СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСьогодні — День пам’яті Героїв Крут
29 січня Україна вшановує День пам’яті Героїв Крут. 103 роки тому молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.
«Подвиг Героїв Крут є найбільшим прикладом великої любові до рідної землі, прикладом справжнього патріотизму і готовності до самопожертви, що є християнською чеснотою. Понад сто років тому у Крутах сніг був червоним від крові, яка зросила землю, аби вона стала благодатною вологою для народження нових непохитних патріотів і християн України», — наголошували 29 січня 2020 року учасники минулорічної поминальної молитви — владики Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.
У свою чергу, 29 січня 2019 року єпарх Коломийський владика Василь Івасюк присвятив цій події власні духовні роздуми, якими ділимося із Вами:
СЛОВО
преосвященного владики Василя Івасюка, єпарха Коломийського,
на 101-шу річницю бою під Крутами
І. «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали». Дня 29 січня минає 101 рік від тієї події, коли українські студенти-вояки у бою під Крутами ціною власного життя зупинили переважального за чисельністю та озброєнням ворога — більшовицьку армію. Загін київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховували близько чотирьох сотень вояків, загинули в нерівній борні із значно більшою армією Муравйова. Бій під Крутами затримав наступ противника на Київ на чотири дні, що дало можливість українській делегації підписати Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
ІІ. Володимир Винниченко у своїй книзі «Відродження нації» писав: «Це була війна впливом». Наш вплив був настільки малий, що ми з великими труднощами могли висилати проти більшовиків малочисельні дисципліновані частини. Більшовицьку армію підтримували солдати, робітники і бідні селяни. Більшовицька пропаганда пообіцяла селянам землю, а робітникам — заводи. Іншими словами, величезна кількість самого українського населення підтримала ворога. «Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомих робітників, які гаряче стояли за українську державність».
ІІІ. «Коли їх хоронили у темну могилу від крови земля почорніла». У полон до більшовиків потрапили українські юнаки, над якими спочатку жорстоко познущалися, а потім розстріляли. Студенти перед розстрілом заспівали «Ще не вмерла Україна…». Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. «Коли їх хоронили у темну могилу від крови земля почорніла». На жаль, радянська влада намагалася приховати обставини трагедії молодих українців під Крутами, а полеглих називали зрадниками.
Висновки. Сучасні учасники АТО та війни з російським агресором за збереження територіальної цілісності та незалежності України дозволяють нам порівняти їх із юними борцями за свободу і незалежність України проти більшовицької навали 1917–1921 років.
Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, буде Матір’ю Милосердя для всіх полеглих у боях за Україну.
Господи, благослови воїнам українського війська мужньо повторити подвиг юнаків під Крутами.
Благословення Господнє на вас!
Пропонуємо 8 фактів про битву, що навіки увійшла в історію:
1. 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, відбувся бій між 5-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами,
2. Бій тривав 5 годин. Він став символом боротьби за свободу і незалежність українського народу. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут, намагаючись протистояти просуванню до Києва окупаційної армії Муравйова, за незалежність України.
3. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
4. Зі спогадів очевидців дізнаємося, що Григорій Пипський, зі Старосамбірщини, перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів.
5. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917–1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
6. В радянські часи полеглих у Крутах кваліфікували як зрадників. На місці загибелі героїв розбили парк. Пізніше, після другої світової війни, тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва.
7. Вперше про увічнення пам’яті студентів згадали в 1990-х роках, коли Народний Рух України встановив на місці загибелі студентів дерев’яний хрест.
8. Офіційно День пам’яті Героїв Крут почали відзначати з 2007 року, згідно указу Президента «Про вшанування пам’яті Героїв Крут». На місцях їхнього останнього бою та поховання встановлено пам’ятні знаки.
За матеріалами медіа-хабу «Твоє місто»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
