СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви7 фактів про святого Василія Великого
14 січня вшановуємо святого Василія, архиєпископа Кесарії Каппадокійської.
Він — один із трьох кападокійських Отців Церкви, що фактично завершили формулювання догми про Пресвяту Трійцю; Василій брав участь у Нікейському соборі, що засудив вчення Арія, та згодом боровся з його послідовниками; його називають св. Бенедиктом християнського Сходу й вважають засновником чернечого життя у візантійській традиції. «Хто за Василієм іде, іде за Святим Духом», — говорив Теодор Студит. Пропонуємо ближче познайомитися зі святим, якого вже за життя називали великим.
1. Свята родина
Так можна описати родину, з якої походив Василій. Найближчі родичі Василія й справді проголошені святими. Його дідусь загинув мученицькою смертю, бабуся — свята Макрина Старша, стала послідовницею св. Григорія Чудотворця. Його батько — св. Василій Старший; мати — св. Еммелія Кесарійська; брати — св. Григорій Ниський, Отець Церкви, та св. Петро Себастійський; сестри — св. Макрина Молодша та св. Теосевія.
Василій народився в Кесарії, адміністративному центрі Кападокії (сьогодні — провінція Невшехір у Туреччині). Бабуся та дідусь святого склали достойне свідчення віри за часів переслідування імператора Діоклетіана. Родина була дуже заможною та належала до інтелектуальної еліти міста. Батько Василія очолював кафедру риторики і бачив сина своїм наступником. Святий отримав блискучу освіту у Кесарії та Константинополі.
2. Великий
Великим Василія почали називати ще за життя з огляду на роль у суспільному та церковному житті й внесок у формування християнського вчення і його захист. Святий підтримав постанови Нікейського собору, що визнав єрессю вчення Арія. Однак його єпископ підтримував аріанців. Згодом той помер, а Василій став радником нового єпископа Кесарії — Євсевія. Тому, знову ж, не подобався аскетизм святого, і Василій залишив посаду. Згодом він став наступником Євсевія на єпископській кафедрі. Просування вчення Нікейського собору привело до відкритої конфронтації із імператор Валентом, що був аріанцем. Однак Василій не поступився, Валент у відповідь поділив провінцію на дві частини та зменшив канонічні території єпископа Василія, що послабило його вплив у Церкві. Попри все святий був великим авторитетом для своїх сучасників: «Хто за Василієм іде, іде за Святим Духом», — говорив Теодор Студит.
3. Монах
Василія завжди приваблювали аскеза, молитва й самотність. Під впливом своєї сестри Макрини Молодшої він пішов у пустелю, де до нього швидко приєдналися послідовники. Святий навіть відбув подорож до коптських монастирів. Хоча перші монаші спільноти на християнському Сході з’явилися завдяки Пахомію, саме Василія називають батьком східного монашого життя. Метою богопосвяченого життя Василій вважав не лише особисте спасіння, а й спасіння ближніх; апостольске служіння поза монастирем називав правилом. Дослідники вважають, що саме в монастирях Василія спільне життя стало дійсністю, тоді як у спільнотах Пахомія все ж домінував індивідуалізм. Макрина, Петро та Василій, по суті, перетворили маєток батьків на монастир.
4. Письменник
Василій залишив по собі численні догматичні, моральні, аскетичні, полемічні твори, пояснення Святого Письма і 366 листів.
5. Богослов
Василій — один із трьох кападокійських Отців Церкви, що фактично завершили формулювання догми про Пресвяту Трійцю; він ревно боровся з послідовниками Арія, який твердив, що Ісус Христос — лише посередник між Богом і людьми, заперечуючи Його єдиносущність із Отцем.
6. Друг
Ми вже згадували про святих родичів Василія, та він мав також й святих друзів. Один із них — св. Григорій Назіанський. Григорій Богослов вважається одним із найбільших поетів Східної Церкви. Він оспівує таємниці віри, свої особисті переживання, містичні стани. Навіть день спомину об’єднав цих двох братів у вірі, так само як за життя вони були близькими друзями.
7. Літургія
Василія Великого Святий є автором тексту Божественної Літургії. Коптські церкви постійно використовують цю форму молитви під час Євхаристії, у інших Східних Церквах вона звершується лише 10 разів на рік.
За матеріалами католицького суспільно-релігійного інтернет-часопису «CREDO»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
