«Стараймося в ранах Воскреслого віднайти своє ім’я, бо ми записані на Його долонях», — владика Володимир Груца у Томину неділю

10 травня 2021

Радянська система руйнувала, демонтовувала все, що вказувало на Бога. Але неможливо знищити в людській особі віру в Бога, навіть вбиваючи людину. Блаженний Климентій Шептицький, рідний брат Андрея, є прикладом і свідком цього. Ми щасливі, що живемо в час, коли є шанс будувати, залишити щось добре для нащадків. На жаль, ще не всі це розуміють. Але завжди є можлива дорога покаяння. Музей Митрополита Андрея має про це нагадувати. Про це сказав єпископ- помічник Львівської архиєпархії преосвященний владика Володимир Груца під час проповіді до вірних в храмі бл. Климентія Шептицького у Томину неділю.

«Стараймося в ранах Воскреслого віднайти своє ім’я, бо ми записані на Його долонях», — владика Володимир Груца у Томину неділю

«Наступна неділя після Великодня є Томиною. Сьогодні бачимо перед очима образ апостола Томи, який засумнівався у Христовому воскресінні. Ісус Христос є для Томи чудовим терапевтом, лікує ці сумніви, дає зрозуміти, що сумніви — це ще не зневіра, а пошук дороги до віри», — зазначив владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії.

Відповідь Божа на наші почуття тривоги

Ми можливо, — припускає проповідник, — неодноразово мали відчуття самотності, почувалися покиненими. Думаю, такий стан знаний кожній людині. Пандемія досить сильно ізолювала людей. Тоді може навіть прийти спокуса думати, що Бог про нас забув. Це тоді дуже тривожні відчуття.

«В такій ситуації опинилися апостоли після смерті Ісуса Христа. Хоча, можемо сказати, що самі собі винні. Проте, цей аргумент не полегшує проблеми терпіння. В будь-якому випадку Воскреслий Христос приходить до них з благовістю миру. В особливий спосіб Він дарує свою прихильність апостолу Томі, обдаровує його дотиком ран. Цікаво, що Ісус не відвідує Тому наодинці, а немов би чекає, коли він буде в спільноті інших апостолів. Це може бути одним з образів Церкви як спільноти віруючих людей, де водночас кожна особа є дуже цінна», — зауважує він.


Кожен наш гріх — це зранення Особи Бога

За його словами, старозавітна книга пророка Ісаї запевняє, що ми записані в Бога на долонях (пор. Іс 49, 16). Цю думку розвинув середньовічний доктор Церкви св. Антоній з Падви, вказуючи наступне: щоб щось написати, потрібно аркуш, чорнило та перо. Щоб не забути людину, Бог записує ім’я кожної особи на своїй долоні. Аркушем є долоні Ісуса, чорнило — його кров, а перо — це цвяхи. Ісус Христос, який переміг гріх і смерть, має знаки насилля. Тоді і я можу бути певний, що Він є близько моїх ран. Він має місце і в темних сторінках мого життя. Цей зранений і водночас воскреслий Ісус немов би говорить нам сьогодні: сліди болю, насилля, смерті не можуть нас віддалити від Божої любові. Вони не заважають Богові подарувати людям перспективу вічної радості.

«Ми є постійно в дорозі в напрямку вічного життя. Щоб ми не робили, вже ніколи не буде того, що було вчора. Може буде подібне, але не ідентичне. Буде щось нове, інше. Але найважливіше, що в моєму „завтра“ також є Христос, це Його Воскресіння дарує мені велику перспективу. Єдине, що я можу робити, з великою вдячністю прийняти Його пропозицію наслідування. Люди можуть собі будувати рай на землі, забуваючи, що вже є готовий для нас рай на небі, у вічності. Лише потрібно туди дійти», — переконаний владика Володимир.

«А земний рай може нам в цьому навіть перешкодити, заважає дивитися на перспективу, робить короткозорими. Наша християнська віра не є вірою в заповіді, чи в закон, а вірою в Бога, який є Особою. Тому гріх є раною, яку завдаємо цій Особі. Одне є переступити закон, а іншою справою — є ранити особу. Гріх є частинкою смерті, яку завдаємо Ісусові Христові, а також найперше собі. Зневажаючи Бога, ми вбиваємо себе», — додав архиєрей.



Пасхальний дарунок прощення гріхів для кожного

Ісус повертає до життя найперше переляканих одинадцять своїх учнів. Завдяки великій любові, — наголошує єпископ, — Бог дає їм шанс на новий початок, робить їх достойними і загартованими, щоб про Нього свідчили. Згодом апостоли запечатали це свідчення кров’ю через мученицьку смерть. Воскреслий Христос надихає своїх учнів подихом життєдайного Святого Духа, передає апостолам пасхальний подарунок, тобто владу відпускати гріхи: «Кому відпустите гріхи, відпустяться їм» (Ів. 20, 22).

«Оце є добра новина, євангельська благовість. Кожне навернення людини є немов би повторення діла Бога-Творця, який нам довірив місце на цій землі, щоб ми на ній господарювали, зокрема, берегли сакральні речі, будівлі, які отримали в спадщину від предків. Музей Митрополита Андрея має про це нагадувати. Радянська система руйнувала, демонтовувала все, що вказувало на Бога. Але не можливо знищити в людській особі віру в Бога, навіть вбиваючи людину. Блаженний Климентій Шептицький, рідний брат Андрея, є прикладом і свідком цього. Ми щасливі, що живемо в час, коли є шанс будувати, залишити щось добре для нащадків. Нажаль ще не всі це розуміють. Але завжди є можлива дорога покаяння. Бо пасхальний дарунок прощення гріхів не втратив актуальності», — наголосив проповідник.


Погляньмо в рани Христа

«Ми маємо прагнення жити в країні, в місті, де була б гармонія сакральних споруд та наших будинків на лоні живої природи, а не в суцільному бетоні. Якщо людина буде спричинювати екологічні катастрофи, то наша земля, на жаль, носитиме численні рани. Папа Франциск говорить: „Бог прощає завжди, людина — інколи, природа — ніколи“», — продовжив свою літургійну наука єпископ.

«Бог дає нам подих життя, дозвольмо Йому наповнити нас. Погляньмо на рани Ісуса Христа. Стараймося в ранах Воскреслого віднайти своє ім’я, бо ми записані на Його долонях», — додав на завершення преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.

За матеріалами Львівської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae