Послання Голови ПМВ владики Йосифа Міляна на День мігранта

5 січня 2020

Синод Єпископів УГКЦ в 2007 році постановив встановити у всій Українській Греко-Католицькій Церкві День мігранта в останню неділю перед Різдвом. Цього року це неділя 5 січня. Тож нижче публікуємо послання Голови Пасторально-міграційного відділу Української Греко-Католицької Церкви владики Йосифа Міляна з нагоди Дня мігранта.

Послання Голови ПМВ владики Йосифа Міляна на День мігранта

ПОСЛАННЯ

Голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ

владики Йосифа Міляна на День мігранта

Всечесні і Преподобні Душпастирі,
Преподобні Сестри,
Дорогі Брати і Сестри,
Дорога молоде і діти!

У цей передріздвяний час прийміть щирі вітання. Уже невдовзі в наших домівках зберемось довкола святої вечері і вперше прославимо народженого Божого Сина нашими колядками. Відтак у храмах співатимемо разом «З нами Бог», закликаючи один одного до славлення Новонародженого Сина Предвічного Отця. У цю Неділю перед Різдвом Христовим наша Церква зосереджується довкола теми «українських мігрантів». Для нас цей рік є особливим, бо в кожному кутку світу наші спільноти готуються до Патріаршого Собору, який пройде в серпні цього року у Львові. Це скликане Патріархом Святославом зібрання ієрархії і мирян з усього світу, кожного кутка, де б’ється українське серце, зосередить свою увагу довкола теми: «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви». Тому ця Неділя, яка є передвістям Христового Різдва, є для нас хорошою нагодою зупинитись у молитовній подячно-прохальній призадумі за кожного з вас, які з різних мотивів залишили власні домівки і дозволили віднайти вас Ісусом у тих усіх країнах, в яких ви оселились.

Хочу пригадати усім нам, що від цього року Святіший Отець Папа Франциск запропонував святкування Світового дня біженця і мігранта на останню неділю вересня. Минулого року відбувся 105-й всесвітній день молитви і застанови над долею мігранта, залишаючи на Петровій площі перманентний знак — пам’ятник мігрантам усіх часів і народів. Він пройшов урочисто на площі Святого Петра і в ту неділю ми молились в усіх наших храмах суголосно з Наступником Петра. Сьогоднішня неділя є немов би продовженням перейнятої відповідально естафети від Єпископа Рима, і по наших храмах та спільнотах огорнемо молитовно дорослих і дітей, осіб літнього віку та молодь, які у світі через соціально-економічно-політичні обставини сталися «почесними послами» нашого краю. У Літургії з вдячністю до Господа за Його присутність і товаришування в нашій «дорозі» вознесемо нашу молитву після апостольських настанов, щоб жили між собою в мирі, щоб потішали і будували один одного та щоб не втомлювались добро чинити.

Дорогі в Христі, бажаю вручити Вам через Ваших душпастирів, Батьківське Слово, послання Папи Франциска з цієї нагоди. «Не йдеться тільки про мігрантів»… якихось мігрантів, безликих і далеких від конкретного нашого життя. Йдеться про нас. Замкнувши двері власного дому і ступивши на дорогу, яка повела нас за рідні межі — ми стались мігрантами. Ввійшовши до нових країн, ми принесли з собою історію — особисту та цілого народу, свою надію і очікування, смуток і тривогу. Господь є з нами… Господь є і був з вами — подякуймо Йому, що не перестав турбуватись і опікуватись нами через людей, організації, Церкву та церковні спільноти, які дали нам все, щоб ми почувались більш безпечними. Сьогодні є саме той день, коли варто сказати своє голосне «спасибі» настоятелям храмів, які нас приймають, тим людям, для яких працюєте. Сьогодні є саме той день, щоб сказати дякую і вашим душпастирям за їхню готовість слухати і послужити.

Не йдеться про мігрантів — бо йдеться про нас… Сьогодні ми молимось і говоримо про мігрантів і їхню долю, тобто молимось за нас і роздумуєм про нас, так як цього нас навчає Літургія «самі себе, один одного Христу Богові віддаємо». Так, сьогодні вдивляючись уже в напрямку Вифлеємського гроту через руки Богородиці, Святого Йосифа і наших Святих заступників, зміцнені їхнім прикладом та молитвою, ввіряємо себе Христові Богові. Тому, не бійтесь бути християнами, визнаючи євангельські цінності та «посланцями Вашої Батьківщини». Ви також є голосом тих, хто не може говорити і бути захистом тих, хто є скривджений, незалежно від національності. Почуймося відповідальні за ці дари, які Господь ввірив кожному з нас, а головне — не лякайтесь будувати спільно ваші громади.

Дорогі в Христі! Цим словом до усіх Вас хочу висловити мою пастирську турботу про кожного з Вас, а також сказати, що Ви є важливими для Вашої Церкви. Нехай Господь Ісус своєю присутністю потішає вас і наповнює ваші серця новою надією. Хай кожна ваша сім’я, крокуючи разом з Ним, віднаходить силу долати щоденні духовні та матеріальні труднощі. У цей Різдвяний час визнаємо враз з усією Церквою радість, що випливає із свідомості присутності Господа. Вона оживляла очікування старозавітніх праведників і додавала сили послідовникам Христа. «З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог». Ця молитва є натхненням і розрадою. Нею молиться і уся наша Церква, розпізнаючи в кожній життєвій ситуації присутність посеред нас Господа, Який єднає і збирає розпорошених дітей. Тому сьогодні ще раз пригадуючи Вам цю правду нашої віри присилаю Вам мої Різдвяні побажання миру і надії. Хай Мир Господній завжди буде з Вами!

Нехай Пречиста Діва Марія супроводжує Вас, розділяючи Ваші надії і журби.

Благословення Господнє на Вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

† Йосиф Мілян,

Голова Пасторально-міграційного відділу
Української Греко-Католицької Церкви

Довідка

Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви в 2007 році постановив встановити у всій Українській Греко-Католицькій Церкві День мігранта в останню неділю перед Різдвом. Цього року це неділя 5 січня.

Важко переоцінити значення діаспори для збереження і розвитку Української Греко-Католицької Церкви у ХХ ст. На початку минулого століття Церква активно відгукнулася на потреби тодішньої української еміграції. У кінці ХХ ст. діаспора віддала для Церкви найцінніше — цілу когорту видатних, високоосвічених, професійних людей. Зараз понад 2 млн. українських греко-католиків постійно проживає за межами України, що складає близько третини вірних нашої Церкви. На початку ХХІ ст. перед нами постає новий виклик — 4,5 млн. українців четвертої хвилі міграції потребують об’єднаної турботи Церкви з обох боків океану.

З благословення Блаженнішого Любомира, Комісія УГКЦ у справах мігрантів запрошує усіх до загальноцерковної молитви за мігрантів та членів їхніх родин. «Відстань і час, які розділяють сім’ї мігрантів, створюють значні виклики для витривалості у покликанні до подружжя, що мають суспільний і духовний виміри. Перший вимір відображається у статистиці про кількість розлучень, а також у зростаючій актуальності проблем соціального сирітства (на які вже давно звертають увагу освітяни, психологи та соціальні працівники). Другий вимір містить ключові відповіді на ці виклики. Якщо сім’я буде будуватися на міцному фундаменті християнських цінностей та відкритості на пізнання Живого Бога, то незалежно де буде збудований цей дім, у ньому буде панувати злагода, а плодами будуть опіка та взаєморозуміння у подружжі, і батьків до дітей», — у коментарі для Департаменту інформації сказав Григорій Селещук, голова комісії. Постановою Сорок другої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви (Львів-Брюховичі, 17–18 грудня 2008 р. Б.) до Сугубної ектенії Літургії в День емігранта включено таке прохання: «Ще молимось за братів і сестер наших, які через потреби виїхали за межі України та за їхні родини».

За матеріалами Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae