Папа Франциск відправився у свою 32 Апостольську подорож до Таїланду та Японії. День перший та другий

22 листопада 2019

Папа Франциск летить до Таїланду, що стане 50-ю країною, відвіданою протягом шести з половиною років його понтифікату, та 10-ю країною відвіданою у 2019 році. Сьома в цьому році, є його 32-ю Апостольською подорожжю.

Папа Франциск відправився у свою 32 Апостольську подорож до Таїланду та Японії. День перший та другий

XXXII Апостольська Папи Франциска подорож розпочалася

У вівторок, 19 листопада 2019 року, приблизно о 19:15 місцевого часу, з римського міжнародного аеропорту Фюмічіно піднявся в небо «Airbus 330» Італійської авіакомпанії «Alitalia». Наступного дня, після понад 11-годинного перельоту, перетнувши повітряний простір Хорватії, Боснії та Герцеговини, Сербії, Чорногорії, Болгарії, Туреччини, Ірану, Афганістану, Пакистану, Індії та М’янми, здолавши майже 9,5 тисяч кілометрів повітряного шляху, приблизно о 12:30 місцевого часу (7:30 київського), він приземлиться в аеропорту Бангкока, де очікуваного гостя зустріне представник Коронної Ради Таїланду.

В дорогу з молитвами похилих віком

Вже стало звичним, що кожна Апостольська подорож Папи Франциска, починається, крім молитви в базиліці Santa Maria Maggiore, також актом близькості до різних категорій соціально вразливих осіб. Цього разу, перед тим, як виїхати з «Дому святої Марти» до аеропорту, Святіший Отець зустрівся з групою самотніх літніх людей, якими опікуються черниці зі Згромадження Малих Сестер Убогих. Групу супроводив Папський роздавач милостині кардинал Конрад Краєвський.

Папа Франциск прибув до Бангкока

В середу, 20 листопада 2019 року, приблизно о 12:00 місцевого часу (7:00 — київського) в аеропорту Бангкока приземлився літак, яким до Таїланду прибув Папа Франциск. Повітряне судно зупинилося при військовому терміналі, де відбулася офіційна зустріч. Біля трапу Главу Католицької Церкви зустрів член Коронної Ради. Церемонія не передбачала промов, а лише взаємне привітання між делегаціями та військові почесті. Папу вітали представники влади, єпископат і група вірних. З аеропорту він від’їхав до Апостольської нунціатури.

Біля дипломатичного представництва Папу зустріла група семінаристів, молодих черниць та юнаків і дівчат з розташованої поблизу парафії, які привітали його національним танцем. Перший день призначений на відпочинок і адаптацію до ного часового поясу, який відрізняється від римського на 6 годин. Ввечері Святіший Отець приватно відслужить Святу Месу в каплиці нунціатури.

Перші зустрічі та промови заплановані на четвер. Вранці, о 9:00 місцевого часу (4:00 — київського), Глава Католицької Церкви прибуде до урядового палацу, де відбудеться зустріч з Прем’єр-Міністром та з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства. Опісля — відвідини буддійського храму Ратчабофіт та зустріч з Верховним Патріархом тайських буддистів. Ранок завершиться візитом до католицького шпиталю Святого Людовика. Після обіду Папа здійснить приватний візит до Короля Рами Х та відслужить Святу Месу на Національному стадіоні.

Папа до влади Таїланду: Наші суспільства потребують «ремісників гостинності»

«Сьогодні більше, ніж будь-коли, наші суспільства потребують „ремісників гостинності“, людей, які дбатимуть про цілісний розвиток всіх народів», — наголосив Папа Франциск у своїй першій промові на тайській землі.

Вранці, 21 листопада 2019 року, Глава Католицької Церкви прибув до урядового палацу в Бангкоку, де його зустрів Прем’єр-міністр Таїланду генералПрают Чан-Оча. На внутрішньому подвір’ї відбулася церемонія привітання, що включала почесну варту, виконання гімнів та взаємне представлення делегацій. Далі відбулася приватна зустріч з Главою Уряду, після якої Папа та Прем’єр-міністр перейшли до залу, в якому зібралися представники цивільної та релігійної влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства.

