СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАрхиєпископ Ґаллаґер про дипломатію в контексті війни в Україні
Стараємося робити все те, що є можливим. Так очільник ватиканської дипломатії описує зусилля Святого Престолу, пов’язані з пошуками шляхів для припинення війни в Україні.
«Очевидно, у цей момент найбільшим дипломатичним викликом для світу й міжнародної спільноти є війна в Україні», — зазначає в інтерв’ю для «EWTN/Vatican» архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами та міжнародними організаціями. Значна частина цієї розмови, під час якої співрозмовники торкалися різних тем, була присвячена Україні, а розпочалася вона із прохання журналіста поділитися враженнями від візиту в Україну, яку очільник ватиканської дипломатії відвідував наприкінці травня минулого року. Про це зазначає українська редакція «VaticanNews».
Народ великої рішучості
Архиєпископ Ґаллаґер зазначив, що подорож стала нагодою побачити наслідки російської агресії, зокрема, відвідуючи Бучу, Ірпінь та околиці Києва. Але найбільше враження на нього справили зустрічі «з людьми, які є дуже мужніми, дуже рішучими перед обличчям величезних викликів». «Складається враження, що маємо перед собою владу та народ великої непохитності, великої рішучості не здаватися надто легко. І насправді, очевидним є те, що вони не здалися від початку, як дехто очікував. І саме тому вони досі продовжують боротися за свою країну», — мовив Секретар у справах стосунків з державами і міжнародними організаціями.
Зберегти живою мрію про мир
«Можемо старатися підтримувати те, що я називаю мрією про мир», — так архиєпископ Ґаллаґер відповідає на запитання про те, який внесок може зробити ватиканська дипломатія. «Ми можемо говорити про діалог, про мир, хоча це слова, які в багатьох сферах у даний час не цінуються. І ми до цього ставимося з розумінням. Ми розуміємо страждання українського народу», — зазначає він, додаючи, що їхнім завданням, натомість, є підтримувати принаймні якісь контакти також з російською владою. «Ми також можемо й надалі підтверджувати нашу готовність брати участь у кожному мирному процесі, в різного роду переговорах, надати нашу всесторонню допомогу», — пояснює очільник ватиканської дипломатії, визнаючи, що на даний час не видно відкритості на це, але пропозиція залишається актуальною. І позиція Святого Престолу та Святішого Отця, за його словами, полягає в тому, щоби зробити все можливе, щоби допомогти, як от спроби сприяти обмінові полоненими. «Ми також стараємося хоча б якось допомогти в справі тих дітей, які були депортовані, в чому маємо певні результати», — стверджує він.
Не опускати руки
Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами і міжнародними організаціями висловив свій сумнів щодо того, чи на даний час існує відкритість на щирий діалог у добрій вірі. «Зрозуміло, що росіянам потрібно надсилати Києву іншого роду сигнали, коли мова йде про агресію, якщо вони справді хочуть вірити, що люди прагнуть говорити про мир. Також і позиція президента Зеленського є дуже чіткою щодо того, коли і в який спосіб він можливо буде готовий думати про мир», — говорить він, зазначаючи також, що саме в таких ситуаціях приходить час усвідомити потребу й корисність дипломатії, «не розмахувати у відчаї руками, кажучи, що нічого неможливо зробити». «Ми можемо зробити більше. І ми повинні спробувати», — наголошує архиєпископ Ґаллаґер.
Очільник ватиканської дипломатії припускає, що попереду — «тривала війна на виснаження». «Спротив може бути сильним. Але й агресія так само напевно є дуже сильною. Тож я думаю, що ми повинні бути приготованими до тривалого шляху. А також мусимо, в певному сенсі, старатися працювати над тим, щоби довести, що я помиляюся, тобто, що існує можливість якнайшвидше досягти якесь рішення на користь тривалого та справедливого миру», — підсумовує він.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
