Торонтська єпархія

Українська католицька єпархія Торонто й Східної Канади (англ. Ukrainian Catholic Eparchy of Toronto and Eastern Canada) — єпархія Української Греко-Католицької Церкви, яка входить до складу Вінніпезької митрополії. Єпархія була заснована 3 листопада 1956 року. Юрисдикція єпархії охоплює м. Торонто і всю східну Канаду, а саме провінції: Онтаріо, Квебек, Ньюфаундленд і Лабрадор, Нью-Брансвік, Нова Шотландія та Острів Принца Едварда. Таким чином, загальна площа Торонтської єпархії складає 3 157 514 км2, а чисельність населення — 22 891 866 осіб. Беручи до уваги географічне розташування, єпархія Торонто й Східної Канади межує із Вінніпезькою архиєпархією на заході, із Стемфордською єпархією, Пармською єпархією святого Йосафата та Чиказькою єпархією святого Миколая — на півдні. Окрім цього, єпархія омивається водами Атлантичного океану, Лабрадорського моря та Ґудзонової затоки.

Поділ на протопресвітерства

Герб Торонтської єпархіїГерб Торонтської єпархії а) Північний Торонтський деканат

  • Беррі;
  • Вон-Роад;
  • Бондхед;
  • Торнхіл;
  • Маркем-Роад;
  • Кавая-Біч.

б) Західний Торонтський деканат

  • Місісаґа;
  • Бремптон;
  • Торонто (3 парафії).

в) Гамільтонський деканат

  • Барлінгтон;
  • Гамільтон (3 парафії).

г) Угорський деканат

  • Кортленд;
  • Вілленд;
  • Гамільтон.

ґ) Кіченерський деканат

  • Лондон;
  • Кіченер;
  • Кембрідж;
  • Вотерфорд;
  • Брентфорд;
  • Гвелф.

д) Монреальський деканат (6 парафій)

е) Ніагарський деканат

  • Ніагара-Фоллс;
  • Лейкшор;
  • Велланд;
  • Бімсвіл;
  • Сент-Катаринс;
  • Грімсбі.

є) Північний деканат

  • Руен-Норанда;
  • Вірджиніятаун;
  • Валь-д’Ор;
  • Кіркленд Лейк.

ж) Оттавський деканат

  • Сідней;
  • Дартмут;
  • Оттава;
  • Кінгстон.

з) Східний Торонтський деканат

  • Торонто (4 парафії)
  • Оквілл;
  • Ошава.

и) Віндзорський деканат

  • Віндзор;
  • Чатхем;
  • Сарнія.


Духовенство

Згідно із статистичними даними за 2014 рік, єпархія Торонто й Східної Канади налічує 24 200 вірних, котрі об’єднані навколо 56 парафіяльних осередків. Душпастирське служіння для них здійснюють 95 священиків, серед яких 89 єпархіальних та 6 ієромонахів, 18 дияконів. Окрім цього, в єпархії присутні богопосвячені особи: 6 ченців та 18 черниць.

Правлячий Архиєрей

Апостольським адміністратором вакантного осідку Торонтської єпархії від 9 листопада 2019 року є преосвященний владика Браян Байда, ЧНІ.

Катедральний храм

Катедральним храмом Торонтської єпархії є собор Святого Йосафата у м. Торонто (провінція Онтаріо, Канада).

З історії єпархії

1948–19 січня: Проголошено про створення екзархату Східної Канади.

1948–27 травня: у Свято-Михайлівському соборі в Торонто хіротонізовані два нових єпископи, владика Ісидор Борецький та владика Андрій Роборецький. У цей час єпископ Ніл Саварин, ЧСВВ, проголошується Екзархом новоствореного Західного екзархату, який охоплює провінції Альберту, Британську Колумбію та Північну Канаду. Єпископ Ісидор Борецький призначений екзархом новоствореного Східного екзархату, який включає Онтаріо та всі провінції на схід. Єпископ Андрій Роборецький призначений єпископом-помічником єпископу Василію Ладиці для Центрального екзархату, який охоплює провінції Манітобу і Саскачеван.

У 1950 році Апостольский екзархат налічував 56 000 вірних, 63 священики, котрі здійснювали своє служіння у 40 парафіях, 44 братів-монахів та 40 сестер-монахинь.

1951–10 березня: Утворено Апостольський екзархат Торонто шляхом відділення від Апостольського екзархату Східної Канади.

1956–3 листопада: Екзархат Торонто і Східної Канади був піднесений до рівня єпархії із новою офіційною назвою «Єпархія Торонто і Східної Канади».

1998–16 червня: Папа Римський Іван Павло II прийняв зречення з уряду єпископа Ісидора Борецького у зв’язку з досягненням пенсійного віку.

1998–1 липня: Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви із благословення Папи Івана Павла II перевів владику Корнилія Пасічного із престолу Саскатунської єпархії на вакантний престол Торонтської єпархії.

1998–24 вересня: Відбулася урочиста інтронізація преосвященного владики Корнилія Пасічного як правлячого архиєрея Торонтської єпархії.

2003–3 травня: Папа Іван Павло II прийняв зречення владики Корнилія з уряду єпарха Торонтського у зв’язку з досягнення пенсійного віку.

2003–3 травня: Папа Римський Іван Павло ІІ призначив священика Стефана Хміляра єпископом Торонтським, на місце емеритованого єпископа Корнилія Пасічного, ЧСВВ. Архиєрейська хіротонія та Чин інтронізації відбулися 23 липня 2003 року в церкві Успіння Пресвятої Богородиці в м. Місісага (провінція Онтаріо, Канада).

9 листопада 2019 року у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск прийняв зречення з душпастирського уряду, подане єпархом Торонтським преосвященним владикою Степаном Хмілярем. Водночас, Святіший Отець призначив апостольським адміністратором вакантного осідку Торонтської єпархії преосвященного владику Браєна Байду, ЧНІ, єпарха Саскатунського.

З історії катедрального храму

Корені парохії Св. Свщм. Йосафата сягають початків минулого століття, і є пов’язані з поселенням перших українців — емігрантів в околиці міст Торонто.

Першу Службу Божу відправив о. Заклинський з Америки в лютому 1908 року в приватній хаті на розі Едвін і Ідит-Захід (Торонто). В лютому 1911 року приїхав з Рідного Краю до міста Торонто о. д-р Карло Єрмій. З метрикальних книг довідуємося, що першою дитиною, що її охрестив 7 березня 1911 року о. Єремій, був Тома Шолдра. Перший шлюб брав Станіслав Вовк з Теклею Пановик 25 лютого 1911 року.

Із зростом громадського життя українців і їх релігійних устремлінь повстала думка побудови власної церкви, яка зреалізувалася з приїздом молодого енергійного священника з Америки о. Йосифа Боярчука в лютому 1912 року.

Вся українська громада спільно взялася до великого діла. Зібравши пожертви на побудову власного Божого храму, вже на весні 1913 року парафіяни приступили до будови нової церкви. Велику фінансову допомогу на будівництво храму надала латинська церковна організація «Catholic Church Extension Society».

Катедральний собор Святого Йосафата у м. Торонто (провінція Онтаріо, Канада)Катедральний собор Святого Йосафата у м. Торонто (провінція Онтаріо, Канада) В місяці травні 1913 року закуплено при вул. Франклін і дім резиденцію для пароха за 3 400.00 доларів. Першими членами церковного комітету були заступник Г. Сукот, секретар Б. Мудрик, касир Б. Троян.

В неділю, 30 (20) липня 1913 року, відбулося торжественне посвячення наріжного каменя, що його звершив перший український єпископ Канади Преосвященний Кир Никита Будка з м. Вінніпегу (провінція Манітоба, Канада). Торжественне відкриття і посвячення новозбудованого храму св. Священомученика Йосафата відбулося у Квітну неділю, 12 квітня 1914 року. Спочатку відбулося Архиєрейське посвячення головного престолу, а потім відбулася в новій церкві перша Архиєрейська Служба Божа.

Під проводом молодого, енергійного пароха о. Йосифа Боярчука (1912–1919) в 1913 році зорганізовано церковний хор, і був це перший український хор в місті Торонто (диригент — Іван Зварич), а в червні 1914 року зорганізована перший український струнний оркестр.

Серед жіноцтва виникла ідея створення Сестрицтва Апостольства Молитви, які дбали про красу і прибирання Божого храму, а мужчини мали Товариство ім. Івана Франка. Окрім цього, у парафіяльній школі три рази на тиждень вечорами відбувалося навчання, а першим учителем став В. Прихода.

Коли парафіяльна праця пішла повним ходом, люди радо навідувалися до храму та вступали у прицерковні організації, а дохід з вистав, концертів, забав, а літом з свят та пікніків — ішов на сплату церковного боргу та на інші парафіяльні потреби.

Відтак, кількість церковних організацій стрімко збільшувалася, адже було створено Братство св. Івана Хрестителя, Братство св. Архангела Михаїла, Товариство «Братня Поміч» (що від 1926 року змінило назву на «Союз Українських Братств»), Рідну Школу, Аматорський Гурток. Виступаючи із театральними сценками, гурток не лише причинявся до фінансування церковної каси, але також провадив культурну працю.

В 1919 році зорганізовано при парафії Товариство «Просвіта», а кілька років пізніше — руханкове товариство «Січ».

На пожертви парафіян вишито до церкви спочатку дві хоругви, а потім лавки, дзвін, великий і малий павук, дві сповідальниці, образи, проповідальницю. Найбільшим тягарем для парафії був борг, що тяжів на спільноті, тому і було неможливо думати про подальше облагородження церкви. Кожен священник, що служив у парафії старався, щоб той борг зменшити. До остаточного погашення боргу причинився о. Михайло Оленьчук, а залишки боргу сплачено за душпастирювання о. Андрія Роборецького.

В 1921 році парафію відвідав Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький.

У 1923 році на Канадській Національній Виставці наш церковний хор під керівництвом диригента п. Миколи Юречка виграв перше місце у Загальноканадському конкурсі хорів.

У 1928 році за пароха о. Андрія Сарматюка (1922–1931) при нашій церкві було засноване Жіноче Товариство імені св. свщ. Йосафата.

У 1934 році за пароха о. Михайла Григорійчука (1931–1934) «Жіноче Товариство» перейменувалося на «Братство Матері Божої Неустанної Помочі». Пізніше, у 1946 році наше Братство МБНП стало Відділом Ліґи Українських Католицьких Жінок Канади в місті Торонто.

У 1937 році в катедрі Св. Свщм. Йосафата був гостем гетьманич Данило Скоропадський.

У 1938 році, за пароха о. Павла Сулятинського, вежа на церкві вкрита міддю і поставлений новий хрест. У 1941 році закінчено церкву всередині за планами о. Филипа Руга, зроблено два бічні престоли, образи Хресної Дороги. В тому ж році, за пароха о. А. Роборецького, сплачено церковний борг.

12 жовтня 1941 року відбулося посвячення церкви Преосвященним Архиєпископом Василієм Ладикою, ЧСВВ.

У 1945 році за планами о. Филипа Руга, вкрито церкву мідяною бляхою.

Кардинал Євген Тіссеран відвідав парафію св. Йосафата в 1947 році. В 1948 році іконописець Лев Осінчук розмалював церкву.

У березні 1948 році при поділі Канади на три екзархати, церква св. Йосафата стає катедрою першого Екзарха Східного Екзархату Преосвященного Кир Ісидора Борецького. Тогочасного пароха церкви св. Йосафата о. Андрія Роборецького іменовано єпископом Саскатунської єпархії.

Від 1951 року парохом катедрального храму був о. канцлер Василь Філевич, якого 20 січня 1959 року Святіший Отець Папа Іван ХХІІІ іменував Прелатом, а у 1969 році — мітратом, та в 1984 році — єпископом Саскатунської єпархії.

У 1953 році побудовано нову резиденцію для отців-парохів катедри св. Йосафата. В цьому ж році парафія відзначала 40-річчя заложення наріжного каменя. В 1955 році церква відновлена ззовні.

В 1957 році Преосвященним Владикою Кир Ісидором Борецьким було затверджено при катедрі Св. Йосафата товариство «Легіон Марії» під духовним проводом о. Василя Дзюрмана. При парафії на той час існували також БУКК, ЛУКЖК, Українське Католицьке Юнацтво, Українські Бой-Скаути та Рідна Школа.

З ініціативи о. прелата В. Філевича у 1960 році при катедрі св. Йосафата розпочато будівництво першої в Торонто цілоденної Української Школи. 27 серпня 1961 року Преосвященний Кир Ісидор Борецький поблагословив і відкрив новозбудовану школу. Ця школа була великим здобутком української громади, осередком культурного, національного та релігійного виховання майбутніх поколінь. На початках школа була приватною, навчали в ній Сестри-Служебниці. У 1962 році за клопотанням о. мітрата Василя Філевича школа перейшла під крило Католицької Шкільної Управи м. Торонто.

20 березня 1964 року катедра св. Йосафата потерпіла від пожежі. Та вже 12 грудня 1965 року відбулося відкриття відновленої катедри. 8 жовтня 1967 року відбулося Архиєрейське благословення відновленої катедри св. Йосафата з новим іконостасом у бароковому стилі. В роках 1967–1968 за порадами художника-дизайнера Еміліяна Теліжина, маляр Іван Бельський майстерно розмалював стіни катедри.

21 травня 1967 року — відвідини Апостольського Делеґата Архиєпископа Сергія Пінедоллі в катедрі і в цілоденній школі.

17 червня 1968 року, 7 травня 1973 і в 1976 році (24 жовтня 1975 року) наша парафія і цілоденна школа мали велику честь вітати Блаженнішого кардинала і Патріарха Йосифа Сліпого.

30 вересня 1973 року — благословення нового приміщення Кредитової Спілки Св. Йосафата і дитячого садочка при катедрі.

15 червня 1974 року — відвідини Апостольського Нунція Архиєпископа Ґвідо-дель-Местрі в катедрі.

У червні 1983 року катедру і цілоденну школу відвідав Кардинал Б. Рубін. У 80-их роках нашу катедру неодноразово відвідували Блаженніший Патріарх Мирослав Іван Любачівський (понеділок, 16 червня 1986 року) та митрополит Володимир Стернюк.

Від 1970 року та понад 32 роки в парафії існувала група «Діти Марії». Невтомно провадила цей гурток п. Ольга Яник, яка навчала дітей молитви, приготовляла до Урочистого Святого Причастя, підготовляла з дітьми виступи на парафіяльні свята, вливала в молоді душі неоціненні скарби любові до Бога і церкви.

У рік святкування 75-ліття свого існування українська католицька катедра Св. Свщм. Йосафата була визнана урядом історичною пам’яткою м. Торонто. 15 жовтня 1989 року відбулося урочисте освячення історичних таблиць, вмурованих у фронтову стіну при вході до катедри тодішнім парохом о. Романом Даниляком. Щоб полегшити доступ до церкви для старших людей і людей з фізичними вадами у 1993 році при церкві була добудована вінда.

У 1992 році пароха церкви св. Йосафата о. Романа Даниляка іменовано єпископом та Апостольським адміністратором нашої єпархії.

З нагоди Світового Дня Молоді та візиту Папи Івана Павла ІІ в Канаду в липні 2002 року, наша парафія приймала в приміщенні школи св. Йосафата 110 паломників із Японії та України.

Довгі роки при парафії успішно існували Клуб сеньйорів та відео-бібліотека.

Шкільний будинок Св. Йосафата при будівництві був розрахований на 150 учнів, але через велике переповнення, навчалось в ньому понад 270 дітей. Тому у 2002 році цілоденна школа Св. Йосафата була перенесена у велике просторе приміщення за адресою 55 Pelham Ave., м. Торонто, яке належало Католицькій Шкільній Раді та в червні 2012 року перейшло у власність Французької Шкільної Ради. Новий навчальний рік у вересні 2012 року школа Св. Йосафата розпочала за адресою 85 Forty First St. Відтак у вересні 2015 року було добудоване та обладнане нове приміщення за адресою 110 Tenth Street, на півдні Етобіко, де до того часу була школа Св. Терези.

При катедральній церкві св. Йосафата від 1950 року до 2007 року добре діяла Кредитова Спілка Св. Йосафата, яка налічувала біля 700 членів та понад 7,5 млн. aктивів, та була зачинена в 2007 році Депозитною Асекураційною Корпорацією Канади (Deposit Insurance Corporation of Canada). Будинок Кредитової Спілки був проданий в 2009 році за $369 900.00.

З 2007 по 2010 роки відновлено іконостас майстром Олегом Лесюком (кошт $82 235.28), а також встановлено світлові евакуаційні покажчики «Вихід» в церкві та у церковній залі. За останніх кілька років проводилися ремонти в церкві, церковній залі та парафіяльних резиденціях, встановлено два охолоджувачі повітря в церкві. В планах на майбутнє — малювання і ремонт стін в в катедрі, ремонт стін ззовні церкви, зміна даху в парафіяльному будинку на вул. Franklin, 170, а також завал старого шкільного будинку Св. Йосафата та побудова на його місці паркінгу.

Сьогодні парафія нараховує понад 240 родин. При катедрі св. Йосафата існують: Ліґа Українських Католицьких Жінок, Братство Українських Католиків Канади, молитовна група «Матері в молитві» та катедральний хор.

Невпинно наближаючись до святкування 100-річчя нашої парафії, ми хилимо наші голови в пошані перед усіма священниками, які від самого початку трудилися з правдивою пастирською посвятою, та перед преподобними Сестрами Служебницями, які ревно працювали і навчали дітей та молодь, та перед тими піонерами, парафіянами, добровольцями і меценатами, які своєю великою самовіданною працею та пожертвами дали початок парафії св. Йосафата, поклали сильні основи та впродовж багатьох років її існування витривалою працею дбали і розбудовували живе парафіяльне життя в катедрі, що принесло тривалі духовні плоди для нашої Церкви та українського народу.

Від самого заснування парафія катедри св. Йосафата втішалася рядом визначних духовних провідників, які з повною посвятою працювали для її добра: о. Йосиф Боярчук, о. Михайло Ірха, о. Никола Шумський, о. д-р Амврозій Радкевич, о. д-р Йосиф Жук, о. Андрій Сарматюк 1922–1930, о. Іван Колцун, о. Михайло Григорійчук, о. Мирон Кривуцький, о. Василь Гуменюк, о. Михайло Оленьчук, о. Павло Сулятицький, о. Андрій Роборецький, о. Василь Шумей, о. Михайло Городицький, о. Антін Цимбалістий, о. Юрій Федорів, о. Прелат Василь Філевич 1951–1978, о. Василь Лавришин, о. Мирослав Босий, о. Володимир Вербицький, о. Едвард Ярема, о. мітрат Іван Татарин, о. мітрат Матвій Берко, о. Олександр Баран, о. Іван Лещишин, о. Роман Даниляк, о. Володимир Шаранавич, о. Остап Гошуляк, о. Мирослав Байрак, о. Дмитро Паньків, о. Богдан Сліпий, о. Андрій Лопатнюк, о. Іван Барщик, о. Остап Чорній.

Контактна інформація

Сайт: www.ucet.ca/

Адреса: 940 The East Mall, Suite # 201, Toronto, ON M9 B 6 J7 Canada

Телефон: +1 (416) 746-01-54
Факс: +1 (416) 746-60-03

Ел. пошта: eparchto@bellnet.ca

Локація

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae