СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПро особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України говорили на круглому столі в Києві
Центр Разумкова і Фонд Конрада Аденауера провели круглий стіл у Києві на тему «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000–2020 роки».
Під час заходу презентували результати проєкту «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000–2020 рр.».
Отець Олекса Петрів: маємо певні результати реалізації стратегії «Жива парафія»
За словами о. Олекси Петріва особливо всіх вразили дані щодо належності вірних до громад, і цей показник в УГКЦ є найкращий. У своїй доповіді о. Олекса пригадав про постанову Одинадцятої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ від 8 червня 2001 року Божого: «Душпастирям звернути особливу увагу на свій обов’язок брати активну участь у формуванні громадської свідомості наших людей та потребу активної співпраці з органами місцевого самоврядування в цьому плані».
Відтак доповідач наголосив, що ці дані — це результати цілеспрямованої діяльності Церкви. Також, як вбачається — це проміжні результати реалізації душпастирського плану «Жива парафія».
Релігійність і конфесійність: статистика
В матеріалах дослідження зокрема вказано, що рівень декларованої релігійності українських громадян не збігається з рівнем їх конфесійно-церковної визначеності, а з іншого боку, конфесійно-церковна визначеність не завжди поєднана з релігійною вірою: віруючими вважають себе 95 % прихильників УГКЦ, 90 % — УПЦ(МП) і 86 % прихильників ПЦУ.
Помітно менше віруючих серед респондентів, які віднесли себе до «просто християн» — 68 %, і «просто православних» — 65 %. Простежується істотна різниця між рівнем декларованої релігійності (68 % опитаних називають себе віруючими, 62 % — православними) і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади.
Приналежність до релігійних громад: статистика
Характеризуючи церковно-конфесійне самовизначення, найчастіше дослідники звертають увагу на номінальне самовіднесення громадян до тієї чи тієї церкви, хоча ознакою оцерковлення має бути саме належність до певної релігійної громади. Як показало дослідження 2020 року, до певної релігійної громади відносять себе лише 16 % громадян України. До того ж, істотно вирізняється Західний регіон, де 41 % жителів засвідчили членство в певній релігійній громаді, тоді як в інших регіонах відповідний показник є набагато нижчим (від 6 % до 11 %). Cеред вірних УГКЦ членство у громаді засвідчили 60 %, вірних УПЦ(МП) — 26 %, серед вірних ПЦУ — лише 19 %. Членами релігійних громад визнали себе також по 2 % «просто християн» і «просто православних». 8 % респондентів (тобто близько половини тих, хто є членом релігійних громад) вказали на свою належність до однієї з православних релігійних громад, ще 8 % — до громад інших християнських конфесій (греко-католицької, римо-католицької та протестантської) і 0,4 % — до громад інших релігій. Це дозволяє говорити про поліконфесійний характер релігійності в Україні.
На наступний рік планується зробити велике соціологічне опитування в якому візьмуть 10 тис. осіб.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
