СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз: Наш народ переживає свій Страсний тиждень — загальнонаціональну Голготу
19 березня 2023 року, у третю неділю Великого посту — Хрестопоклінну, у катедральному соборі Пресвятої Трійці відбулося святкове богослужіння, яке очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.
Під час проповіді владика Ярослав Приріз зазначив, що в третю неділю Великого посту, яку називаємо Хрестопоклонною, свята Мати Церква пропонує нам споглядати та покланятися живоносному древу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, щоб ми скріпилися ним та відважно прямували далі до мети — Христової Пасхи. Про це зазначає пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
«Сьогодні Животворящий Хрест є для нас нагадуванням, що Бог так полюбив світ, що віддав Сина свого Єдинородного (пор. Йо. 3,16–17). Приймаючи цю любов, можемо змінити себе і світ», — наголосив єпископ.
Великий піст: від дерева раю до древа хресного
Проповідник зауважив, що на хресті ми споглядаємо славу Розп’ятого Господа, яку покликаний зрозуміти, пережити і свідчити своїм життям кожен християнин. «Якщо уважно вчитаємось у богослужбові тексти, якими молимось впродовж Великого посту, то зауважимо, що у них поступово проходить вся історія людського роду — від дерева в раю до древа хресного, від вигнання з Едему до переможного і радісного входження в нього, від гріхопадіння до відкуплення. У цій молитовній скарбниці знаходимо шлях до таїнства хреста, знаходимо ті слова та образи, за допомогою яких можемо це таїнство звеличити, прославляючи Господа, Який приносить на Хресті досконалу Жертву прощення, любові і спасіння», — додав єпископ.
Україна переживає загальнонаціональну Голгофу
Відтак владика Ярослав сказав, що наш народ переживає свій Страсний тиждень — загальнонаціональну Голготу, яку спричинив нам каїн-московит, щоб перешкодити нам осягнути духовну і національну мету — вільну, квітучу, соборну Українську державу. «Щодня агресор забирає життя та калічить мирних людей та воїнів, спричиняє масштабні руйнування наших міст і сіл. Потерпають мільйони людей, втративши домівку, рідних і близьких. Нова і широкомасштабна російська військова агресія супроти України продовжує серію агресивних і жорстоких дій супроти українців, і нинішній світ нарешті починає усвідомлювати, що московитський режим загрожує не лише українському народові, але й цілому світові», — зауважив єпископ.
Архиєрей наголосив, що події, які переживає український народ, засвідчують перемогу Хреста, а не людської розсудливості, що протиставляла себе Хресту. «Як важливо нам цією мудрістю Хреста жити, нею послуговуватися особливо сьогодні, під час війни, пам’ятаючи, що сила Божа здійснюється в упованні на Господа. Хрест є не тільки символ і знак любові та милосердя… Це також і вічне питання: чому добро викликає спротив і ненависть? Чому розпинають Правду? Споглядаючи світ навколо нас, зауважуємо страждання, хвороби, війну, смерть», — мовив владика Ярослав Приріз.
Питання про сенс страждань
Далі владика Ярослав зауважив, що людина часто питає про сенс страждань. «Часто ставимо собі такі питання, коли бачимо на власні очі вмираючих дітей, коли спостерігаємо, як гинуть невинні люди внаслідок агресивних політичних інтриг каїна-московита. Питаємося про сенс страждання, коли відчуваємо в серці біль, спричинений непрощенням собі чи ближньому; коли не можемо визволитися від страхів, неспокою, хвилювання. Питаємось про сенс страждань, коли нас несправедливо оскаржують, обмовляють, коли нас не розуміють, коли оклевечують нас, коли почуваємося відкиненими і нікому не потрібними. Знову і знову ставимо собі оте одне питання: Чому Бог, Милосердний і Добрий Батько, погодився з людським стражданням?» — застановився проповідник.
За словами єпископа, ми мусимо відверто визнати, що Бог не створив страждання і смерть. Страждання є злом і як зло походить від гріха. «Кожне страждання починається у „раю“ людського серця — мого власного серця. Кожен гріх спроваджує страждання не тільки безпосередньо на грішника, але й на все його оточення. Знаємо, що Єва, як тільки піддалась спокусі сатани, відразу ж запропонувала овоч своєї спокуси Адамові. Люди часто „годують“ одне одного стражданнями своїх гріхів, страждання є наслідком гріха», — підкреслив промовець.
Відповідь Бога на страждання людини
Однак, чи Бог погодився на такий стан справ? Чи погодився на те, щоб сотворений Ним світ був спотворений людським гріхом і стражданням? Відповідаючи на це запитання, єпарх Самбірсько-Дрогобицький стверджує, що «виразну відповідь знаходимо вже в самому описі упадку перших родичів, коли Бог заповідає остаточну перемогу над сатаною, а отже над самим злом і стражданням (пор. Бут.3,15). Христос поборює наші страждання і терпіння, приймаючи їх на себе на хресті. Страсті Христові, Його Хрест і Його рани є джерелом Божої сили, котра перемагає діяння сатани. Таким чином те, що було найбільшою зброєю сатани — гріх, страждання, смерть — стає місцем особливого досвіду Божої сили і Божого милосердя. А, отже, навіть страждання і смерть не є позбавленими сенсу, коли є сприйняті як спасенний план Бога щодо нас. Тому не кажімо, що Бог посилає на людину страждання. Він не є творцем зла, але його переможцем. Можемо з певністю сказати, що для Бога немає не виліковних недуг, непередбачених обставин».
