«Відчиняються двері покаяння!» — ієрархи УГКЦ в США на Великий піст

7 лютого 2020

Молячись, визнаємо те, що лише увійшовши в «пустелю власного серця» і, розважаючи в своїй душі, здійснюємо перший крок на шляху до покаяння та наближаємося до порожнього гробу Господнього у день Пасхи.

«Відчиняються двері покаяння!» — ієрархи УГКЦ в США на Великий піст

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

ієрархів Української Католицької Церкви

в Сполучених Штатах Америки на Великий піст

Всечеснішому духовенству,
Преподобному монашеству,
Достойним семінаристам,
нашим дорогим вірним

«Відчини мені двері покаяння, Життєдавче, — молиться зранку дух мій

у святім твоїм храмі, бо вся моя тілесна храмина осквернена;
але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю»

(Неділя Митаря і Фарисея — Утреня)

Цими словами нас запрошено розпочати Великопосну мандрівку. Відчиняються двері покаяння! Розпочинається Великий піст! Щороку цей час посту є благодатним, як для кожного з нас зокрема, так і для наших родин, церковних спільнот, усіх, які беремо участь у цій духовній подорожі. Він є приготуванням до майбутнього життя, до Світлого Воскресіння. Покаяння для нас людей — це свідома переміна серця, розуму та самого змісту нашого життя. Ось що лежить в основі Великого посту.

У цьому великопосному паломництві ми готуємося до славного празника Воскресіння нашого Господа. Щодня ми визнаємо необхідність покаятися, промовляючи Великопосну молитву святого Ефрема Сирійського: «Так, Господи Царю, дозволь мені бачити гріхи мої і не осуджувати моїх братів і сестер, бо ти благословенний на віки віків. Амінь». Молячись, визнаємо те, що лише увійшовши в «пустелю власного серця» і, розважаючи в своїй душі, здійснюємо перший крок на шляху до покаяння та наближаємося до порожнього гробу Господнього у день Пасхи.

Протягом Великого Просту ми отримуємо можливість шукати звільнення від тих речей, які, з нашого дозволу, часто несвідомо, тримають нас у полоні, але все-таки не мають реальної влади над нами. Зараз, протягом сорока днів, перед нами стоїть завдання позбуватися наших пристрастей, нашої надмірної зайнятості, гордості, ревнощів та гніву. Тепер ми впевнені, що двері покаяння відчиняються перед тими, хто стукає.

Під час Великого посту наша молитва, піст і милостиня здатні змінити наше життя та життя оточуючих. Покаяння, однак, ніколи не слід розглядати, як нашу духовну практику, яка готує нас лише до Празника Пасхи. Покаяння є у центрі нашого духовного життя. Покаяння — це наше постійне і щоденне змагання.

Ми вступаємо на шлях Великопосного паломництва, як індивідуально, так і спільно із нашими родинами, церковними спільнотами, разом стоїмо біля дверей покаяння, стукаємо та благаємо Життєдавця вивести нас із пустелі нашого життя у радість буття з Богом.

У цій подорожі, відкривши очі та звільнивши серця від усього, що нас обтяжує, ми можемо іти слідом за Христом. Ми зможемо побачити в новому світлі людей навколо нас. Ми зможемо уважно вислухати потребуючих, тих, хто переживає певну життєву кризу у наших спільнотах. Ми зможемо жити нашим християнським покликанням, щоб проповідувати Добру Новину про Христа, стати місіонерами та місійними спільнотами, які є відкритими та гостинними, як для своїх вірних, так і для інших. Ми повинні проявляти дух служіння до наших найближчих — братів та сестер, матерів, батьків, парафіян та водночас до тих незнайомців, яких зустрічаємо вперше. Нам слід пам’ятати, що серед нас є також і такі, що відійшли від Церкви через різноманітні причини, або не відвідують храм, можливо тому, що їх ніхто не запросив, сказавши: «Прийди та подивись!» (Ів. 1:46)

Великий піст — це благословенний час для усіх добрих починань, щоб жити у єдності з нашою церковною спільнотою, яка сповнена євангельської радості та благочестивого життя. Наше духовне життя буде ознакою Божої присутності у світі, коли ми через молитву та служіння іншим голоситимемо Добру Новину. Ця Великопосна мандрівка дозволяє нам торкнутися всіх аспектів нашого духовного життя, нашої церковної спільноти та у ширшому значенні охоплює повноту християнського життя. Не біймося радісно розпочати цю духовну подорож Великого посту, щоб у Великий понеділок Страсного тижня ми змогли з оновленим духом та щирим серцем заспівати: «Світлицю твою, Спасе мій, бачу прикрашену, але одежі не маю, щоб до неї ввійти. Дай, Світлодавче, осяйність одінню душі моєї і спаси мене» (Великий Понеділок — Світильний).

Нехай Бог благословить нашу Великопосну мандрівку до славного Празника Воскресіння Христового!

† Високопреосвященний Борис Ґудзяк,

митрополит Української Католицької Церкви у США,
архиєпископ Філадельфійський для Укpаїнців

† Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ,
єпарх Стемфордський

† Преосвященний Венедикт Алексійчук,
єпарх Чиказької єпархії святого Миколая

† Преосвященний Богдан Данило (автор),
єпарх Пармської єпархії святого Йосафата

† Преосвященний Андрій Рабій,

єпископ-помічник Філадельфійський

Великий Піст 2020 року

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae