СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВ Івано-Франківську відзначили 110-ліття від заснування Згромадження сестер мироносиць
У Неділю мироносиць, 19 травня, владика Дмитро Григорак, єпарх Бучацький, здійснив душпастирський візит до Згромадження сестер мироносиць Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Цьогоріч святкування в монастирі були особливі, адже у 2024 році виповнюється 110 років від заснування Згромадження сестер мироносиць високопреподобним о. Юліяном Дацієм, ЧСВВ. На моління зібралася вся спільнота сестер мироносиць, душпастирі, а також гості. Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Спершу на подвір’ї монастиря єпископа зустрічали сестри мироносиці, душпастирі й вірні, запрошуючи очолити святкову Літургію. Владика Дмитро очолив Архиєрейську Божественну Літургію у монастирській каплиці Воскресіння Христового (рівноапостольної Марії Магдалини). Співслужили архиєрею о. Володимир Лось, капелан монастиря сестер-мироносиць, а також запрошені священнослужителі. Молитовним співом богослужіння супроводжував парафіяльний хор «Te Deum» храму Св. влкмч. Параскеви, Коломийської єпархії УГКЦ.
Сьогодні Христос діє через нас у світі!
У часі Літургії архиєрей звернувся до всіх присутніх із проповіддю, роздумуючи над подією Воскресіння Христа. «Жінки-мироносиці перші сподобилися стати свідками перемоги Христа над смертю у Воскресінні. Лише потім апостоли дізналися про цю подію. Таким чином Христос підніс значення жінки у тогочасній культурі. Христове Тіло після Воскресіння стало прославлене, яке було непідвладне простору і часу, Воно отримало зовсім інші властивості».
За словами проповідника, для тогочасного суспільства Воскресіння було великим здивуванням, люди не розуміли, як Він міг воскреснути власними силами. «Як до Воскресіння, так і після нього Христос діє, Він Живий. Він не змінився. Господь і далі робить чуда й оздоровляє. Сьогодні Христос діє через нас у світі! Він внутрішньо перемінює кожного з нас», — зазначив архиєрей.
Відтак проповідник закликав застановитися, як Воскреслий Господь діє через нас та у нашому особистому житті. «Хто не хоче побачити, не засвідчить цю дію Христа у собі, але хто має це прагнення, побачить Його очима віри», — мовив проповідник.
Свідчити світові живого Воскреслого Христа
Пізніше, звертаючись до сестер, архиєрей роздумував над покликанням до монашества. «Господь вибрав того до цього стану, кого Сам захотів. Тому ваше завдання — свідчити світові живого Воскреслого Христа. Це є місія ваша, єпископів, священників та всієї Церкви», — закликав владика.
Згодом єпископ зазначив, що шлях до перемоги України може настати тільки через дорогу на Голгофу, тільки разом із Христом, щоб дійти до воскресіння. На завершення владика заохотив усіх присутніх чути голос Божий, щоб виконувати Його волю та співдіяти у Його планах.
Після Служби Божої о. Володимир Лось зачитав привітальну грамоту для сестер мироносиць від митрополита Володимира Війтишина з нагоди 110-ої річниці від заснування Згромадження. Відтак владика Дмитро привітав усіх присутніх зі святом, а сестри висловили вдячність єпископу за спільне моління та візит до монастиря.
Довідка
Згромадження сестер Мироносиць під покровом святої Марії Магдалини (ЗСМ) — жіноче чернече Згромадження єпископського права Української Греко-Католицької Церкви, засноване на початку ХХ століття.
У 1910 році у Кристинополі (сучасний Червоноград) було засноване Товариство мироносиць. Засновником Товариства був священик-василіанин Юліан Дацій. За задумом засновника члени Товариства повинні були займатись доброчинною працею, воно було покликане духовно і матеріально опікуватися найзнедоленішими людьми: бездомними, старими та сиротами. Завданням Товариства була повна матеріальна опіка знедолених, та гідний похорон старих нужденних людей. Товариство поділялось на дві частини: одна група жінок повинна була безпосередньо трудитись в притулках для старців і сиріт. Вони також носили однакового кольору і покрою одяг, та називались сестрами-мироносицями. А інша група не працювала безпосередньо, але вносила пожертви на працю сестер.
Після двох років праці Товариства виникнула ідея започаткувати нову спільноту Богопосвяченого життя, оскільки серед сестер-мироносиць біло чимало дівчат, які бажали прийняти чернечі обіти. Тому починаючи з весни 1912 року отець Дацій почав шукати будинок для нового Згромадження. Свою офіційну історію спільнота сестер-мироносиць розпочинає 30 червня 1914 року, і називалось воно Згромадження сестер-мироносиць для утримання і обслуговування убогих і сиріт під покровом святої Марії Магдалини. За задумом засновника, ця назва відображала мету створення нового Згромадження, члени якого окрім старання у справі власного вдосконалення і святості мали опікуватись убогими і сиротами і власним коштом їх утримувати. Перший монастир налічував 15 сестер.
Заснування Згромадження співпало з початок І Світової війни, під час якої сестри сумлінно та ревно сповняли обов’язки згідно свого покликання незважаючи на важкі обставини. В квітні 1920 року на основі рішення Капітули Чину Святого Василія Великого залишили Кристинопіль і перебрались до Підгорецького монастиря де монастир існував до 1932 року. У 1925 році Митрополит Андрей Шептицький, листом від 19 вересня затвердив Статут Згромадження. А у квітні 1929 року на запрошення Станіславівського єпископа Григорія Хомишина сестри-мироносиці розпочали свою діяльність також у місті Богородчани. Перші сестри до Богородчан прибули у грудні 1929 року. У 1935 році в Богородчанському монастирі проживало 64 сестри. Згодом діяльність сестер набрала місійно-контемплятивного спрямування. Сестри змінювали одна одну так, що молитва в монастирі не припинялася ні вдень, ні вночі.
У підпіллі сестри продовжили свою діяльність допомагаючи підпільним священикам катехитичними науками молоді та дорослих. Організовували таємні богослужіння, розповсюджували літературу. Сестри часто працювали в медичних закладах.
Відновлення повноцінного життя Згромадження відбулось у 1989 році разом із виходом із підпілля Української Греко-Католицької Церкви. На сьогоднішній день монастирі Згромадення сестер-мироносиць розташовані на території трьох єпархій: Івано-Франківської архиєпархії, Коломийсько-Чернівецької єпархії та Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Сестри активно задіяні в катехитичну підготовку дітей та молоді, проведенні місій на парафіях. Працюють в церковних структурах та медичних закладах.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
