Доповідь Назара Дуди «Особа катехита та його формація» на Синоді Єпископів УГКЦ 2018 року

5 вересня 2018

ДОПОВІДЬ

НАЗАРА ДУДИ
«ОСОБА КАТЕХИТА ТА ЙОГО ФОРМАЦІЯ»

Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
(м. Львів-Брюховичі, 2–11 вересня 2018 року)

Ваше Блаженство Святославе!
Високопреосвященні та Преосвященні владики —
члени Священного Синоду!

Коли аналізуємо кількість і якість теперішніх та майбутніх християнських спільнот, стає очевидним, що вони залежать від того, наскільки Церква зуміє підготувати християн до викликів сьогодення. Інакше кажучи, першочерговим завданням Церкви є євангелізація та катехизація — процес проголошення віри, виховання та супроводу в ній християн. У Загальному катехитичному довіднику сказано: «Щоб добре функціонувала катехитична служба в партикулярній Церкві, найважливіше значення має відповідне душпастирство катехитів» [1].

Щоб зрозуміти, що саме мається на увазі під «відповідним душпастирством катехитів», поміркуймо: хто покликаний проголошувати Слово Боже і виховувати у вірі Божий народ?

Катехитичний правильник УГКЦ відповідальними за катехизу називає передусім батьків і хресних батьків. Вони перші вихователі віри своїх дітей. Єпископи — перші відповідальні за катехизу у своїй єпархії. Священики — перші катехити в парафії. Диякони, богопосвячені особи й миряни, тобто всі християни, прийнявши Таїнство Хрещення, покликані свідчити Христа, проповідувати Євангеліє, передавати віру та свідчити її власним життям [2]. Уся християнська спільнота відповідальна за євангелізацію та катехизацію. Та чи всі християни можуть належно реалізувати це високе покликання — бути катехитом? Чи можемо ми назвати всіх християн катехитами? Відповідь на це питання знаходимо в документах Церкви: «Катехит це особа покликана, належно підготовлена, сформована та послана Церквою для служіння Слова і виховання у вірі Божого народу» [3].

Це визначення катехита окреслює чотири сфери, на які потрібно звернути увагу, щоб мати осіб, котрі виховуватимуть у вірі Божий народ.

1. Катехит — особа, сформована як людина і християнин

Катехит формується передусім у середовищі власної парафіяльної спільноти через активну участь в її житті, — спільноти, з якої він покликається до катехитичного служіння.

Катехитичне покликання народжується в парафії, там воно розвивається і реалізовується! Парафія є основним місцем формації катехита. Ця «парафіяльна формація» починається з хрещення дитини, продовжують її батьки в сім’ї, далі — катехити в катехитичній школі, а відтак в інших катехитичних групах, відповідно до віку і ситуації.

Цей фундаментальний етап катехитичної формації є дуже важливим, адже саме тут майбутній катехит мав би засвоїти основний зміст правд віри (катехизації), здобути відчуття спільноти і служіння, глибоку духовність і навички участі в літургійному житті Церкви, одне слово, стати парафіянином у повному значенні цього слова. Саме в такому парафіяльному середовищі плекається покликання до нової відповідальності самому стати вихователем віри.

І саме на цьому рівні виникає проблема, адже, на жаль, далеко не в усіх парафіях є сприятливе катехитичне середовище, а часто взагалі не провадиться катехизація. Катехит повинен вести життя згідне з вірою, активно брати участь у літургійному житті, відчувати, що належить до Церкви. Та чи зможе він стати таким без живої парафіяльної спільноти?

Існують численні випадки, коли люди, не маючи фундаментальних катехитичних знань і досвіду життя в парафіяльній спільноті, уже в дорослому віці бажають пізнати правди віри, а в подальшому посвятити свої таланти проголошенню Божого Слова. Слід подбати, щоб таким особам була дана можливість шляхом організації «катехуменальної мандрівки» пізнати зміст християнської віри, впровадити їх у літургійне й спільнотне життя Церкви, і лише після цього залучати до катехитичного служіння.

Щоб надати більшому числу дорослих можливість поглибити знання з християнської віри, потрібно робити наголос на катехизації дорослих, творенні спільнот молитовного читання Святого Письма, у великих містах творити катехуменальні групи, доручити Патріаршій катехитичній комісії опрацювати онлайн-курс із вивчення Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха» (базові відомості про Святе Письмо, Літургію, догматичні та моральні питання).

Лише особа, сформована як людина і християнин, може стати катехитом.

2. Катехит — особа, покликана Богом

Ми плекаємо покликання до священства, до богопосвяченого життя. Чи в наших парафіях дбаємо і молимося про покликання до катехитичного служіння? Плекаймо й покликання катехита!

Катехити — це не просто наймані працівники, яким парафіяльний священик доручив виконати певну роботу. Це особи, яких Бог кличе проголошувати Слово Боже, виховувати у вірі Божий народ. Від того, як вони це робитимуть, певною мірою залежить майбутнє Церкви.

Катехит отримує і розвиває своє покликання в церковній спільноті — парафії. Покликання катехита є радше потребою і вимогою самої спільноти. Парафія відповідальна за покликання, формацію, підготовку й утримання катехита. Діяльність катехита в парафії є виявом турботи парафіяльної спільноти про духовно-моральний розвиток кожного її парафіянина, а також прагнення виконати свій обов’язок проповідувати Євангеліє всім людям. Утім, обов’язок розпізнати і підтримати серед парафіян дар покликання катехита лежить на священику — пароху, який від імені єпископа дбає про катехитичне служіння в парафії.

Спілкуючись із парохом, парафіяльною спільнотою, катехитами, головою єпархіальної катехитичної комісії, єпископ дізнається, як у парафії відбувається катехизація для всіх вікових і спеціальних груп, чи достатня кількість катехитів, чи катехити мають належну підготовку, чи беруть участь у постійній формації, чи має катехит підтримку від парафіяльної спільноти, зокрема від пароха, у катехитичній діяльності, чи мають катехити благословення від єпископа для здійснення цієї місії від імені Церкви.

На жаль, ще й сьогодні не в усіх єпархіях та екзархатах призначені особи, відповідальні за катехитичне служіння, і далеко не всі з них мають відповідну для цього підготовку…

3. Катехит — відповідно підготована особа

Говорячи про належну підготовку катехита, слід зазначити, що вона охоплює різні виміри, а зокрема: бути, знати, вміти, діяти.

Загальний катехитичний довідник зазначає: «Кожна душпастирська діяльність, яка не спирається у своїй реалізації на по-справжньому сформованих і підготованих осіб, ставить під загрозу її якість. Засоби праці не можуть бути дійсно ефективні, якщо не будуть використовуватися добре сформованими катехитами. Тому відповідне формування катехитів не може бути підмінене пристосуванням текстів і кращою організацією катехизи» [4]. Отож, щоб стати катехитом, потрібно пройти певний шлях, який передбачає покликання, особисту формацію та професійну підготовку.

За останньою статистикою, яку мені надала робоча група «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом» про стан душпастирського служіння в УГКЦ у 2017 р., при парафіях УГКЦ провадять катехизацію понад 30 тис. мирян. Із них понад 24 тис. 500 осіб не мають катехитичного вишколу. Отже, катехитичну підготовку має менше ніж 20 відсотків осіб від тих, хто катехизує в наших парафіях. Це стрімке зменшення кількості підготованих катехитів серед осіб, які катехизують, викликає занепокоєння.

Залучення до катехитичного служіння в парафіях активних мирян часто зумовлене об’єктивними причинами: відсутністю інституцій, які пропонують таке навчання; велика відстань; брак часу (катехизація є лише додатковим служінням і на нього відводиться вільний від роботи час).

Можемо простежити значні відмінності в освітніх програмах підготовки катехитів. Деякі з цих освітніх програм, які надають диплом катехита, є сумнівними. Чи можуть надавати диплом катехита навчальні заклади, програми яких не містять ані дидактики, ані методики катехитики, ні жодної катехитичної практики. Тож варто задуматися, якою має бути професійна підготовка катехита, щоб він міг виконувати те, чого від нього очікує Церква.

Тепер кілька слів про «предмети духовно-морального спрямування» та християнську етику в школах України. Ці предмети дозволили викладати людям невіруючим і таким, що не мають належної підготовки. Після тритижневих курсів перекваліфікації вчителі будь-якої дисципліни діставали право викладати «предмети духовно-морального спрямування» та християнську етику (це для них додаткове навантаження). Через низький рівень викладання і діти, і батьки почали вимагати усунення цього предмету зі шкільної програми.

Успіх катехизації залежить великою мірою від «бути» катехита, від того, яким свідком Христа він є. Водночас, катехит повинен володіти базовими знання зі Святого Письма і вчення Церкви, а також мати християнське сприйняття світу і людей, що його оточують.

Також успіх катехизації залежить від здібностей катехита як вихователя у вірі. Він має бути вчителем, вихователем, «професіоналом» у педагогіці, дидактиці, методиках… Саме це, на мою думку, найбільше відрізняє катехита від інших операторів катехизи, як-от єпископів, священиків. Освітні програми з катехитики повинні насамперед передбачати належну доктринальну і гуманітарну підготовку катехита, а також бути спрямовані на його духовний зріст.

Якщо Церква ставить високі вимоги до підготовки священиків, усвідомлюючи, що від цього залежить майбутнє Церкви, то чи не варто задуматися над якісним рівнем підготовки катехита, який відповідає за формування і супровід християн. Катехит повинен бути не менш компетентним, ніж шкільний учитель. Тож потрібно розробити вимоги до підготовки катехита не нижчі від тих, які стосуються вчителя. Яким повинен бути катехит, що має знати і вміти? Які критерії його підготовки? Чи можемо встановити спільні критерії підготовки катехита для різних єпархій?

Думаю, для цього добре було б створити робочу групу у складі компетентних осіб, які б розробили критерії і вимоги до підготовки катехита. Також потрібно розрізнити рівні катехитичного служіння: помічник катехита, катехит для різних груп (діти, дорослі, біблійні групи тощо), директор катехитичної школи — і, відповідно, визначити їх компетенцію.

Митрополит Андрей Шептицьких писав: «Найважливішою чеснотою доброго катехита є глибоке релігійне переконання та високе поняття про святість і важливість свого завдання. Нехай у кожному його слові пробивається сильна віра і ґрунтовна побожність. [Водночас] катехит мусить знати всі приписи катехитики й методики та пристосувати їх до життя. Без того буде він постійно наражений на багато помилок» [5].

На сьогодні катехит не може бути аматором, який «любить дітей» чи особою, котрій подобається спілкуватися з дорослими про віру. Катехит — це особа, належно підготована, яка знає і вміє: зацікавити інших до відкриття життєво важливих правд, доступно пояснити правди віри, ділитися з іншими важливими для нього самого правдами.

Оскільки вірні нашої Церкви перебувають у різних місцях світу і часто неможливо формувати катехитів у межах стаціонарного навчання, пропоную подумати про можливість опрацювання дистанційної форми навчання. Проте ця форма навчання не може повністю замінити очного навчання, адже катехит живе і діє у спільноті. Тому навіть за наявності найкраще розроблених програм дистанційного навчання важливою залишається постійна формація катехитів.

4. Постійна формація

Важливою у формації катехита є також співпраця з іншими катехитами. Катехит не може ізолюватися, не може бути ані самоуком, ані «самовчителем». Людина стає катехитом, коли катехизує. Водночас, катехит сам потребує постійної катехизації, яку може отримати не так з книжок, як у спільноті. При цьому група катехитів не має обмежуватися організаційними і дидактичними практиками, а повинна ставати місцем їхнього духовного і церковного зростання. Тут важливе місце відводиться єпархіальним катехитичним комісіям, що повинні подбати про творення спільноти катехитів, в якій вони зможуть отримувати потрібну духовну, інтелектуальну та методичну формацію. «Катехитам слід дати не лише початкове виховання та знання, а й надалі поглиблювати їх знання зі Святого Письма, богослов’я, літургіки, катехитики та духовності» [6].

Говорячи про підготовку катехитів, потрібно задуматися і про осіб, які викладатимуть предмети катехитики. Нам бракує кваліфікованих спеціалістів у цій ділянці.

Важливість професійної підготовки катехитів дуже часто ігнорують або недооцінюють. Хоча вже зростає усвідомлення, що «інвестування» в підготовку катехитів є обов’язком кожної парафіяльної спільноти і в майбутньому принесе рясні плоди. Ще раз звернемося до того, про що говорить Загальний катехитичний довідник: «Єпархіальне катехитичне душпастирство повинно приділяти першочергову увагу формуванню світських катехитів. Разом з тим і як на елемент дійсно вирішальний, треба звернути увагу на катехитичне формування пресвітерів як у навчальних планах семінарійного формування, так і в процесі постійного формування. Прохання до єпископів звернути на це формування особливу увагу» [7].

Чи в семінаріях належну увагу приділяється катехитичному формуванню пресвітерів, які від імені єпископа стануть відповідальними за катехитичне служіння в парафії? Думаю, це питання варте вашої уваги.

5. Катехит — особа, послана Церквою для служіння Слова і виховання у вірі Божого народу

І останній елемент, який характеризує особу катехита — це його посланництво. Слід пам’ятати, що беручи на себе цю місію-покликання, катехит говорить чи навчає не від себе самого, а від імені Церкви. Катехит повинен перебувати в єдності з нею, і для цього має виробити в собі вміння слухати і приймати те, що Церква навчає і доручає йому через єпископа та священика. Саме тому єпископ повинен видавати місію на катехитичне служіння особам, які отримали відповідну катехитичну підготовку, належать до спільноти катехитів, беруть участь у постійній формації катехитів та мають рекомендації від пароха.

Катехит є працівником на Господній ниві — у служінні Слова та вихованні у вірі Божого народу, особою зрілою як людина і християнин. Володіє певними душпастирськими знаннями і вміннями, а також діє у церковній спільноті, до якої належить. Маючи певне посланництво, мандат від Церкви, провадить і розвиває в людях, йому повірених, життя у вірі, тобто відповідає за їх християнську формацію.

Підсумовуючи вищевикладене, хочемо запропонувати для покращення катехитичного служіння в УГКЦ:

  1. Звернути увагу парохів, які є першими катехитами від імені єпископа в парафії, щоб вони у співпраці з парафіяльними громадами плекали в парафіях покликання до катехитичного служіння, дбали про катехизацію всіх мирян, яку повинні звершувати підготовані відповідно до вимог Церкви катехити.

  2. Доручити Патріаршій катехитичній комісії у співпраці з Катехитично-педагогічним інститутом УКУ розробити програму дистанційного навчання з вивчення Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха» (базові знання зі Святого Письма, Літургії, догматичного та морального богослов’я).

  3. Доручити Патріаршій катехитичній комісії у співпраці з церковними навчальними установами розробити стандарт програми формації катехитів для всіх вікових категорій та подбати про відповідні методичні ресурси, зокрема числі онлайн, для вишколу катехитів.

  4. Наголосити парохам, що вони в співпраці з єпархіальною катехитичною комісією повинні подбати про постійну формацію, супровід і підтримку їх у катехитичному служінні.

  5. Рекомендувати єпископам та комісії кадрового забезпечення УГКЦ подбати про скерування відповідних осіб на навчання в ділянці катехитики.

  6. Доручити ректорам духовних семінарій внести в освітню програму семінарій курси з дидактики та методики катехизації, впровадити катехитичну практику. До програми постійної формації духовенства включити курси з дидактики та методики катехизації.

  7. Задля постійної формації та підвищення рівня катехитичного служіння в УГКЦ Патріаршій катехитичній комісії у співпраці з єпархіальними катехитичними комісіями опрацювати базу даних катехитів, формулу їх постійної формації та підвищення кваліфікації.

  8. Єпископам раз на рік видавати місію на катехитичне служіння особам, які отримали відповідну катехитичну підготовку, належать до спільноти катехитів, беруть участь у постійній формації катехитів і мають рекомендацію від пароха.

  9. Єпископам під час аналізу діяльності священика брати до уваги, чи є в його парафії належна кількість катехитів (котрі отримали від єпископа місію на катехитичне служіння), які провадять катехизацію для всіх вікових груп.

[1] Загальний катехитичний довідник, 223.

[2] Пор. Катехитичний правильник УГКЦ, 86–92.

[3] Там само, 85.

[4] Загальний катехитичний довідник, 234.

[5] Правила для катехитів митрополита Андрея Шептицького, 12 лютого 1909 року Божого.

[6] Катехитичний правильник УГКЦ, 92.

[7] Загальний катехитичний довідник, 234.

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae