Коли війна не «десь там»: як свідчить, служить і спілкується УКУ

23 січня 2020

Під час Революції Гідності спільнота УКУ практично з перших днів долучилася до подій на Майдані в Києві. Згодом на тому ж Майдані від кулі снайпера загинув наш викладач Богдан Сольчаник — Герой Небесної Сотні, відтак, боротьба за власну гідність стала чимось дуже особистим для нашого університету. Не дивно, що і з початку війни на Сході України УКУ не стоїть осторонь і з року в рік організовує передачу гуманітарної допомогу на потреби армії, пропонує тренінги, стипендії на навчання атовців, юридичну підтримку ветеранам, а також дослідження, які можуть бути корисними для військових потреб.

Коли війна не «десь там»: як свідчить, служить і спілкується УКУ

Гуманітарна допомога

Уже багато років в УКУ діє «Волонтерська Сотня» — об’єднання викладачів, працівників та студентів УКУ, які на добровільних засадах присвячують себе соціальному служінню у Церкві та суспільстві. «Волонтерська сотня» планує різні заходи, націлені на надання посильної допомоги особам, громадським та державним інституціям у потребах, а особливо потребуючим в зоні війни — структурам та особам, котрі залучені до оборони територіальної цілісності України чи постраждали у зоні конфлікту.

“Волонтерська сотня” УКУ передала автівку на потреби фронту

Серед основних напрямків діяльності Волонтерської Сотні УКУ: медичне та матеріально-технічне забезпечення військових госпіталів в Україні, особливо у зоні конфлікту; збір коштів та організація лікування поранених військовослужбовців в Україні та поза її межами; забезпечення сімей тимчасових переселенців, добровольців, військовослужбовців та членів їх сімей одягом, взуттям, предметами побуту за потребою; виготовлення мобільних прально-банних комплексів на базі автомобілів бойових підрозділів у зоні збройного конфлікту та душпастирське служіння у військових госпіталях, відвідування та надання особистісної і психологічної допомоги пораненим бійцям та членам їхніх родин.

УКУ передав на Схід третю переобладнану автівку із накриттям (КУНГом)

Що вдалося зробити за 2019 рік розповів керівник «Волонтерської Сотні», отець Петро Терлецький: «У березні 2019 року на початку бойової ротації ми закупили за одноденні заробітки і пожертви працівників та друзів УКУ Renault Mascott II, передали його на передову. Бійці прислали відео з подякою за цей вантажний бус та два прально-банні модулі. А у жовтні 2019 відправили 25 кубів медикаментів, медичних розхідників, одягу, взуття, іграшок для „Карітас Запоріжжя“, котрий несе служіння у зоні ООС в районі Мар’їнка — Красногорівка — Авдіївка. Також було передано старенький іконостас, фундатором котрого є працівник охорони на вул. Свєнціцького 17 Ярослав Кубай, син підпільного греко-католицького священника. Іконостас ніс молитовну службу у рідному селі Малинів, відтак був демонтований і пожертвуваний на потреби вірних на Сході. Також у 2019 році відбувся збір коштів і щоквартальне пересилання ліків у 66 військово-польовий госпіталь м. Покровськ. Остання передача — у вересні».

Передача на Схід 20 кубів медикаментів, медичних розхідних матеріалів, інструментів, одягу, взуття для потреб переміщених осіб у Донецькій області та для медичних закладів

Юридична підтримка ветеранів

У лютому 2018 року на базі Школи права в УКУ почала діяти Юридична клініка, яка, під керівництвом Христини Ковцун, окрім іншого, допомагає тим, хто постраждав через війну на Сході. Консультації надають студенти Магістерської програми Школи права УКУ під керівництвом менеджера та практикуючих юристів. Працівники та студенти надають безкоштовну правову допомогу соціально незахищеним верствам населення та тим, хто постраждав від російсько-української війни.

Керівник Юридичної клініки Христина Ковцун

«Насправді, ідея Юридичної клініки не нова, такі структури є у всьому світі, це такий юридичний клінічний рух. Навчальні заклади, в яких є Юридичні факультети мають такі структури. Іноді вони називаються лабораторії, інколи клініки — по різному, це місце, де студенти можуть набувати практичні навички. Ідеєю таких структур є також допомога особам із соціально незахищених верств населення, люди, які не можуть собі дозволити платну правову допомогу, приходять в такі заклади і, відповідно, студенти під керівництвом практикуючих юристів надають правову допомогу, — розповідає Христина Ковцун. —

Тому, фактично, наша Юридична клініка виконує 2 функції: освітню — наші студенти вчаться практично застосовувати набуті знання; другою є соціальна — допомога людям через надання правової консультації. Ми допомагаємо учасникам «російсько-української війни», саме так я б її назвала, а не учасникам АТО. В основному, нашими клієнтами, за 2 останні місяці, були постраждалі внаслідок цієї війни та матері загиблих. А до нас звертаються і з іншими питаннями. Це можуть бути і сімейні питання. Ми почали працювати із Львівською Освітньою Фундацією, які займалися інтернатами та дітьми сиротами. Вони звертаються до нас за правовою допомогою, до прикладу, у справах соціальних виплат чи то одиноким матерям, чи, скажімо, багатодітним сім’ям».

Обмін досвідом у сфері військового капеланства

Не менш важливою в умовах війни на Сході України є робота духовенства, зокрема капеланів, які працюють з військовими. Так минулого весняного семестру в травні-червні 2019 року між Філософсько-богословським факультетом УКУ, Тілбурзькою школою католицького богослов’я, а також Міністерством оборони Нідерландів, Міністерством оборони України та різними організаціями та департаментами військового капеланства двох країн різних конфесій відбулася програма обміну досвідом та серією тренінгів для українських капеланів у сфері військового капеланства.

Диякон Роман Завійський (справа)

Під час зустрічі отець-диякон Роман Завійський зауважив, що Україна має багато спільного з Нідерландами на релігійному ландшафті, на відміну від сусідніх держав — Польщі чи Росії. Бо Україна, як і Нідерланди, історично мають поліконфесійне й полікультурне середовище. Тому країни можуть навчитися одна від одної багатьох речей у цій сфері, «адже до складу делегації входять представники Міністерства оборони Нідерландів, освітян, які працюють в університетах, де є програми з підготовки і сертифікації капеланів, і також, що найважливіше — чинні капелани, які представляють різні конфесії».

Навчання лідерства

За період від 2016 року Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) провела три навчальних програми з жіночого лідерства в яких жінки з східного регіону були однією з ключових цільових аудиторій (близько 15 учасниць з регіону); організувала та провела 3 навчальних програми для підприємців Донецької та Луганської областей (дві для малого бізнесу та одну акселерацію для підприємців на ранніх етапах запуску бізнесу) (75 учасників); провела навчальну програму з підприємництва для 20 ветеранів АТО; дві відкритих події/форуми для підприємців в Краматорську та Маріуполі (150 осіб стали учасниками); а також навчає збройні сили України.

Центр Лідерства УКУ за участі військових провів навчальну програму «Менеджмент та лідерство у військовому підрозділі» для офіцерів у співпраці з благодійним фондом «Повернись живим». До кінця року навчання пройшло близько 110 військових. В планах на 2020 рік — навчити ще близько 250 військових.

Програма розрахована на офіцерів — командирів рот та командирів інших підрозділів бригади з аналогічними задачами. Мета — забезпечити учасників ефективними інструментами управління безпосередньо підпорядкованим контингентом. В основу програми покладені дослідження українських військових, проведені Центром Лідерства УКУ, спільно з Львівською бізнес-школою. Після завершення програми українські військові будуть володіти технікою визначення мети й постановки завдання, отримають навички планування своєї діяльності і підлеглих, навчаться контролювати виконання делегованих завдань і надавати зворотний зв’язок, ознайомляться з моделлю розвитку характеру лідера.

Також Центр Лідерства УКУ спільно з Інститутом Лідерства ім. Ігоря О. Ігнатовича (Richard Ivey Business School, University of Western Ontario, Канада) протягом 2018–2019 років провели дослідження військового лідерства в Україні, яке презентували на Lviv Security Forum.

«Це дослідження складалось з двох етапів та було спрямоване на порівняння військового та цивільного лідерства, виявлення факторів, які впливають на розвиток лідерського характеру у військових та аналізу питання особистого добробуту військових. У межах Lviv Security Forum Центр представив попередні результати дослідження військового лідерства в Україні. Основні тези наступні: лідерство потрібне всім військовим на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях; Україні потрібна армія, яка плекає довіру; кожен політик зобов’язаний глибоко вивчити те як побудована армія, на чому базується захист країни та керуватись цим знанням; якщо ми переглянемо розуміння того що таке лідерство у війську, це потягне за собою глибинні перетворення в роботі армії загало», — розповіла директор LvBS УКУ Ярина Бойчук.

Під час дискусії про військове лідерство в Україні (Lviv Security Forum)

Дослідницькі проекти

Допомагати нашим військовим на фронті можна по-різному. Не лише збираючи гуманітарну допомогу, але й розробляючи дослідницькі проекти, які у перспективі можна використати для воєнної практики. Так група студентів з програми «IT та бізнес-аналітика» факультету прикладних наук УКУ, на чолі з викладачем Олегом Фаренюком, розробляє прилад, який може допомогти швидше та точніше викликати медичну допомогу до поранених військових. До цієї ідеї студентів підштовхнули друзі-військові, які розповіли про те, чого саме їм бракує.

Викладач факультету прикладних наук Олег Фаренюк

«Коли викликають швидку допомогу нашим пораненим, опоненти регулярно перехоплюють сигнали і медична бригада потрапляє у засідки, адже якщо в руки ворога попала одна конкретна рація, то він може прикинутися своїм протягом цілого дня, — розповідає доцент факультету прикладних наук Олег Фаренюк. — Отже, для вирішення цієї проблеми потрібно розробити захищену від такого обману базову станцію в опорному медичному пункті, де знаходитиметься командир медичного підрозділу, що пильнуватиме сигнали від поранених. Далі, щоб повідомити про необхідність медичної допомоги, боєць повинен натиснути на кнопку приладу, розробкою якого і займаються наші студенти. Завдяки використанню криптографії, прилад можна надійно та однозначно ідентифікувати — викрадення одного не компрометуватиме інші. Оскільки очікувати складних дій від важкопораненого не доводиться, то пристрій має бути максимально простим — усього одна кнопка, з допомогою якої передаватиметься інформація про положення людини, ідентифікація приладу, оскільки всі прилади мають свій унікальний код. Передбачено два альтернативних канали зв’язку. Як додаткову інформацію він може передавати пульс, тиск, температуру. Також як варіант для удосконалення можна розробити ідентифікацію по відбитках пальців, що допоможе встановити прізвище та ім’я пораненого, який потребує медичної допомоги. Очевидно, до реалізації проекту ще далеко, але важливо, що намагаються бути корисними у таких важливих питаннях як допомог нашим військовим. Також додам, що у розробці цього приладу нам допомагають двоє працівників відомої компанії Cypress, яка має великий досвід у цьому напрямку».

Студентські проекти на Сході

«Студентське братство УКУ» та студентська організація «Україна Єдина» УКУ уже декілька років поспіль гуртують молодь навколо спільного святкування Великодня та Різдва на Сході України, щодо останнього — то центральним елементом святкування є Вертеп — його студенти демонструють як перед місцевими жителями так і перед військовими.

»Коли почалася війна на сході України, ми вирішили поїхати туди і виступити перед нашими солдатами. Ми звернулися до Міністерства оборони, аби нам дозволили виступати у прифронтовій зоні. На щастя, нам пішли назустріч. Знайшовши жертводавців, які щорічно допомагають нам коштами, з 2015 року ми виступаємо у містах вздовж лінії фронту, — розповідає керівник проекту «Україна єдина» Юрій Мурин.

Цьогоріч наша спільнота волонтерів СО «Україна-єдина» УКУ, побувала з колядою, в рамках проекту «Вертеп на Схід», вздовж всієї лінії фронту, від Станиці-Луганської до Маріуполя. Конкретно були в таких населених пунктах як: Станично-Луганська, Гарасимівка, Петропавлівка, Щастя, Новоайдар, Бахмут, Первомайське, Карлівка, Мар’їнка, Красногорівка, Воздвиженка, Тарасівка, Тарамчук, Торецьк, Волноваха, Мангуш, Юр’ївка, Маріуполь, Павлопіль. Виступали як і в цивільних (наших друзів: Гарасимівка, Петропавлівка, Новоайдар, Торецьк…), так і для військових, у всіх інших перечислених населених пунктах. Були в 72 бригаді, першій танковій, 28, 128, ДУК, Аратта, Морпіхи… Наша поїздка була надзвичайно дружньою і веселою попри дуже холодну погоду: військові щиро дякували за підтримку, дехто з них плакав. Також тепло нас зустрічали і цивільні, дехто з яких уже стали для нас добрими друзями.

З кожним роком все більше людей приходить подивитися вертеп: вони всміхаються, плачуть, дякують, а часто й підспівують колядки. Навіть на КПВВ в Станиці-Луганській, де люди стоять в довгих чергах, щоб пройти в Луганськ і навпаки, з радістю нас слухали, також колядували, фотографували і дякували, що ми приїжджаємо. Всі ці люди проживають на окупованій території, але дуже люблять Україну».