СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАрхиєпископ Палья: в умовах пандемії сім’я — місце притулку та стабільності
Звертаючись до представників душпастирства сім’ї Колумбії, архиєпископ Вінченцо Палья підкреслив, що сім’я є унікальною соціальною формою, місцем міцних стосунків, що мають глибокий вплив на життя людей. Все це ще більше унаочнила криза Covid-19.
«Сім’я, незважаючи на всі напади, залишається міцною завдяки своїй внутрішній силі: немає рівноцінних замінників сім’ї», — наголосив архиєпископ Вінченцо Палья, Президент Папської Академії «За життя», виступаючи перед представниками душпастирства сім’ї Колумбії під час онлайн-конференції, що відбулася 21 жовтня 2020 року на тему «Сім’я в часи пандемії та постпандемії». «В умовах кризи Covid-19 сім’я, незважаючи на усі її слабкості, є місцем притулку та стабільності. — наголосив архиєпископ. — Цей час пандемії чітко показує, що сім’я є унікальною соціальною формою. У світі, в якому вибір завжди є тільки тимчасовим, сім’я, в кожному разу, є місцем міцних стосунків, що мають глибокий вплив на життя людей».
«Євангеліє сім’ї»
Очільник Академії «За життя» зазначив також, що Церкви також повинні мати риси родинної єдності і що необхідна еклезіологічна зміна, новий спосіб бути Церквою, яку розуміють як «Божу сім’ю». В цьому контексті він пригадав, що в Апостольському напоумленні Amoris Laetitia, Папа Франциск закликає до глибокого оновлення в Церкві, і просить сім’ї брати на себе відповідальність передавати світові «Євангеліє сім’ї» як відповідь на глибоку потребу родинності, вписану в серце людини і самого суспільства.
Сім’я і парафіяльна громада
Архиєпископ Палья зауважив, що сьогодні існує глибока прірва, що відокремлює сім’ї від християнської громади, що сім’ї — не дуже церковні, оскільки вони часто закриті в собі, а парафіяльні громади — не дуже родинні, бо часто зайняті надмірною бюрократією. Тому необхідний новий горизонт, який перепроектує парафію як спільноту, що стане сім’єю.
«Братерство між сім’ями»
«Я вважаю, що для душпастирства дуже важливо віднайти те, що я б назвав „братерством між сім’ями“, — вів далі архиєпископ, зазначивши, що мова йде не лише про переосмислення сімейного душпастирства, а про підхід до всієї душпастирської діяльності з сімейної точки зору. Він вказав на необхідність поширювати ідею „братерства між сім’ями“ на загальному рівні, залучаючи всі парафії та об’єднання. „Мова йде не лише про пристуність у житті парафії, — підсумував ієрарх, — але й в житті міста, усього суспільства, де сім’ї покликані робити свій внесок як закваска „родинності“ в суспільстві“.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
