СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиДвадцять років тому помер Блаженніший Мирослав Іван Любачівський
14 грудня у храмах Української Греко-Католицької Церкви моляться за упокій душі Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського, Верховного Арихиєпископа, Предстоятеля УГКЦ (1984–2000 рр.), кардинала. Помер у Львові і похований у крипті собору Святого Юра.
Народився у м. Долина 1914 року. Закінчив Львівську богословську академію, колегію Канізіанум в Інсбруці, Біблійний інститут в Римі, Григоріанський університет, вивчав медицину в Королівському італійському університеті в Римі, доктор теології. З 1947 у США парафіяльний священик, духівник Семінарії святого Йосафата у Вашингтоні (з 1968), професор Академії святого Василія у Філадельфії (з 1971), духівник і директор (з 1977) Семінарії святого Василія у Стемфорді, папський прелат (1978).
У 1979 році Папа Іван Павло ІІ призначив архиєпископом і митрополитом Філадельфійським і в Сикстинській капеллі в Римі особисто хіротонізував на єпископа, співсвятителями були патріарх Йосиф Сліпий і митрополит Максим Германюк (перша хіротонія за участю Папи в історії УГКЦ). У 1980 році, після Синоду Єпископів УГКЦ, призначений коад’ютором Верховного Архиєпископа з правом спадкоємності, а після смерті Йосифа Сліпого 1984 році обраний Верховним Архиєпископом Львівським. У 1985 році призначений членом колегії кардиналів — четвертий кардинал в історії УГКЦ.
Після легалізації УГКЦ 1991 року урочисто повернувся в Україну, де очолив важку працю над відродження структур знищених більшовиками та розбудови нових церковних інституцій, зокрема заснував Архиєпископську курію, створив 4 нові єпархії, відновив діяльність Львівської богословської академії. У травні 1992 відкрив перший Синод Єпископів УГКЦ в Україні, на якому заявив про працю на проголошення патріархату УГКЦ. Автор численних богословських праць та підручників і перекладів.
За матеріалами фейсбук-сторінки Зенона БоровцяПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