Промовляючи після привітального слова Глави Уряду, Святіший Отець подякував за можливість відвідати ці землі, «багаті чудесами природи», та «прадавніми духовними й культурними традиціями», серед яких особливе місце займає гостинність. Після слів подяки на адресу представників влади, він також згадав усіх причетних до здійснення візиту.

Глобальні виклики вимагають глобальних відповідей

«Знаємо, що проблеми, які сьогодні стояти перед нашим світом, є глобальними; вони охоплюють весь людський рід та вимагають рішучих зусиль на користь міжнародної справедливості та солідарності між народами», — сказав Папа, згадавши про головування Таїланду в Асоціації держав Південно-Східної Азії. За його словами, як «мультикультурна нація», Таїланд вже віддавна визнає важливість «гармонії та мирного співіснування» між численними етнічними групами, «виявляючи пошану до різних культур, релігій, філософських течій та ідей».

«Наша епоха позначена глобалізацією, яку надто часто сприймають у виключно економічно-фінансових поняттях, і яка схильна касувати суттєві риси, що формують та породжують красу й душу наших народів; натомість, конкретний досвід єдності, що шанує та приймає відмінності, стає натхненням і стимулом для всіх тих, кому на серці лежить такий світ, який хочемо залишити майбутнім поколінням», — наголосив він.

Соціально-етичні виклики

Святіший Отець схвально відгукнувся про ініціативу влади створити «Етико-соціальну комісію», до якої запросили представників традиційних релігій країни, щоб «зібрати їхній внесок і зберегти живою духовну пам’ять» народу. В цьому контексті він згадав про заплановану зустріч з буддійським Верховним патріархом, як про «знак важливості та невідкладності розвивати дружбу й міжрелігійний діалог» і як «служіння суспільній гармонії та будуванню справедливіших, чутливіших й інклюзивніших суспільств».

«Бажаю особисто запевнити всі зусилля невеликої, але жвавої католицької спільноти, спрямовані на те, щоб зберігати й розвивати особливі характерні риси тайців, оспівані у вашому національному гімні: мирні та люб’язні, але не боягузливі, з рішучим наміром долати все те, що ігнорує волання численних наших братів і сестер, які прагнуть визволення з ярма злиднів, насильства й несправедливості», — додав Глава Католицької Церкви.

Криза міграції не може ігноруватись

В цьому контексті Папа також згадав про мігрантські потоки, що є «однією з характерних ознак нашого часу», не так з огляду на саме явище, як на умови, в яких воно відбувається, представляючи «одну з головних моральних проблем, що стоїть перед нашим поколінням». Він наголосив, що світова криза міграції не повинна ігноруватися й зауважив, що вона заторкнула також Таїланд, що приймає біженців і мігрантів із сусідніх країн.

«Ще раз закликаю, аби міжнародна спільнота діяла відповідально й далекоглядно, щоб зуміла розв’язати проблеми, що ведуть до цього трагічного виходу, та розвивала безпечну, впорядковану та врегульовану міграцію. Щоб кожна країна могла впроваджувати дієві заходи з метою захисту гідності й прав мігрантів і біженців, які долають небезпеки, непевності та визискування в пошуках свободи й гідного життя для своїх сімей. Не йдеться тільки про мігрантів, йдеться про обличчя, яке хочемо надати нашим суспільствам», — підкреслив Святіший Отець.

Захистити дітей

У світлі вищезгаданого Глава Католицької Церкви скерував свою думку до жінок і дітей нашого часу, які зазнають експлуатації, рабства, насильства й зловживань. Він подякував таїландському уряду за зусилля, спрямовані на викорінення цього лиха. За його словами, в рік, коли відзначається 30-та річниця Конвенції ООН про права дітей, ми заохочувані до рішучих і невідкладних дій на користь захисту добробуту дітей, на користь їхнього соціального й інтелектуального розвитку, доступу до освіти. «Майбутнє наших народів значною мірою пов’язане з тим, яким чином ми гарантуватимемо нашим дітям майбутнє у гідності», — наголосив він.

«Ремісники гостинності»

«Пані та панове, сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, наші суспільства потребують „ремісників гостинності“, чоловіків і жінок, що візьмуться за дбання про цілісний розвиток всіх народів, у лоні одного людського роду, що зобов’язується жити в справедливості, солідарності й братерській гармонії», — підсумував Папа, побажавши слухачам успішного здійснення їхньої місії, що полягає в тому, аби «служіння спільному добру могло досягнути всіх куточків цієї країни», що є «одним із найблагородніших занять».

Папа до буддистів Таїланду: шануючи одні одних, ми даруємо світові надію

Однією з перших подій Апостольської подорожі Папи Франциска до Тайланду став візит до ХХ Верховного патріарха буддистів Таїланду Сомдея Аріявонгхакана в храмі Ват Ратчабофіт. Зустріч відбулася у четвер, 21 листопада 2019 року, вранці, куди Святіший Отець прибув з урядового палацу.

Буддистський храм

Архітектура храму, збудованого 1869 року королем Рамом V, поєднує в собі елементи таїландських традиційних храмів і готичних європейських церков. У 1984 році в цьому храмі святий Папа Павло ІІ зустрівся з ХVIII Верховним патріархом буддистів. Свідком тієї історичної зустрічі був також теперішній Верховний Патріарх Сомдей Аріявонгхакан. Про це він говорив у своєму привітальному слові, наголошуючи, що Папа Франциск є справжнім і вірним приятелем Таїланду.

Релігії — промотори братерства

Подякувавши Верховному патріархові, Наступник святого Петра зазначив, що більшість таїландців черпають з буддизму натхнення для шанобливого ставлення до життя й до літніх людей, для розважливого стилю життя, що ґрунтується на контемпляції, на старанній праці й дисципліні.

Пригадуючи зустрічі своїх попередників з провідниками таїландських буддистів, Папа висловив сподівання, що його візит сприятиме зростанню не тільки взаємопошани, але й дружби. «Коли маємо можливість визнавати й цінувати одні одних, також і в наших відмінностях, — наголосив Святіший Отець, — ми даруємо світові слово надії, що здатна підбадьорювати й підтримувати тих, що найбільше страждають внаслідок поділів. Такі нагоди, як ця, нагадують нам, наскільки важливо, аби релігії дедалі більше проявляли себе як маяки надії, будучи промоторами й гарантами братерства».

Культура толерантності

Глава Католицької Церкви висловив вдячність таїландському народові за те, що від початку існування християнства в цій країні понад чотири з половиною сторіччя тому, католики завжди могли вільно практикувати свою релігію. «На цьому шляху взаємного довір’я і братерства, — підкреслив він, — бажаю підтвердити мої особисті старання й зусилля всієї Церкви, спрямовані на зміцнення відкритого й шанобливого діалогу на служінні мирові й добробутові цього народу».

Наступник святого Петра зазначив, що спільним полем діяльності для представників обох релігій можуть бути харитативні проекти, особливо ті, що спрямовані на допомогу бідним й турботу про створіння. «Таким чином, — додав він на завершення, — ми зробимо внесок у поширення культури співчуття, братерства й зустрічі, як тут, так і в інших частинах світу. Я впевнений, що цей шлях і надалі даватиме щедрі плоди».

Трудитись над утвердженням братерства

Під час щирої приватної розмови Глава Католицької Церкви й Верховний Патріарх таїландських буддистів обмінялися думками про цінність братерства задля миру. Йшлося також про цінність виховання, про місіонерів, «які приходять не захоплювати, але допомагати». Наголошено на важливості взаємної співпраці між релігіями. Серед подарунків, які привіз Папа, був також «Документ про загальнолюдське братерство», зважаючи на це він наголосив, що «ми повинні спільно трудитися задля того, щоб наше людство було більш братерським».

