СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЗаява Папських Академій: Аби любити ближнього, як самого себе, потрібно залишатися вдома
Члени Папської Академії Наук та Папської Академії Соціальних Наук оприлюднили заяву, в якій вказують на необхідність співпраці на всіх рівнях, а особливо, у сфері досліджень наукової медицини, аби подолати пандемію коронавірусу. Вони закликають до захисту бідних і уразливих та до переосмислення стилів життя сучасної людини, аби запобігти подібним лихам у майбутньому.
20 березня 2020 року Папська Академія Наук та Папська Академія Соціальних Наук оприлюднили заяву стосовно ситуації, що склалася внаслідок пандемії коронавірусу. Автори заяви зазначають, що пандемії завжди були трагедією для людства і навіть більш смертоносними від воєн, але сьогодні завдяки науці людство здатне краще захищатися від нових форм пандемій. Мета цієї заяви, за словами її авторів, полягає в тому, аби звернути увагу на деякі заходи, яких необхідно вжити як тепер, аби відреагувати на цю ситуацію, так і в майбутньому, щоб запобігти виникненню пандемій в майбутньому.
Реагувати швидко на ранніх етапах
Перша рекомендація науковців стосується реагування на ранніх стадіях розповсюдження вірусу, що включає проведення тестів на зараження та ізолювання тих, чий результат виявився позитивним, а також тих, з ким вони перебували в близькому контакті. В заяві зазначається, що урядам країн, державним інституціям, науковим спільнотам, а також і ЗМІ, не вдалося забезпечити відповідальну, прозору і вчасну інформацію, що є необхідною для прийняття відповідних заходів.
Інвестувати в науку
Друга порада стосується підтримки науки та наукових спільнот. «Наука потребує кращого фінансування на національному та міжнародному рівнях, — зазначають представники Папської Академії Наук та Папської Академії Соціальних Наук, — аби науковці могли мати засоби, щоб винаходити необхідні ліки і вакцини». Вони вказали також на важливість співпраці між дослідниками наукової медицини різних країн. Однією із важливих сфер дослідження, за їхніми словами, є вивчення походження та запобігання зоонозних захворювань, тобто інфекційних хворіб, викликаних бактеріями, вірусами, чи паразитами, якими людина заражається від тварини. В цьому контексті важливо також переглянути системи виготовлення продуктів харчування тваринного походження, аби зменшити ризик такого зараження.
Захищати найбільш уразливих
Захищати бідних і уразливих людей — це третій пункт заявиПапської Академії Наук та Папської Академії Соціальних Наук, представники яких наголошують, що COVID-19 — це світова небезпека, яка рано чи пізно торкнеться всіх. Вони наголошують на необхідності захищати медпрацівників, що перебувають на передовій у боротьбі з пандемією, а особливо, жінок, які серед них становлять більшість та є тими, хто, як і в інших сферах праці, часто зазнають несправедливості. Захищати від вірусу через запровадження відповідних стратегій в системі охорони здоров’я потрібно також бідних та уразливих осіб. Негативні наслідки пандемії, яких зазнає світова економіка, відобразяться, насамперед, на бідних.
Ізоляція, але не припинення співпраці
У четвертому пункті заяви науковці рекомендують формувати глобальні взаємозв’язки й допомагати всім, незважаючи на кордони. Десятиліття дедалі більшого взаємозв’язку, як зазначається в заяві, відкрили світ для масових транскордонних потоків товарів, послуг, грошей, ідей та людей. У звичайних обставинах цей взаємообмін сприяє добробутові великої частки світового населення, але в надзвичайних ситуаціях виступають на перший план несприятливі наслідки та крихкість взаємопов’язаності. Спалах COVID-19 спонукає окремі країни до більшої ізоляції, однак, така поведінка є помилковою і контпродуктивною. Натомість, тенденція, яку варто підтримувати, — це розширення глобального співробітництва. «Якщо уряди не зменшать свої націоналістичні інтереси, — наголошують науковці, — є підстави очікувати погіршення кризи в галузі охорони здоров’я та, отже, глибокої глобальної рецесії, що має глибокі та трагічні наслідки, особливо для бідних країн».
Заходи запобігання швидкому розповсюдженню інфекції, іноді, вимагають закриття кордонів навколо постраждалих гарячих точок, але національні кордони, як підкреслюється в заяві, не повинні стати бар’єрами, що перешкоджають наданню допомоги для різних країн. «Людські ресурси, обладнання, знання про кращі методи лікування та постачання необхідних товарів повинні бути спільними», — наголошують автори.
Члени Папської Академії Наук та Папської Академії Соціальних Наук зазначають, що глобальні проблеми, такі як пандемія, або й менш помітні кризи глобальних змін клімату та втрати біорозмаїття, вимагають глобальної співпраці. Потрібно брати до уваги зв’язки між людською діяльністю, глобальною екологією та засобами для прожиття. Пандемія, за їхніми словами, повинна спонукати до перегляду нашого світогляду та способу життя: для того, аби людство вижило, воно повинно стати відповідальнішим, щедрішим, більш рівноправним, турботливим і справедливішим.
Свобода без солідарності перетворюється на егоїзм
Поширювати солідарність і співчуття — це остання порада авторів заяви, які зазначають: «Вірус вчить нас, що ми не можемо користуватися свободою без відповідальності та солідарності. Свобода, відокремлена від солідарності, породжує чистий та руйнівний егоїзм. Ніхто не може досягнути успіху наодинці. Пандемія COVID-19 — це можливість усвідомити, наскільки важливі добрі стосунки у нашому житті».
Сьогоднішній парадокс, додають вони на завершення, полягає в тому, що кожна людина повинна співпрацювати з іншими, але, одночасно, перебувати в ізоляції задля своєї безпеки та інших. Тепер перебування вдома — це вияв глибокої солідарності, аби любити ближнього, як самого себе, потрібно залишатися вдома. Пандемія вчить нас, що без солідарності, свобода і рівність — це порожні слова.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
