Зустріч Генеральних Секретарів Єпископських Конференцій Європи: ієрархічний і харизматичний вимір Церкви

6 липня 2019

Лейтмотивом 47-ї щорічної зустрічі Генеральних Секретарів Єпископських Конференцій Європи, що відбувалась від 1 до 4 липня 2019 року у м. Бірмінгемі (Великобританія), був взаємозв’язок між ієрархічним та харизматичним виміром у Церкві.

Зустріч Генеральних Секретарів Єпископських Конференцій Європи: ієрархічний і харизматичний вимір Церкви

«Ієрархічний та харизматичний вимір у Церкві», — такою була тема 47-ї щорічної зустрічі Генеральних Секретарів Єпископських Конференцій Європи, що відбувалась від 1 до 4 липня 2019 року у м. Бірмінгемі (Великобританія), у якій взяли участь 40 представників 27-ми Єпископських Конференцій.

Варто зазначити, що представником Української Греко-Католицької Церкви став Секретар Синоду Єпископів владика Богдан Дзюрах, який у період представлень та дискусій виступив із доповіддю на тему: «Церква в часах війни». Таким чином, владика Богдан знову підкреслив та пригадав усім учасникам зустрічі про війну на Сході України — війну, яка досі триває у Європі та кожного дня приносить зло, смерть та страждання невинних.

Початок зустрічі і тема

Цього разу учасники зустрічі застановлялись над зв’язком ієрархічного виміру Церкви із харизматичним. Після привітань архієпископа Едварда Джозефа Адамса, Апостольського Нунція у Великобританії, Преосвященного Бернарда Лонглея, Архієпископа Бірмінгему, та кардинала Вінсента Ніколса, Архієпископа Вестмінстера та Віце-Президента РЄКЄ, о. Мартін Міхалічек, Генеральний Секретар Ради Єпископських Конференцій Європи, ввів учасників у тему цьогорічної зустрічі, яка є натхненна документом Конгрегації Доктрини Віри «Iuvenescit Ecclesia» з 2016 року.

Доповідь Марії Воче

Про харизматичний вимір у Церкві доповідала Марія Воче, Президент Руху Фоколарів, яка у своїй доповіді наголосила на тому, що існує зв’язок між ієрархічними та харизматичними дарами у Церкві, які походять від того ж Святоха Духа. За її словами, рухи та спільноти, що народжуються від якоїсь харизми, повинні розвиватись у залученні до цілої церковної структури, як її частини, і розвивати плідну взаємодію з усіма іншими дійсностями. Місцеві Церкви, єпархії та парафії повинні бути відкриті на багатство і різноманітність харизм, які несуть у собі ті рухи та спільноти.

У своїй доповіді Марія Воче також заторкнула тему синодальності та взаємності, що спонукають до виходу поза себе самих, назовні, подолуючи спокусу «самоконсервації». Не йде мова про те, що усі повинні робити одне і те ж, залишаючись непорушними «вдома», але про те, аби «вийти», розпочати шлях «назовні», тобто, в різних напрямках.

Доповідь монсеньйора Кевіна МакДональда

Архієпископ Кевін МакДональд, вислужений Секретар Папської Ради сприяння єдності християн, виголосив другу доповідь на тему: «Харизма та Інституція: проблематики та горизонти». У своїй доповіді, опираючись на повчаннях Папи Франциска, архієпископ-емерит заторкнув тему католицького харизматичного оновлення.

У своєму аналізі документу «Iuvenescit Ecclesia» він звертається до повчання ІІ Ватиканського Собору і до деяких післясоборових текстів, та зазначачає, що ця тема не є виключно внутрішньо церковною, адже, коли мова йде про харизми, то горизонти розширюються. Він переконаний: «Ключовим словом, безумовно, має бути розпізнавання, про яке багато говорить Папа Франциск. Розпізнавання дарів всередині Церкви є життєво важливим, але воно також має здійснюватися разом із широкими культурними та релігійними горизонтами, які формують глобальний світ, в якому ми живемо».

Закінчення зустрічі Генеральних Секретарів Єпископських Конференцій Європи

Далі була представлена діяльність за останній рік 4-ох комісій Ради Єпископських Конференцій Європи, а саме комісії Євангелізації і Культури, комісії Родини і Життя, комісії Молоді та комісії Соціального Душпастирства. На закінчення присутні мали можливість обмінятись досвідом та поділитись одні з одними інформацією про свою працю та заплановані ініціативи при Єпископських Конференціях.