічниими вимогами розпочнуться з 18 березня», — йдеться у повідомленні Міністерства культури України від 8 березня 2019 року.
Таким чином, вже 7 березня Блаженніший Святослав констатував перенесення богослужіння у Святій Софії Київській та наголосив, що цей храм є спільним домом усіх дітей Церкви Володимирового Хрещення та матірнім для усіх наших катедральних соборів. Бажаючи молитися у цьому храмі, ми хотіли засвідчити нашу церковну спорідненість з нашими православними братами. Цей рух є рухом до наших джерел, до зростання у благодаті Володимирового Хрещення, до відновлення єдності колись єдиної, а нині ще поділеної Київської Церкви.
Українська Греко-Католицька Церква та Софія Київська
Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму посланні «Наша Свята Софія» наголосив, що «Київська Церква, перебуваючи в повному сопричасті зі стародавніми Церквами Рима та Царгорода, стала для греко-католиків вірним шляхом до вселенського братства християнських народів. Сьогодні греко-католики разом із православними братами, співспадкоємцями Київської Церкви, покликані заново відкрити цей спільний скарб, досліджувати та розвивати його як дорогоцінний фундамент духовного єднання».
Історик, професор Українського католицького університету Ігор Скочиляс у коментарі Радіо Свобода назвав причини, чому греко-католики мають право провести богослужіння у Софії Київській.
«Це належність до спільної київської традиції — до купелі хрещення Русі, київського християнства. І греко-католицька церква, і православна своїми джерелами тотожності мають витоки саме в подіях 988 року. Софія Київська є святинею, як для православних, так і греко-католиків.
Друге, це історичні питання. Храм використовувався як православний собор упродовж історії, але ми маємо також прецеденти в історії, коли принаймі два періоди Свята Софія була також кафедральним храмом для унійної чи для греко-католицької церкви. Це після проголошення Флорентійському унії в 1439 році, коли митрополит Ісидор, повертаючись із Італії, відвідав Львів, Галич, Київ і у грудні 1440 року прибув до Софії Київської, де його урочисто вітав місцевий київський князь Олександр (Олелько) Володимирович з роду Ґедиміновичів. І митрополит Ісидор 5 лютого 1441 року урочисто проголосив Акт Флорентійської унії у Святій Софії.
Наступне, це Берестейська унія, протягом 37 років, з 1596 року по 1633-й, храм Святої Софії канонічно належав до унійної церкви. Його митрополити Київські були у єдності з Римом. Хоча б із цих двох перспектив УГКЦ має право на літургію у соборі Святої Софії», — каже професор Ігор Скочиляс.
Він вважає, що храм Святої Софії — українська святиня, внесена у реєстр ЮНЕСКО, мав би єднати людей молитовно, літургійно, а не роз’єднувати. З точки зору збереження храму давньокиївського періоду, відправи можуть бути в особливі дні і в моменти історії чи сьогодення.
Патріарх Йосиф Сліпий у заповіті згадує Софію Київську
Патріарх Йосип Сліпий, який очолював УГКЦ з 1944 до 1984 року, у своєму заповіті в 1970 році згадує Софію Київську, заповідаючи, коли буде незалежна Україна і вільний український народ, перевезти його останки у Львів і поховати у крипті Святоюрського собору, поруч із митрополитом Андреєм Шептицьким. І цю волю патріарха Йосипа Сліпого було виконано у 1992 році. А наступними словами у заповіті є: «Якщо такою буде воля Божа і бажання Українського Божого люду, складіть мою домовину в підземеллях оновленого Собору Святої Софії. У підземеллях Київської тюрми мене довгими роками мучили, коли я був живим, в підземельній гробниці оновленого Собору Святої Софії Київської спокійно спочив би я, коли буду плоттю померлий!».
Послання Блаженнішого Святослава «Наша Свята Софія»
«Допоки цієї єдності ще немає, жодна із Церков-спадкоємниць цієї Церкви не може одноосібно посідати старовинний собор Премудрості Божої, Софії Київської. Він має радше бути місце зустрічі нащадків софійної Київської Церкви, бути нагадуванням, закликом, будителем і надією на наше поєднання в Христі», — йдеться у посланні Блаженнішого Святослава «Наша Свята Софія».
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
