СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Паролін: ми чітко розрізняємо між жертвою агресії та агресором
Перед початком Святої Меси, приуроченої до 90-х роковин Голодомору, кардинал Державний Секретар відповів на деякі запитання журналістів, які стосувалися також і війни в Україні.
Такою є доля «рівнонаближеності», що означає вміти сказати кожному те, що має бути сказаним, але в спосіб, притаманний Святому Престолу. Так кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, підсумував свою бесіду з журналістами, яка у четвер, 23 листопада 2023 року, відбулася на порозі храму Сант-Андреа-делла-Валле перед Святою Месою, яку він очолив з нагоди роковин Голодомору в Україні 1932–1933 років. Контекстом розмови стала зустріч Папи Франциска з представниками ізраїльтян і палестинців, яка відбулася напередодні, та реакції на неї, зокрема, звинувачення на адресу Святішого Отця у тому, що його висловлювання є неоднозначними і неприйнятними. Про це інформує українська редакція «VaticanNews».
«Мені здається, що Святий Престол усіма силами намагається бути справедливим, бути чесним щодо всіх і брати до уваги страждання всіх. Це той коментар, який я можу зробити», — сказав Державний Секретар, нагадуючи, що Святий Престол від початку зайняв чітку позицію щодо терористичного нападу ХАМАСу. «У той же час, ми не можемо ігнорувати те, що відбувається з іншого боку, де було стільки загиблих, стільки поранених, стільки руйнувань. І тому Папа також сказав про це в прес-релізі: він хоче бути близьким до страждань усіх тих, хто страждає», — додав він.
Один із журналістів провів паралель між реакцією рабинів на слова Папи із тим, що свого часу стверджували в Україні, коли говорили про відсутність розрізнення між «агресорами» і «атакованими». «Ми вже дали відповідь свого часу. Папа і Святий Престол чітко заявляють: у випадку України ми сказали, що це „війна агресії“… Що ми ще маємо сказати? Треба також уважно читати слова і розуміти, що вони означають. Потім, якщо хтось хоче більшого, що ж, у нас теж є своя позиція, свої міркування, ми приймаємо свої рішення, але я не думаю, що тут є якась еквівалентність. Абсолютно. Ми завжди говорили те, що мали сказати, навіть якщо це було у формі, притаманній Святому Престолу», — відповів на це кардинал Паролін, і на уточнююче запитання про те, чи вважає критику на адресу Папи несправедливою, додав: «Так, я так думаю, що вона не має сенсу. Я знову повторюю: те, що говорить Папа, він говорить чітко, але він, звичайно, не говорить це так, як вони цього хочуть. Лише це».
«Чи важко в такому контексті для Святого Престолу говорити сьогодні про мир?» — було одне із запитань, на що Державний Секретар Святого Престолу зауважив, що дуже важко, але це стається не вперше. «Якщо ви пам’ятаєте, під час Першої світової війни на Папу Бенедикта XV нападали з обох боків, бо він теж, як казали, займав позицію нейтралітету, не визнавав ні агресора, ні атакованого… Тому я хочу сказати, що я не здивований, що і сьогодні це відбувається… Мені дуже шкода, але я не здивований…», — мовив він.
Крім того, кардинала Пароліна запитували про те, чи триває праця над поверненням українських дітей, нелегально депортованих у Росію. «Механізм діє, тобто той механізм, який був створений після візиту кардинала Дзуппі і до Москви, і до Києва. І він дає певні результати, — відповів він. — Однак, тут теж не варто очікувати сенсаційних результатів: що будуть звільнені сотні і сотні… Крім того, немає консенсусу щодо цифр: одна сторона каже одне, інша сторона заявляє інше. Але робота ведеться, і вона приносить певні плоди».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
