«Протягом Святої Чотиридесятниці ми повинні застановитися над тим, що спричиняє біль нашим ближнім», — владика Володимир Ющак

15 березня 2020

Подібно, як у минулому році, також і в цьому році, в першу неділю Великого посту звертаюся до всіх вас: духовенства, монашества і вірних Вроцлавсько-Ґданської єпархії зі словом духовного повчання та підтримки на час великопосного духовного подвигу. У минулому році я застановлявся над нашим літургійним порядком та великопосними богослужіннями, які своїм характером та змістом молитов і покутними жестами, мають допомогти нам пережити якнайкорисніше Святу Чотиридесятницю. Завданням цих сорока великопосних днів є підготовити нас до зустрічі з Воскреслим Христом.

«Протягом Святої Чотиридесятниці ми повинні застановитися над тим, що спричиняє біль нашим ближнім», — владика Володимир Ющак

ВЕЛИКОПОСНЕ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Володимира Р. Ющака,
єпарха Вроцлавсько-Ґданського

Всечеснішим Отцям,

Дорогим Братам і Сестрам —
Вірним Вроцлавсько-Ґданської єпархії

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі Брати і Сестри!

Подібно, як у минулому році, також і в цьому році, в першу неділю Великого посту звертаюся до всіх вас: духовенства, монашества і вірних Вроцлавсько-Ґданської єпархії зі словом духовного повчання та підтримки на час великопосного духовного подвигу. У минулому році я застановлявся над нашим літургійним порядком та великопосними богослужіннями, які своїм характером та змістом молитов і покутними жестами, мають допомогти нам пережити якнайкорисніше Святу Чотиридесятницю. Завданням цих сорока великопосних днів є підготовити нас до зустрічі з Воскреслим Христом.

В цьому році пропоную до вашої застанови зміст стихир на стиховні з Вечірні в понеділок першого тижня Великого посту. Повсякденна Вечірня рідко служиться в наших парафіяльних церквах. Правдоподібно також, крім священників, монахів і монахинь, які є зобов’язані до цього, невелике число вірних нашої Церкви молиться кожного дня словами Вечірні. А варто це робити, бо у псалмах та стихирах, з яких складаються ці щоденні молитви, знаходимо багатство думок, які можуть пригодитись у нашому щоденному духовному житті. Для бажаючих немає проблеми з доступом до текстів цього богослужіння, бо вони легко доступні у наших смартфонах, які носимо з собою, через аплікацію «Дивенсвіт». Тексти згаданих стихир на стиховні є наступні:

«Вчинімо піст приємним і угодним Господеві. Бо справжній піст — це втеча від гріха, це стриманість у мові й погамування гніву; і відмежованість від похоті та наклепів, брехні і порушення присяги. Зречення цього всього — правдивий піст, що милий Богові».

Наступна стихира цієї ж стиховні продовжує попередню думку:

«Почнімо, вірні, непорочний піст, що є спасінням душам нашим. Служімо Господеві з острахом і олією благодійности намастімо голови, а лиця наші вмиймо водою чистоти. Багатослівними не будьмо в молитвах, але взиваймо так, як ми навчилися: Отче наш, що єси на небесах, прости нам провини наші, бо ти — чоловіколюбець».

Розпочинаючи Великий піст, застановляємось над тим, як нам його в цьому році пережити. Шукаємо та пригадуємо собі, які посні норми, усталені церковною владою, зобов’язують в цьому часі. Придумуємо, часами, особливі умертвлення та покути у змаганні, з якими ми хотіли б випробувати свої сили. Інколи, при цій нагоді, долучаємо до наших духовних подвигів не дуже духовні постанови, мовляв, що варто було б, при нагоді посту, скинути з себе кілька зайвих кілограмів перед літнім часом.

Правдою є, що в часі Великого посту необхідно дотримуватися дисциплінарних норм, встановлених єпископами, які стосуються засад здержливості від споживання деяких страв у визначені дні. Тут головно йдеться про перший день Великого посту та про Велику П’ятницю, в часі яких зобов’язує повна стриманість від м’ясних та молочних страв. У всі середи та п’ятниці протягом Великого посту ми зобов’язані утримуватися від споживання м’яса. Церква заохочує нас до ще більшої стриманості в їжі м’яса також і в інші дні Чотиридесятниці, головно у понеділки, та протягом цілого першого тижня посту та у Великий Тиждень, очевидно, в залежності від особистих сил та можливостей кожного.

Говорячи про стриманість від м’ясних та молочних страв, варто тут згадати також про алкоголь. Щоправда, це ні м’ясо, ні молочні страви. Однак, споживання, головно надмірне, алкогольних напитків принижує і поневіряє нашу людську гідність, яку своєю смертю на хресті та своїм воскресінням привернув нам наш Спаситель Ісус Христос. Надмірне споживання алкоголю, окрім того, що руйнує наше фізичне здоров’я, також дуже часто спричиняє біль і терпіння нашим найближчим. Використовуючи час Великого посту, як особливу нагоду до навернення та відновлення наших стосунків з Богом та ближніми, не забуваймо і про цю площину нашого життя, яка часами може також вимагати нашого духовного великопосного подвигу.

Протягом Великого посту варто і необхідно також брати участь у пропонованих Церквою, притаманних цьому святому часові, богослужіннях та духовних вправах. Тут йдеться, головно, про Літургію Передшеосвячених Дарів, Канон Андрія Критського з численними поклонами, який ми вже служили у першому тижні посту, та, який будемо ще служити в другій половині Чотиридесятниці. Не можна забути і про інші богослужіння та духовні вправи. Йдеться тут, головно, про великопосні реколекції, які будуть проходити у кожній нашій парафії, та, які дадуть нам можливість скористатися з нагоди приступити до Святих Таїнств: Святої Сповіді та Пресвятої Євхаристії.

Мабуть не часто трапляється, щоб вірні нашої Церкви в часі Великого посту брали участь у гучних забавах чи дискотеках. Чотиридесятниця — це час заборонений для цього роду розваг. Однак, маючи сьогодні до диспозиції модерні засоби комунікації, ми самі, вклавши навушники, можемо зробити для себе таку гучну забаву чи дискотеку, що навіть ті, які будуть в цьому самому часі з нами в приміщені, цього не зауважать. Всі ми живемо нащодень в цивілізації, яка не терпить тиші. Брак тиші не дає нам можливості глянути у глибину свого серця та не дозволяє послухати того, що хоче сказати нам Бог. Тому варто скористати із вказівок Папи Франциска, який на початку Великого посту, в часі генеральної аудієнції, звертає нашу увагу на духовне значення пустелі, як місця зустрічі з Богом. Говорить він також про «екологію серця», відкривання того, що істотне, про самотність, про потребу вимкнути телевізор, відірватись від мобільних телефонів та вирушити в «паломництво милосердної любові» до найслабших, до убогих, людей похилого віку, відкинутих, найуразливіших. Попробуймо в цьому святому часі сорока посних днів, бодай трохи створити довкола себе простір, закритий для медіального, часто безвартісного, гамору і шуму, а відкритись на слухання голосу своєї душі та на діалог з Богом. Не будьмо здивовані, що декому з нас може це бути набагато важчим до виконання, ніж зберігання повздержливості від м’яса чи інших страв.

Повертаючись до текстів з Вечірні, наведених на початку мого великопосного звернення до вас, хочу звернути увагу на те, що період Великого посту не може бути лише часом, протягом якого на нас накладені додаткові зобов’язання та заборони. Піст не повинен бути тягарем та часом смутку. Навпаки, для християнина час Великого посту повинен бути радісним відновленням душевної єдності з Богом та нашими близькими. Для здійснення цього, ми повинні позбутися гріху, головно того, який чомусь загніздився в нашому житті. Протягом Святої Чотиридесятниці ми повинні також застановитися над тим, що з нашого боку спричиняє біль нашим ближнім. Автор стихир вичисляє такі можливі причини: нестриманість у мові, гнів, піддавання спокусам, наклепи, брехня, порушення присяги. Якщо позбудемось цього всього з нашого життя, то, без сумніву, успішно та корисно переживемо піст, який буде також подобатись Богові.

Друга, наведена на початку, стихира дає нам наступні важливі великопосні наставлення: «Служімо Господеві з острахом і олією благодійности намастімо голови, а лиця наші вмиймо водою чистоти. Багатослівними не будьмо в молитвах (…)». Служіння Господеві, благодійність, чистота та молитва — на ці ділянки нашого духовного життя вказує давній автор великопосних молитовних текстів. Вони стосуються всіх, також і нас, священників, коли служимо при Господньому Престолі, щоб ми це робили гідно та з острахом. Але вони ставлять також перед усіма нами обов’язок милостині, тобто відповідальності за бідних та потребуючих. Вони заохочують нас, щоб проста молитва, головно ця, якої навчив нас Ісус Христос, була щоденним духовним хлібом у нашому житті. Щоб краще зрозуміти вимагання, які стосуються духовної чистоти, варто навести слова з Першого листа св. Йоана Богослова: «Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в тому немає любови отця; бо все, що у світі, — пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, — не від Отця, а від світу. А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки» (1 Йо. 2, 15–17).

Дорогі у Христі брати і сестри!

Кожен переживає час Великого посту по-своєму. Користаймо з цього, що підказує нам Церква, використовуймо власний дотеперішній досвід у духовному житті, стараймося також відкриватись на нові досвіди та приклади інших. Наводячи попередньо цитовані великопосні тексти з Вечірні, заохочую всіх вас користати з того, що для нас доступне: з текстів Святого Письма, з Катехизму Української Греко-католицької Церкви «Христос — наша Пасха», з літургійних текстів, з молитов, доступних у ваших молитовниках, з молитов, приписаних на Великий піст, головно з молитви св. Єфрема, яку відмовляємо, виконуючи при цьому доземні поклони. Стараймося радісно, різноманітно та з великою душевною користю пережити даний нам час Святої Чотиридесятниці, щоб в день Світлої Пасхи бути готовими на зустріч з Воскреслим Христом.

З архиєрейським благословенням на великопосний подвиг,

† Володимир Р. Ющак, ЧСВВ,
єпарх Вроцлавсько-Ґданський

Дано у Вроцлаві, при єпархіальному соборі,

в четвер першого тижня Великого посту,
дня 5 березня 2020 року

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae