СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца: «Жінка-самарянка стає місіонеркою у своєму краї»
У сьогоднішньому Євангелії чуємо, як заради однієї жінки Христос змінює свій маршрут. Зустріч самарянки з Ісусом показує нам мир і перспективу життя. Вона отримала воду, яка висушила джерело її гріхів. Так само Бог нас щедро обдаровує багатьма талантами, якими ми повинні ділитися з іншими. На цьому наголосив владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ під час Архиєрейської Літургії в архикатедральному соборі Св. Юра, у Неділю Самарянки.
Насамперед владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, наголосив, що сьогодні, відзначаючи Неділю Самарянки, ми дякуємо Богові за криницю Якова, в якій відбулася зустріч Ісуса з жінкою з Самарії.
Бог від нас нічого не потребує, а багато нам дарує
Відтак проповідник розповів такий приклад: «На одній криниці був напис: "Щаслива моя доля, бо я не беру, а даю". Криниця від людини нічого не потребує, а дає їй воду. Так само є у наших відносинах з Богом. Він від нас нічого не потребує, а багато чого нам дарує», — зауважив єпископ.
Христос долає бар'єри назустріч людині
«Сьогодні чуємо відносно довгу розповідь про конкретну зустріч Ісуса з людиною. Ця зустріч долає три бар’єри. Іншими словами будує три мости у відносинах:
По-перше, Ісус як вчитель розмовляє з простою жінкою. Цьому дивуються самі учні, коли приходять з міста.
По-друге, Ісус долає бар’єр між народами, бо не мали юдеї зносин з самарянами.
По-третє, Ісус будує міст між релігіями, оскільки самаряни були напів поганським народом і перед ними стояло одвічне питання культу», — пояснив проповідник.
«Жінка-самарянка ставить всезнаючому Богу питання: де є місце почитання Бога? Чи це Єрусалим — Сіон, а чи це гора Геразім? У відповідь Ісус жінці наголошує про „новий час“, в якому усі поклоняються у дусі правди», — сказав він.
Христос сам виходить із ініціативою зустрічі
«А як почалася та зустріч?» — запитує архиєрей.
І відповідає: «Ісус сам виходить з ініціативою. Проте, його ініціативність і активність проявляється у терпеливому чеканні».
«Нам також часами здається, що Бог нас не чує, але при цьому мусимо розуміти, що Він на нас чекає», — додав він.
За його словами, «коли Ісус зустрів жінку, яка прийшла до криниці, Він їй не докоряє і не навертає, не моралізує, а просить в неї води. У цьому полягає глибокий і педагогічний крок Ісуса: серед недоліків і гріховності знайти щось позитивне. Людяність Ісуса захоплює жінку. Вона йому довіряє. Вона довіряє йому своє життя і майбутнє. Вона відкривається перед ним, слухає і подивляє, питає і відповідає на запитання. Найважливіше, що вона стає місіонеркою у своїй околиці, вказуючи на Месію. Вона має відвагу свідчити. Це також є наше життєве завдання».
Хто черпає із джерела Ісуса Христа, не матиме спраги ніколи
«Дякуємо сьогодні за дар води, яка є джерелом життя для людей, рослин і тварин. Криниця застоюється, якщо її не відкривати і не брати з неї води. Вона стає нікому непотрібною. Так само людині важливо відчути, що вона є комусь потрібною, бо по-іншому вона не буде бачити сенсу життя. Будьмо вразливі на молитовне життя. На участь у Святих Таїнствах, які закорінені у пасхальній Таємниці», — пояснив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
«Ми можемо сказати, що Бог є всюди, зараз ми молимось онлайн і чи взагалі у майбутньому є сенс ходити до Церкви. Вода є скрізь, зокрема в атмосфері. Проте, коли ми хочемо пити, то йдемо до джерела. Не можливо по-іншому жити. Хто черпає з джерела Ісуса Христа, зі скарбниці Святих Таїнств, той не матиме ніколи спраги, бо це вода у „вічне життя“ Нехай це буде нашою пасхальною дорогою. Візьмімо зі собою у цю дорогу жінку-самарянку», — на завершення попросив проповідник.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