Папа: медичні працівники чинять одне з найбільших діл милосердя

Ранкові події другого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Таїланду, 21 листопада 2019 року, завершилися відвідинами католицької дитячої лікарні святого Луї, яку 1898 року заснував тодішній Апостольський Вікарій католицької місії архиєпископ Луї Вей. Спочатку лікарнею опікувалися Сестри Паулінки з Шартр, а згодом тут почали працювати також багато мирян.

Виявляти ідентичність в милосерді

В актовому залі лікарні Святіший Отець зустрівся з лікарями та медперсоналом цієї та інших католицьких лікарень і харитативних осередків.

«Ubi caritas, Deus ibi est» — «Де є милосердя, там є Бог» — посилаючись на ці слова, сказані Директором лікарні в привітальному слові, Святіший Отець зазначив, що саме у милосерді християни покликані не тільки виявляти свою ідентичність, але й також засвідчувати вірність наслідуванню Христа.

«Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили» (Мт. 25, 40), — процитувавши ці Христові слова, Папа наголосив, що лікарі й медичні працівники здійснюють одне з найбільших діл милосердя, бо їхнє служіння виходить поза межі чистого застосування медицини. Для того, аби приймати й обіймати життя людини, що потрапляє до лікарні, потрібне особливе милосердя, що народжується з пошани й любові до гідності кожної людини.

Вселенський Архиєрей висловив усвідомлення того, що праця лікарів і медичних працівників є важкою. В цьому контексті він вказав на необхідність душпастирства охорони здоров’я, яке повинно підтримувати не тільки пацієнтів, але й усіх, хто працює в лікарні.

Підтримувати тих, хто страждає

Папа пригадав, що цього року лікарня св. Луї відзначає 120-ту річницю заснування. «Скільки людей отримало полегшення в своєму болі, — наголосив він, — вони отримали утішення в своїх пригніченнях і супровід у самотності». Святіший Отець побажав працівникам лікарні, аби їхнє служіння дедалі більше ставало свідченням Церкви, що виходить назовні й пропонує цілющу любов Христа тим, хто страждає.

Христос також переживав біль

Торкаючись теми хвороби, Святіший Отець зазначив, що першою реакцією на захворювання часто є обурення, а іноді також розпач. «Це волання від болю, й це нормально, — пояснив Папа, — сам Христос пережив його й взяв на себе. Через молитву ми також бажаємо приєднатися до Його волання. Єднаючись з Ним в Його терпінні, ми віднаходимо силу Його близькості до нашої слабкості й до наших ран. Це заклик триматися за Його життя і за Його жертву».

На завершення Папа Франциск закликав присутніх ввірити цю зустріч і своє життя покрову Пречистої Діви Марії та уділив їм своє Апостольське благословення.

Далі Святіший Отець у приватний спосіб відвідав пацієнтів лікарні, після чого відправився у королівський палац, де мав особисту зустріч із королем Таїланду.

Папа: Учень-місіонер — це той, хто шукає братів і сестер, щоб розділити дар примирення

Учень-місіонер не є ані «найманцем» віри, ні «вербувальником» прозелітів, але жебраком, який визнає, що йому не вистачає братів, сестер і матерів, з якими він би міг святкувати невідкличний дар примирення, який дає Ісус. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи у четвер, 21 листопада 2019 року, під час Святої Меси на Національному стадіоні Бангкока, якою завершився другий день його перебування в Таїланді. На Євхаристійне богослуження зібралося зібралось коло 60 тисяч вірних, які розмістилися на двох стадіонах спорткомплексу. Прибули, серед інших, місіонери із сусідніх країн.

Члени нашої сім’ї

«Хто моя мати й хто брати мої?» — це Христове запитання стало відправною точкою для роздумів Святішого Отця, який зауважив, що Спаситель ставить запитання про очевидні, на перший погляд, речі: хто є членом нашої родини? Й відповідає: «Хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати». Таким чином, Він розбиває не лише тогочасні релігійні обумовлення, але й будь-які надмірні претензії на те, щоб «могти втішатися винятковими правами на Нього». «Євангеліє — це запрошення й безкорисливе право для всіх тих, які хочуть слухати», — наголосив проповідник, додавши:

«З подивом слід зазначити, що Євангеліє виткане із запитань, які намагаються розворушити, потрясти та заохотити учнів пуститися в дорогу, щоби відкривати істину, спроможну давати й породжувати життя. Це запитання, які стараються відкрити серце та круговид на зустріч із новизною, набагато кращою від тієї, яку можна собі уявити».

Набагато більша родина

Саме так, за словами Папи, трапилося із першими місіонерами, які вирушили в дорогу й прибули на ці землі. Прислухаючись до Божого слова, вони збагнули, що належать до «набагато більшої родини, ніж та, що породжена узами крові, культури, регіону чи приналежності до визначеної групи». Тож вирушили на пошуки «членів цієї своєї родини, яких вони ще не знали». Для цього було необхідним серце, спроможне подолати все те, що вносить поділи, аби виявити «численних матерів, братів і сестер тайців, яких не вистачало за їхньою недільною трапезою». Не лише з огляду на те, що вони могли їм дати, але також на те, «чого потребували отримати від них для зростання віри й розуміння Святих Писань».

«Без цієї зустрічі, — зауважив Глава Католицької Церкви, — християнству не вистачало би вашого обличчя; забракло би співу, танців, що виявляють тайську усмішку, настільки характерну для ваших земель. Так вони краще розгледіли сповнений любові задум Отця, що є набагато більшим від усіх наших обрахунків і прогнозів й не обмежується жменькою людей чи визначеним культурним контекстом. Учень-місіонер не є найманцем віри, ні вербувальником прозелітів, але жебраком, який визнає, що йому не вистачає братів, сестер і матерів, з якими святкувати й відзначати невідкличний дар примирення, який Ісус дарує нам усім».

Не ностальгія, а полум’я надії

У цьому контексті Святіший Отець згадав про 350-річчя створення Апостольського вікаріату Сіаму. Він зауважив, що лише двоє місіонерів зуміли посіяти зерно, яке з цих давніх часів зростає та проростає в розмаїтті апостольських ініціатив, що зробили свій внесок в життя всієї країни.

«Ця річниця не є ностальгією за минулим, але полум’ям надії, щоби в теперішності також і ми могли відповідати з такою ж рішучістю, силою та довірою. Це святкова та вдячна пам’ять, яка допомагає нам з радістю виходити, щоб ділитися новим життям, що походить з Євангелія, з усіма членами нашої родини, яких ще не знаємо,», — мовив проповідник.

Обійняти всіх членів великої родини

За словами Папи Франциска, ми стаємо учнями-місіонерами тоді, коли вирішуємо стати живою частиною великої родини Господа, Який не боявся сідати за стіл разом з грішниками, щоб запевнити їх, що «за столом Небесного Отця» є місце також і для них, доторкався до тих, кого вважали нечистими, й дозволяв їм доторкатися до Себе. В цьому контексті він згадав про дітей та жінок, наражених на проституцію та торгівлю людьми, «спотворених у своїй найглибшій гідності», про молодь, що потрапила в неволю наркотиків і відсутності сенсу, про мігрантів, про всіх тих, «які почуваються забутими, сиротами, покинутими».

«Вони є членами нашої родини, нашими матерями й нашими братами й сестрами; не позбавляймо наші спільноти їхніх облич, ран й усмішок, їхніх життів; і не позбавляймо їхні рани милосердного помазання Божою любов’ю. Учень-місіонер знає, що євангелізація не полягає в додаванні нових членів, ні в тому, щоб виглядати могутніми, але в тому, щоб відчиняти двері для того, аби жити й ділитися милосердними й цілющими обіймами Бога-Отця, Який вчиняє нас родиною», — підкреслив Папа.