Бучацька єпархія

Бучацька єпархія — греко-католицька єпархія, яка входить до складу Тернопільсько-Зборівської митрополії. Єпархія охоплює південну частину Тернопільської області, а саме Бучацький, Чортківський, Монастириський, Гусятинський, Борщівський, Заліщицький та Підгаєцький райони. Таким чином, площа території — 5466 км², а кількість населених пунктів дорівнює 394. Бучацька єпархія межує із Коломийською єпархією на південному заході, із Івано-Франківською архиєпархією — на заході, із Тернопільсько-Зборівською архиєпархією — на півночі та із Чернівецькою єпархією — на південному сході.

Чисельність населення — 401,9 тис. ос. (станом на 2002 рік), в тому числі 328 тис. греко-католиків.

Поділ на протопресвітерства

Для ефективного душпастирського служіння Бучацька єпархія об’єднує 314 парафіяльних громад, що відтак є розділеними на 14 деканатів:

деканат міста Чорткова,
Борщівський,
Бучацький,
Гримайлівський,
Гусятинський,
Копичинецький,
Заліщицький,
Золотопотіцький,
Коропецький,
Мельниця-Подільський,
Монастириський,
Підгаєцький,
Пробіжнянський,
Товстеньський.

Духовенство

Говорячи про духовенство, варто відзначити, що в єпархії служать 232 священики, із яких 220 єпархіальних священиків та 12 ієромонахів. Також 62 семінаристів проходять священичу формацію, здебільшого у Тернопільській Вищій духовній семінарії імені Патріарха Йосифа.

Щодо богопосвячених осіб, то на теренах Бучацької єпархії діє 5 монастирів (3 чоловічі — Бучацький, Чортківський та Улашківський монастирі Чину святого Василія Великого і 2 жіночі). Відтак є 19 монахів Чину святого Василія Великого та 12 сестер.

Монастирі

Монастир Покрови Пресвятої Богородиці Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (вул. С. Крушельницької, Заліщики, Тернопільська область);
Монастир Згромадження Сестер Пресвятої Родини (вул. Л. Українки, 12, Чортків, Тернопільська область);
Монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього Чину святого Василія Великого (отці-василіяни) (вул. Міцкевича, 19, Бучач, Тернопільська область);
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (отці-василіяни) (с. Улашківці, Чортківський район, Тернопільська область);
Резиденція Преображення ГНІХ Чину святого Василія Великого (отці-василіяни) (провул. Копичинецької, 5, Чортків, Тернопільська область).

Правлячий Архиєрей

Правлячим Архиєреєм Бучацької єпархії від 23 липня 2011 року є Преосвященний владика Дмитро Григорак, який до цього сповнював обов’язки Апостольського адміністратора єпархії (28 липня 2007–23 липня 2011).

Катедральний храм

Катедральним храмом Бучацької єпархії є собор верховних апостолів Петра і Павла у м. Чорткові (Тернопільська область). Також в єпархії є прокатедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Бучачі (Тернопільська область).

Культурні пам’ятки

До культурних пам’яток Бучацької єпархії можна віднести: Миколаївська церква та дзвіниця із 1763 року у с. Висічка (Борщівський район, Тернопільська область), церква св. Миколи із XIV ст. у с. Збручанське (Борщівський район, Тернопільська область), церква і дзвіниця св. Миколи із 1777 року у с. Сапогів (Борщівський район, Тернопільська область), Василіянський монастир та Здвиженська церква із 1753–1777 рр. у м. Бучачі (Тернопільська область), церква св. Покрови із 1755–1764 рр. у м. Бучачі (Тернопільська область), церква св. Миколая із 1610 року у м. Бучачі (Тернопільська область), церква св. Миколая із 1551 року у с. Язловець (Бучацький район, Тернопільська область), церква Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього із 1630 року у с. Копичинці (Гусятинський район, Тернопільська область), Онуфріївська церква із XVI ст. у смт. Гусятин (Тернопільська область), костел св. Антонія та бернардинський монастир із 1610 року у смт. Гусятин (Тернопільська область), церква св. Георгія із XVII ст. у с. Касперівці (Заліщицький район, Тернопільська область), Успенська церква із 1653 року у м. Підгайці (Тернопільська область), церква Вознесіння Господнього із 1717 року у м. Чорткові (Тернопільська область), Успенська церква із 1635 року у м. Чорткові (Тернопільська область) та інші.

Відпустові місця та чудотворні ікони

Щодо відпустових місць та чудотворних ікон варто пригадати: Василіянський монастир Різдва Пресвятої Богородиці на Ясній Горі в с. Улашківці (Чортківський район, Тернопільська область), де можна знайти Улашківську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці (перша пол. XVII ст.) та чудотворну ікону св. Йоана Хрестителя (поч. XVII ст.). Також можна згадати про церкву св. Йоана Хрестителя із Савелівською чудотворною іконою Матері Божої (перша пол. XVIII ст.) та цілющим джерелом у с. Савелівка (Монастириський район, Тернопільська область), про каплицю Положення ризи Пресвятої Богородиці із Лановецькою чудотворною іконою Пресвятої Богородиці (поч. XIX ст.) в м. Ланівці (Тернопільська область), про церкву Святого Архистратига Михаїла із Кулаківцівсько-Городоцькою чудотворною іконою Божої Матері (XVIII ст., копія 1952 року) у с. Городок (Заліщицький район, Тернопільська область), про церкву Різдва Пресвятої Богородиці із Вовковецькою чудотворною іконою Пресвятої Богородиці (сер. XVII ст.) у с. Вовківці (Борщівський район, Тернопільська область), про церкву Успіння Пресвятої Богородиці із Борщівською чудотворною іконою Матері Божої (поч. XVIII ст., копія XIX ст.) у м. Борщів (Тернопільська область).

