СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАрхиєпископ Форте: «Fratelli tutti» перекладає Євангеліє для сьогоднішнього світу
На переконання богослова Бруно Форте, архиєпископа Кієті-Васто, основа того, що Святіший Отець пропонує у своїй соціальній енцикліці, є богословською, зокрема, троїчною. Про це та інше в інтерв’ю з архиєпископом для Радіо Ватикану.
В третій енцикліці Папа Франциска «Fratelli tutti», підписаній в місті Ассісі 3 жовтня 2020 року, концепція «братерства» глибоко вкорінена у міцну богословську основу, вона перекладає Євангеліє любові для глобалізованого світу третього тисячоліття. Такою є думка італійського архиєпископа-богослова Бруно Форте, який підписав передмову до одного із видань з коментарями до цієї енцикліки.
Вчення Папи Франциска
На початку інтерв’ю архиєпископ Бруно підкреслив, що часто можна почути твердження, мовляв, вчення Папи Франциска є соціальним, яке не має чітко виражених богословських коренів. Проте, його чергова енцикліка спростовує ці передсуди, адже ідея братерства, що є головною у тексті, ґрунтується на соціальній любові, справедливості, та є ідеєю, що міцно вкорінена у богословський фундамент. «Вона вкорінена, насамперед, у постаті Небесного Отця, перед Яким ми всі є братами й сестрами, потім — у місії Сина, Який робить нас братами в Собі, як усиновлених дітей, а також у діянні Святого Духа. Тому, мені здається цілком зрозумілим, що Папа Франциск звіщає Євангеліє, тобто не соціальну доктрину як таку, але соціальні наслідки навернення серця до того братства, яке є Божим даром, даним людям, аби зробити їх здатними любити та приймати одне одного та будувати справедливіший світ для всіх», — мовив далі преосвященний владика Бруно.
Християнська концепція братерства
Як розповів архиєпископ-богослов, роздумуючи над провідним мотивом тексту енцикліки, йому на гадку прийшла книжка про християнське братерство, написана Йозефом Ратцінґером та опублікована у 1960 році. На її сторінках висвітлено те, як ідея християнського братерства відрізняється від двох інших концепцій: світської, згідно із якою братерство ґрунтується виключно на рівності прав, тобто на баченні Французької революції, та елітарної, самодостатньої та замкнутої, на яку часто посилаються як на якусь альтернативу зіпсуття світу. «У християнському богословському баченні братерство не є жодним із цих двох, але — даром з небес, що вчиняє нас братами, є соціальною любов’ю, на якій базується можливість побудови більш справедливого світу для всіх», — зазначив богослов.
Богослов’я народу
Архиєпископ Бруно Форте підкреслив, що у тексті енцикліки можна зауважити знаки так званого аргентинського «богослов’я народу», що дуже близьке Святішому Отцеві. Очевидно, енцикліка скеровано до всіх людей сучасного глобального світу, але, також є правдою, що у ній знаходимо відбиток не лише вчення Папи Франциска, але його особистої духовної та богословської ідентичності, яка формувалась на землях Аргентини, яка є багатою на великих мислителів духовності та богословської думки.
Деякі із тих аргентинських богословів були, безумовно, натхнені також і «Богослов’ям визволення», однак, зробили значний крок вперед, точніше окреслюючи християнську богословську основу для заанґажування у діло на користь більшої соціальної справедливості. Соціальна любов, яку пропонує Глава Католицької Церкви, є силою, здатною породити нові шляхи протистояння проблемам сучасного світу та довершити зсередини глибоке оновлення структур, соціальних організацій, правових систем.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
