«Правда одна може нам дати свободу»: о. Григорій Грушка і газета «Свобода» для українців Америки

17 вересня 2021

Тут треба пригадати про о. Григорія Грушку, який у 1893 році заснував у Джерсі-Сіті україномовну газету «Свобода». Тим більше, що перший номер даного видання з’явився у світ 15 вересня.

«Правда одна може нам дати свободу»: о. Григорій Грушка і газета «Свобода» для українців Америки

У різні часи та епохи голос народу і мова його протесту звучали в відмінний спосіб. Так, у наші дні українці радіють спортивним досягненням чи успіхам на пісенних конкурсах своїх співвітчизників, але мріють про свого лауреата Нобелівської премії. У минулому ж столітті українці могли хіба мріяти про власну державу, але все одно засновували інституції та видання, які мали інформувати світову спільноту про українські території, українську ідею та прагнення українців. Й стосується останнє навіть американського континенту, де українці були представлені досить серйозно. Тут можна пригадати про Омеляна Пріцака, який у Гарвардському університеті заснував українську кафедру, а пізніше — ще й Український науковий інститут, діючий до сьогодні. Тут треба пригадати про о. Григорія Грушку, який у 1893 році заснував у Джерсі-Сіті україномовну газету «Свобода». Тим більше, що перший номер даного видання з’явився у світ саме 15 вересня.

Від проповідника до пароха

Дійсно, щасливим є той, чиї кожна дія чи рішення супроводжуються твердою впевненістю і планом. Зазвичай буває навпаки, а людське життя зіткане із несміливих та сумнівних кроків, непевності. Якщо говорити про о. Григорія Грушку, то його біографія — це, радше, поєднання одного й іншого: вистачало у його життєписі як неоднозначних вчинків, так і вольових і впевнених рішень. Наприкінці 1889 року він залишив терени імперії Габсбурґів та виїхав до США. Схвалення такого рішучого кроку, а вже був на той момент священиком і ще й проповідником у соборі Святого Юрія у Львові, не отримував. Й це була не єдина нетипова й екстравагантна дія від о. Григорій. З іншого боку, проведений у США час також був визначальним і досить цінним у плані здобутого життєвого досвіду та корисних навиків.

На початках після переїзду до США о. Григорій Грушка мешкав у штаті Пенсильванія, який став центром скупчення українців — працювали там на шахтах. Пізніше він перебрався на греко-католицьку парафію у Джерсі-Сіті. Там попервах відправляв богослужіння у каплиці, яка була заснована ще попереднім парохом. У 1891 році о. Григорій виступив із ідеєю будівництва дерев’яної церкви на місці давньої каплички, а в березні 1892 року святиню освятили на честь святих апостолів Петра і Павла.

«Свобода» для свободи

Душпастирську діяльність о. Григорій Грушка поєднував із просвітницькою. Він намагався поширювати серед вірних у Джерсі-Сіті книги, але швидко прийшов до усвідомлення, що цей метод не виправдовує себе й не дозволяє боротися за уми та реалізовувати глобальніші цілі. Тому отець ініціював вихід у світ газети «Новий світ», але сил та натхнення, відповідного ресурсу вистачило лише на один номер. Краще справи пішли із наступним виданням — це була газета «Свобода», перший номер якої з’явився саме 15 вересня 1893 року, 128 років тому. Зі шпальт цього видання українські емігранти могли дізнатися про те, що відбувається в рідному краї, як живе Америка, а також переглянути оголошення, корисні для розвитку власного бізнесу.

Про ціль та завдання згаданого видання о. Григорій сказав наступним чином: «Народе руський! Ти показав єси, яка в тобі сильна віра, яка у тебе терпеливість, яка у тебе постоянність! Слава да честь тобі, о народе мій! […] Ти во власних силах ішов дорогою котра веде до правди, а правда — то свобода. Но тепер оглядаєшся за провідником, котрий би завів тебе до храму свободи. Таким провідником власне єсть часопис „Свобода“. Нашою задачою єсть: просвіщати руський народ, боронити його честь од вражих нападів, вказати дорогу до поступу до цивілізації, до добробиту. Дальше — святим буде обов’язком сохраняти межи народом його сокровища, то єсть — віру, обряд і мову. Накінець будем старатися, аби наш народ познав свою честь і злучився в одну велику громаду, як ото діляють наші собраття чехи, словаки, поляки тут, в Америці…». Головним редактором «Свободи» отець Грушка залишався до 1895 року, поєднуючи цей обов’язок із іншими. Зокрема, із закупівлею дзвонів для святині та виконання розписів, чим займався власноруч.

Щодо «Свободи», то в цьому виданні публікували не тільки просвітницькі матеріали. У тому числі — поетичні спроби о. Григорія (Грушки) й його переклади. Дописувачем «Свободи» був Іван Франко. Врешті, як і газети «Америка», яка була заснована попередником о. Григорій Грушки, о. Іваном Волянським. Окрім Івана Франка на шпальтах видання можна було почитати Михайла Павлика, Юліана Бачинського, Дмитра Дорошенка, Ольгу Кузьмович, Миколу Шлемкевича і ін. Редакторами «Свободи» також були священики о. Нестор Дмитрів, о. Стефан Макар, о. Іван Ардан. Їхніми зусиллями «Свобода» стала важливим і популярним серед українців у США виданням. Й справу о. Григорія Грушки гідно продовжують його наступники. До прикладу, о. Михайло Підгорецький згадував про свою участь у даному проекті наступне: «Відколи я приїхав до Америки, кожного місяця збирали ми гроші на видавяння „Свободи“. Кожний український священик почувався до обов’язку давати на „Свободу“ найменше 5 долярів на місцяць. Так піддержувано „Свободу“ в її тяжких початках».

»… постійно залишатися українцем»

Треба визнати, що своїх цілей представники осередку, який працював над створенням та популяризацією згаданого видання добилися, адже «Свобода» не просто проіснувала десятиліття після свого заснування, але й стала найвідомішою та найпопулярнішою газетою української діаспори і виходить до сьогодні, вона є найстарішою українською газетою з безперервною історією. Водночас, є родини, які передплачують її десятиліттями. Своє теперішнє завдання, шукаючи актуальні формати для існування, нинішня редакція «Свободи» окреслює наступним чином: «ми пишемо для людини, котра живе в Америці, але має бажання постійно залишатися українцем».

Щодо о. Григорія Грушки, останні роки його життя були надзвичайно цікавими, насичені безліччю різних за характером вчинків. Завершував свій земний шлях він парохом греко-католицької громади у селі Пеняки, що на Бродівщині.

Більше інформації можна отримати з наступних джерел:

Газета української діяспори // Свобода, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://svoboda-news.com/
Дещо про «Свободу» — унікальну українську газету // Голос Америки, 2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ukrainian.voanews.com/a/a-49-2006-10-18-voa4–86941897/224334.html
Мороз В. Як священик з Тернопільщини заснував найпопулярнішу газету діаспори // 20 хвилин. Тернопіль, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://te.20 minut.ua/Nashe-mynule/yak-svyaschenik-z-ternopilschini-zasnuvav-naypopulyarnishu-gazetu-dias-10424074.html
Мороз В. Як священик-уродженець Збаражчини заснував популярну газету в США // RISU, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://risu.ua/yak-svyashchenik-urodzhenec-zbarazhchini-zasnuvav-populyarnu-gazetu-v-ssha_n85521
О. А. Баб’як. Грушка Григорій Теодорович // Енциклопедія сучасної України, 2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php? id=32132
Часто П. «Треба нашому народові газети…» // Свобода, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://svoboda-news.com