Покровитель єпархії

Покровителем Бучацької єпархії вважається блаженний священномученик Григорій Хомишин.

Соціальна діяльність

Також на території Бучацької єпархії знаходяться навчальні заклади: Чортківська дяківсько-катехитична академія ім. священномученика Григорія Хомишина та Бучацький колегіум святого Йосафата.

З історії єпархії

Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, що відбувся у днях від 16 до 21 липня 2000 року Божого у м. Бучачі Тернопільської області, вирішив створити Бучацьку єпархію і поставив Іринея Білика єпископом цього престолу.

Це рішення Синоду одобрив і поблагословив Святіший Отець Іван Павло ІІ Папа Римський, про що всьому світові проголосив 12 жовтня того ж року.

28–29 березня 2002 року в Бучачі відбувся Собор Бучацької єпархії під назвою «Ісус Христос — відродження українського народу».

28 липня 2007 року у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI призначив Владику Іринея Білика, ЧСВВ, дотеперішнього єпарха Бучацького УГКЦ, каноніком Папської Базиліки Святої Марії Більшої (Santa Maria Maggiore).

Престол Бучацької єпархії до 2011 року був вакантним, єпархією управляв Апостольський адміністратор ієромонах Дмитро Григорак, ЧСВВ. 23 липня 2011 року офіційно проголошено рішення Синоду Єпископів УГКЦ призначити о. Дмитра (хресне ім’я Богдан) Григорака єпископом Бучацьким. Його хіротонія та інтронізація на престол Бучацької єпархії відбулася 18 вересня 2011 року.

Після створення наприкінці 2011 року трьох нових митрополій УГКЦ Бучацька єпархія увійшла до складу Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.

20 вересня 2014 в Бучачі відбувся Єпархіяльний собор на тему: «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом». Розпочався Архиєрейською Літургією в церкві Воздвиження Чесного Хреста, засідання відбулось у приміщенні актового залу райради.

Герб Бучацької єпархіїСимволіка та значення герба єпархії

У його основі — щит, розділений на праве й ліве поле. Нагадаємо — ліва й права сторони щита в геральдиці визначаються не від глядача, а з точки зору того, хто тримає щит

У геральдичному лівому полі, на голубому тлі, бачимо схрещені золоті меч, ключ та хрест над ними. Це символ катедрального собору єпархії, розташованого у м. Чортків й названого на честь святих апостолів Петра і Павла.

Ключ, символізує апостола Петра. Пригадаймо, що саме ключі зображені на папському гербі Ватикану. Це символ влади прощати і відпускати гріхи, тобто — символічно — відчиняти двері в Царство Небесне.

Ключі в руці апостола Петра — насамперед символ відпущення гріхів, право, яке дав Господь своїм учням, а через них — всім священикам.

Меч — символ страти апостола Павла. Також, це Слово Боже, проникаюче до самої глибини людського серця. Це — проповідь апостолів, Євангельське вчення — дзеркало нашої душі й життя. Меч — зброя воїна. Словом своїм апостол Павло відвоював душі грішних людей і звернув їх до Христа.

Синій колір символізує вірність, мудрість та чесність. Також він символізує небо.

У геральдичному правому полі, на зеленому тлі, зображено постать архангела Гавриїла. Пригадаємо, що саме цей небесний вісник приніс Діві Марії новину про те, що Вона народить Спасителя. У єпархіальному гербі його зображення може вказувати на прокатедральний собор Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Бучачі.

Зелений колір — колір землі та надії.

У основі щита зображено червоний цегляний фортечний мур з трьома виступами-зубцями.

Завершують герб єпископські символи — хрест, жезл і мітра, як головні атрибути єпископського правління в єпархії та єпископський медальйон — панагія.

З історії катедрального храму

Архітектором став С. Гора. Інженер проекту — Юзеф Зімельс. Собор споруджений у формі тризубу, висота — 51 м, діаметровий перетин — 40 м. Поєднує стиль традиційної візантійської базиліки та сучасні віяння. Наріжний камінь закладено і освячено 19 березня 1992 року.

Собор урочисто відкрито і освячено 12 липня 2001 року. 20 березня 2015 владика Дмитро Григорак зі священиками відправив панахиду за старшим лейтенантом Русланом Коцюком (1978–2014), який загинув під час прориву з оточення під м. Іловайськом.

Прокатедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. БучачЗ історії прокатедрального храму

Архітектори: Олег Заліщук, його донька Вікторія Огоньок з Тернополя, Іван Добровольський (Бучач). Собор складається з надземної та підземної церков.

27 травня 2007 року Божого, перший Правлячий Архиєрей Бучацької єпархії УГКЦ Преосвященний вл. Іриней Білик, освятив наріжний камінь і місце під будівництво прокатедрального собору Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Бучач. Місце під будівництво храму надала міська влада, яку на той час очолював п. Мирон Оверко.

Будівництво розпочато у серпні 2007 року, після призначення Папою Римським Венедиктом XVI о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольським адміністратором Бучацької єпархії УГКЦ, а з 18 вересня 2011 року, — другим Правлячим Архиєреєм Бучацької єпархії.

Будівництвом собору керує єпархіальне управління через довірену особу п. Василя Садового.

21 вересня 2014 року Божого відбулося освячення прокатедрального собору. Чин освячення очолив митрополит Тернопільський Василій Семенюк у співслужінні Йосафата Говери, екзарха Луцького, Дмитра Григорака, єпарха Бучацького та священиків у присутності великої кількості мирян. З того часу богослужіння відбуваються у соборі кожного дня.