Владика Богдан Дзюрах: «Молімося за своїх Пастирів — єпископів!»

12 лютого 2021

«То ж сьогодні скеруймо нашу увагу в бік католицьких єпископів, які в єдності з наслідником апостола Петра та в сопричасті між собою «право правлять слово Христової істини». Молімося за них, починаючи від Вселенського Архиєрея Франциска Папи Римського, Блаженнішого Патріарха Святослава, наших греко-католицьких владик в Україні і на поселеннях, згадуючи рівно ж усіх католицьких єпископів, які несуть своє служіння у різних частинах світу…» Такими словами сьогодні, 12 лютого 2021 року, у світлий празник Трьох святителів, звернувся до вірних Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Дзюрах.

Владика Богдан Дзюрах: «Молімося за своїх Пастирів — єпископів!»

Сьогодні ми урочисто спогадуємо пам’ять святих Пастирів ранньої Церкви — св. Василія Великого, св. Григорія Богослова і св. Йоана Золотоустого, а в їхній «тіні» ще залишається св. священномученик Іполіт, єпископ Портуенський. Кожен з них у свій спосіб і властивими собі дарами Божими спричинився до росту Христового Тіла, яким є Церква: св. Василій був великим подвижником і законодателем монашого життя на Сході, св. Горигорій Богослов — як свідчить його титул — відзначався глибиною богословської думки, св. Йоан Золотоустий знаний зі своїх прекрасних проповідей, в яких він, зокрема, відстоював права убогих та знедолених і рішуче виступав проти різних проявів соціальної несправедливості, які панували у його часах, а св. священномученик Іполіт дав приклад вірності своєму пастирському служінню ціною навіть мученицької смерті, він також знаний з тлумачення багатьох книг Святого Письма.

Молитва за своїх Пастирів — єпископів

То ж сьогоднішній день дає нам нагоду і спонукає нас до особливої молитви за наших єпископів. Господь доручив їм опіку над Своїм людом на землі, а ми, — цей люд, — маємо оточити наших Пастирів вдячністю і молитвою. Бо вони у своєму потрійному служінні навчання, освячення і пастирювання єднають нас, учнів Христових ХХІ-го століття з первісною Церквою, з апостолами, наслідниками яких вони із волі Божої є; а з іншого боку, вони об’єднують нас в єдину спільноту, оживлену Святим Духом, Головою якої є сам Христос. Бо слушно казали у давнину: «Ubi episcopus, ibi Ecclesia» — «Де єпископ, там Церква» (св. Ігнатій Антіохійський).

Жива пам’ять Львівського псевдособору

І це дуже добре розуміли вороги Христової Церкви, тому й намагалися у всі часи першими атакувати Пастирів Христової Церкви. Ми цього року спогадуватимемо сумні 75-і роковини Львівського псевдособору, яким тодішня комуністична влада поставила поза законом нашу Церкву і вчинила спробу її повної ліквідації на матірних землях і в країнах так званого «соціалістичного табору». І це дуже симптоматично, що ліквідація Церкви сталінським режимом почалася саме з атаки на єпископів, коли у квітні 1945 року були заарештовані усі греко-католицькі єпископи на чолі з нашим ісповідником віри патріархом Йосифом, та почалася їхня хресна дорога ісповідництва у комуністичних таборах смерті.


Сьогодні згадуємо подвиг віри цих наших Владик, які у темні часи переслідувань не полишили свого стада, але разом з ним прийняли чашу страждань і витривали у вірі аж до смерті, часто мученицької. Тому Христова Церква в особі святого папи Івана Павла ІІ піднесла їх як приклад до наслідування, проголосивши 27 червня 2001 року багатьох з наших єпископів блаженними священномучениками. Це їхня ісповідь віри, разом із мужнім ісповідництвом віри священників, богопосвячених осіб і вірних мирян принесла рясні плоди благодаті, якими Церква і наш народ втішаються сьогодні, бо «як пшеничне зерно, падаючи в землю вмирає, щоб дати життя рясному колоссю (див. Ів 12,24), так і вони пожертвували своїм життям, щоб Божа нива родила і приносила новий і щедріший врожай» (Проповідь Св. Отця Івана Павла ІІ під час Беатифікаційної Літургії у Львові).

Пастир, що пахне вівцями і має усмішку батька

З життя Святішого Отця Франциска відома розповідь, як він, будучи ректором одного з єзуїтських навчальних закладів, допомагав на фермі овечці народжувати дитят. Сталося так, що двоє народжених овечат мати-вівця прийняла, а третього не хотіла прийняти. Тоді о. Бергольйо попросив одного зі студентів взяти ягня до своєї кімнати і вигодовувати та піклуватися про нього. За споминами очевидців, цей молоденький єзуїт пахнув вівцею, а ягнятко ходило за ним по всьому домі, включно з церквою та навчальними класами. Отець Бергольйо тоді прокоментував цю історію такими влучними словами: «Якщо ти доглядаєш її, вона йде за тобою» (D. Fares, Il profumo del pastore. Il Vescovo nella visione di Papa Francesco). Правдоподібно, саме з цього випадку зродилися найбільш відомі слова Папи Франциска про єпископа як про «пастиря, що пахне вівцями і має усмішку батька». Дійсно, саме таких Пастирів Божий люд потребує, за такими Пастирями йде, таких Пастирів цінить, любить і шанує. Такий Пастир, на думку Папи Франциска, є динамічним у своєму служінні: раз він перебуває посеред люду Божого, щоб запевнити йому єдність, іншим разом — залишається позаду, щоб жодної з овечок не загубити у дорозі, а ще іншим разом — йде попереду, будучи взірцем молитви і вірного служіння Христовому Євангелію.


Молімося за своїх єпископів!

То ж сьогодні скеруймо нашу увагу в бік католицьких єпископів, які в єдності з наслідником апостола Петра та в сопричасті між собою «право правлять слово Христової істини». Молімося за них, починаючи від Вселенського Архиєрея Франциска Папи Римського, Блаженнішого Патріарха Святослава, наших греко-католицьких владик в Україні і на поселеннях, згадуючи рівно ж усіх католицьких єпископів, які несуть своє служіння у різних частинах світу, часто розділяючи зі своїми вірними страждання, переслідування і утиски. Згадаймо з вдячністю і тих владик, які, закінчивши своє урядування, все ж не припиняють свого служіння, бо в інший спосіб, будучи емеритами, молитвою, мудрістю, досвідом і тихою присутністю, а часто і терпеливим перенесенням своїх недуг спричиняються до неустанного зростання Тіла Христового, яким є Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква. Нехай Божа благодать і сила надихають їх усіх, нехай Божа мудрість провадить їх, а Божа і наша любов скріпляє їх на їхньому життєвому шляху!

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae