Вітальне слово представника Французької Єпископської Конференції Архиєпископа Діжона Роланда Міннерата на Синоді Єпископів УГКЦ 2018 року

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

ПРЕДСТАВНИКА ФРАНЦУЗЬКОЇ ЄПИСКОПСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
АРХИЄПИСКОПА ДІЖОНУ РОЛАНДА МІННЕРАТА

Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
(м. Львів-Брюховичі, 2–11 вересня 2018 року)

Ваше Блаженство!
Дорогі синодальні отці!

Маю за честь брати участь як представник Французької Єпископської Конференції у відкритті Синоду Єпископів вашої Церкви. Прийміть слова глибокої вдячності за ваше запрошення, яке має на меті зміцнити сопричастя між нашими Церквами-сестрами.

Тема цьогорічного вашого зібрання — «Слово Боже та катехизація». У час, коли в наших країнах зростає секуляризація і коли кількість традиційних практикуючих релігійних сімей зменшується, ця тема вимагає нашої уваги. У нашій країні катехизація ще перебуває в процесі становлення. Я хотів би пригадати деякі ініціативи нашої Конференції і виділити ті теми, які не втратили своєї актуальності.

У 2006 Конференція видала проект документа «Напрями для катехизації у Франції». Цей документ був відповіддю на ініціативу місцевих Церков втілити в життя «Генеральний директорій для катехизації», опублікований для Латинської Церкви Конгрегацією у справах священства в 1997 років, через п’ять років після того, як Іван Павло ІІ опублікував Катехизм Католицької Церкви. Ці ініціативи варті нашої уваги, оскільки вони спонукали Латинську Церкву структурувати весь катехитичний процес у новий христоцентричний та пневматологічний спосіб.

Катехизація має бути послідовним процесом, який дозволяє молодим людям, як також і дорослим, поступово увійти в таїнство віри в трьох вимірах: особистому, літургійному та дидактичному. Увесь процес катехизації повинен складатися з таких кроків: керигма — навернення — втаємничення — містагогія. Він базується на постійному пошуку особистої живої дружби з Христом у Його Церкві.

Церква в наш час заново відкрила методи катехизації Отців Церкви IV і V ст. Ця катехиза була катехизою втаємничення, яка поступово вводила у вимоги нового життя, що передається через Таїнства втаємничення.

Згідно із навчанням Учительського уряду Церкви, катехизація повинна бути:

• органічною;
  
  
• інтегральною, тобто такою, що намагається підкреслити єдність усіх вимірів: «Символу віри», Таїнств, моральної поведінки і життя, натхненного любов’ю, включаючи таким чином не лише передавання знання, а й запрошуючи до особистої посвяти, навернення, послідовності між вірою та життям, між поклонінням та свідченням;
  
  
• місіонерською, тобто повинна охоплювати всю місцеву спільноту християн, як це було в час Отців, коли єпископи проповідували катехуменам у присутності інших членів спільноти;
  
  
• катехизою втаємничення, роблячи очевидним, що через Таїнства втаємничення Христос вводить нового члена в містичне тіло Церкви;
  
  
• бібліоцентричною, тобто весь процес катехизації повинен мати за мету допомогти катехуменам прийняти Слово Боже як живий дар Святого Духа, який здійснює внутрішнє навернення духу.
  

Наша Конференція свідома недоліків минулого. Представляти Слово Боже як мірило всього катехитичного процесу не означає розглядати Писання крізь призму наукової критики. Воно є не науковою екзегезою, а медитацією віри, що живить катехумена. Це означає, що пропонується правильне, сучасне, а не фундаментальне читання Святого Писання. У 1980-х роках Церква у Франції запропонувала таке читання Святого Писання разом із живими Отцями. Цей проект не досягнув інтегрального та доктринального викладу віри. У ті роки існувала напруга між доктринальним та педагогічним підходом до катехизації, начебто треба було вибрати лише якийсь один аспект.

У наших «Напрямах» ми врахували побажання Генерального директорію взяти до уваги «сім базових елементів, які характеризують катехизу Церкви: три фази в представленні історії спасіння (Старий Заповіт, життя Ісуса Христа та історія Церкви) та чотири стовпи її вираження („Символ віри“, Таїнства, Десять Заповідей і „Отче наш“).

Тож наші «Напрями» заохочують єпархіальних єпископів розробити катехитичні програми для своїх єпархій. Бо створюється враження, що в нашій Конференції немає одностайності щодо видання національного Катехизму у Франції. Останній раз, коли наша Конференція видала такого роду текст національного значення, це був Катехизм для дорослих, опублікований у 1993 році. Те, що зараз відбувається, є великим замішанням. Кожна єпархіальна катехитична комісія має якнайкраще використовувати «Напрями»за допомогою інструментів, наявних на ринку. Але ринок не забезпечує інструментів, які відповідають на запит органічної, таємничої та інтегральної катехизи. У Франції немає єдності щодо катехизації.

Цього року Конференція започаткувала нові роздуми над покращенням «Напрямів„2006». З’явилися конкретні пропозиції, але лише на рівні порад, що потрібно зробити, щоб покращити катехизацію. Наші катехити потребують інструмента, який зможе інтегрувати всі побажання, що виникли за останні 20 років, і допоможе втілити їх в органічних програмах.

Ось що ми зробили в моїй єпархії. Ми написали «Катехизм для всіх вікових категорій», який складається з трьох частин: керигма, втаємничення, містагогія. Запропоновано більше ніж 80 тем для різних рівнів: дітей, молоді, дорослих. Кожна тема доповнюється читаннями із Святого Писання, Отців Церкви та Вчительського уряду Церкви. Підхід базується на семи стовпах, згаданих вище. Він є христоцентричним і пневматологічним. У ньому підкреслюється роль спільноти, але передусім — сім’ї. Ідея полягає в тому, що Катехизмом мають користуватися всі члени родини вдома і за межами домівки. Щоб допомогти катехитам, ми розробили дидактичний матеріал для всіх шкільних років. Звертаю увагу також на те, що ми повідомили сім’ї, що відтепер таїнство Миропомазання буде уділятися перед Святим Причастям, аби зберегти порядок Таїнств втаємничення і вповні збагнути, що означає катехиза втаємничення.

Я гадаю, що ми спробували реалізувати те, чого бажала наша Конференція.

Дякую!