«Співстраждання Бога з людиною є дорогоцінною прикметою Господа», — владика Йосафат Говера на нічних чуваннях у Старуні на Івано-Франківщині

30 вересня 2022

У четвер, 29 вересня, у відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулися традиційні молитовні чування. Очолив моління екзарх Луцький владика Йосафат Говера, який уперше побував на батьківщині блаженного священномученика Симеона Лукача.

«Співстраждання Бога з людиною є дорогоцінною прикметою Господа», — владика Йосафат Говера на нічних чуваннях у Старуні на Івано-Франківщині

Попри негоду, на молитву зібралися тисячі прочан, які прибули сюди із різних куточків Прикарпаття, а також велика спільнота Івано-Франківської духовної семінарії. Сьогодні наш народ, як ніколи, єднається в молитві за мир в Україні, за всіх військових, волонтерів, медиків і тих, хто страждає внаслідок страшної війни. Про це зазначає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.

Програма чувань розпочалася у храмі Святих Петра і Павла із молитви Вечірні, яку очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії прот. Тарас Путько у співслужінні з численними душпастирями Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.

Своїм молитовним співом чування супроводжували брати-семінаристи, які є учасниками хору «Благовіст».

Після молитви владика Йосафат виголосив науку, закликавши призадуматися над життям українських священномучеників, які є прикладом для нас.

«Усі українські блаженні священномученики об’єднані в Божій любові і довготривалому служінні та свідченні, яке вони склали у своєму житті. Маємо нагоду заглибитися далі, ніж XX століття, у якому несли своє служіння блаженні мученики та ісповідники віри. У молитві Вечірні ми вшановуємо мучениць Віру, Наді., Любов та Софію. Але ці мучениці за віру уособлюють Божі чесноти. Якщо запитати багатьох людей, чи вірять вони в Бога, часто можна почути відповідь „так“, але це ще нічого не означає. Тому що диявол теж вірить в те, що Бог існує, але він Його ненавидить і намагається відвернути людину від Бога. Вірити означає не тільки знати про Його існування, а й будувати справжні живі стосунки. Чи ми є певними в тому, що Бог є нашим Отцем Небесним? Подумаймо, що б відповідали Авраам, Мойсей чи Давид. Вони вірили в обіцянки Бога, дискутували з Богом, спілкувались та цілковито довіряли своє життя. Але для укріплення та підживлення нашої віри ми потребуємо слухати Боже слово у храмі на богослужінні, читати Святе Письмо вдома та щодня жити ним. Бо не тільки хлібом буде жити людина», — роздумував владика.

Відтак для вірних прочитали спеціальні молитви на оздоровлення, а також поблагословили їх освяченим єлеєм та мощами блаженного Симеона Лукача під час молебню до священномученика.

Згодом всі прочани зі свічками в руках вирушили на Хресну дорогу, де мали змогу молитися спільно з владикою Йосафатом та багатьма священнослужителями. Під час цієї молитовної програми всі молільники роздумували над страстями Ісуса Христа — нашого Відкупителя.

Кульмінаційною частиною чувань у відпустовому центрі Симеона Лукача традиційно стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Йосафат Говера у співслужінні із сотрудником каплиці Пресвятої родини о. Володимиром Лукашевським, отцями ректорату духовної семінарії, а також багатьма запрошеними душпастирями Івано-Франківської архиєпархії.

Під час Божественної Літургії із проповіддю до вірних звернувся екзарх Луцький: «Бог бачить наші потреби і може зцілити душу й тіло. Часто різні філософські течії вважали, що Бог є байдужим до людини, не має відчуттів. Але важливо пам’ятати, що співстраждання Бога з людиною є дорогоцінною прикметою Господа. Бог страждав заради нас. Ми маємо людський досвід, бачимо, як наше життя складається з радості і скорботи, різних періодів та різного пережиття. Поміж тим, кожен із нас завжди має нагоду творити добро чи зло, дарувати радість чи засуджувати, радіти чи ненавидіти. Але те, що має залишатися незмінним, — усвідомлення правди, що ми маємо Бога, який ніколи не відійде від нас».

Протягом чувань усі прочани мали змогу висповідатися та приступити до Святої Тайни Євхаристії, а також отримати пораду під час духовної розмови з душпастирем.