«Проти усіх загроз ми маємо в серці віру, якою перемагаємо найлютішого ворога нашого життя», — владика Михаїл Колтун у період пандемії

2 квітня 2020

Це час особливих випробувань і проти усіх загроз ми маємо в серці віру, якою перемагаємо найлютішого ворога нашого життя. Так глибоко в нас живе Бог, який хоче нашого живого признання Його в нас, і серед нас, і в цьому світі. Ми б в нормальних умовах не могли б так глибоко перейнятися Богом, вірою і ближнім. Тому, дякую вам за віру, якою ви рятуєте своє життя і життя ближнього. А Пасхи нашої нам ніхто не відбере. З нами Бог тепер і назавжди. В цій вірі триваймо. Це порятунок кожного і всіх. Я з вами в молитві розділяю пережиття кожного і разом прямуємо впевнено до Пасхи.

«Проти усіх загроз ми маємо в серці віру, якою перемагаємо найлютішого ворога нашого життя», — владика Михаїл Колтун у період пандемії

ЗВЕРНЕННЯ

до священників, монахів, монахинь, семінаристів, вірних
Сокальсько- Жовківської єпархії та всіх людей доброї волі
в часі посту під час пандемії

Відповідальність життя!

Слава Ісусу Христу!

«Збережи заповіді і ввійдеш в життя» (пор. Мт. 19, 18–19). Життя — це неабиякий дар Божий, це дар Божої любові, непереминаючої, вічної. З вічності Бог задумав нас, щоб свою любов розділити з нами. Бог вийшов із свого неприступного світла і об’явив себе в сотвореному світі. Любов Божа явилася для нас життям, з вільною волею, розумом оцінювати, пізнавати і при тому любити. Цю любов належалось би нам розділяти в першій мірі з Богом. І не тільки, а і з ближнім, що є дуже властивим, а також з усім сотворінням, яке Бог дав, щоб нам з ним і через нього жити. Це наш християнський розум ставить нам таке завдання. І так як Бог, дивлячись на світ, бачить Сина, з яким нерозривно перебуває в любові, так ми, споглядаючи світ, відкриваємо собі Живого Бога, Творця неба і землі, якого належиться любити всім своїм серцем, всією своєю душею, всією своєю силою, всіма своїми бажаннями. Це є наша правильна відповідь на Божу любов. Так, як Бог нас любить на землі і ще цілу вічність нам обіцяє і, щоб цю любов сприймати, нам належиться найбільшою любов’ю Бога любити. Тільки у взаємній любові відкривається життя. Ми могли досвідчити нашу земну любов, наскільки вона вимагає відданості аж до смерті. «Немає більшої любові, як хто віддає своє життя за ближнього» (пор. Ів. 15, 13). Бог для нас є життям. І як ми маємо не любити життя. І ось, коли ми не цінуємо життя, не любимо життя, не маємо правильної любові до життя, не маємо правильного сприйняття життя, через цю неправильність, через цей і подібні гріхи виникає зло, терпіння, смуток, розчарування, хвороби і смерть, ще й якась незрозуміла, караюча.

Нам усім треба навернутись до джерела життя. Людина, і всі живі істоти, і нежива природа має своє джерело, підставу, зміст і досконалість в Богові (пор. Катехизм «Христос — наша Пасха», 993). Бог, Той що живе своєю волею в цьому світі, Він відчуває цей світ, все створіння і нас кожної миті. Він відчуває наші занедбання, як, рівно ж, наші бажання. До наших бажань ми маємо доєднати найперше любов до Бога і це така любов, яка вартує нас і нашого життя. Великою любов’ю нам треба вправлятися жити. І, щоб нам прийти до цієї великої і правильної любові до життя, нам всім потрібно тепер покаятись, в першій мірі: що ми не мали високомірного ставлення до Бога, як до джерела життя; що ми недбало і невідповідально ставилися до свого життя і здоров’я; що ми не розвивали любові до ближніх і, можливо, до сих пір є незичливі, м’яко кажучи. А якщо говорити про головні гріхи, скільки в цьому нашого гріха і нашого зла! Усвідомлюємо, що ми нашими вчинками в Божому світі скоїли зло, гріх і спричинили наслідки каригідні. Мало того, ми занедбали любов до Бога, як до найбільшого Добра. З любові до Бога щиро жаліймо, що ми цим і багато іншим, що нам є на сумлінні тягарем, образили люблячого Бога і через це втратили право на Його ласку. В цих словах маємо поєднати наше сумління, щирість серця і пережиття болю над образою Бога і цією найбільшою втратою Бога в житті. Цей досконалий жаль збуджуйте щораз, як схочете ввійти в мир з Богом, і щоб через ваше покаяння і поправу життя Бог простив і помилував. Усім, хто щиро в своєму сумлінні визнає свої гріхи і покається, а при можливості, коли мине небезпека, обіцяє в совісті всі свої гріхи визнати на сповіді, в цю мить дістає розгрішення від своїх гріхів. Як надолуження за отриману ласку прощення хай буде щоденна молитва в покорі і в радості: «Отче Наш, що є на небесах… Амінь!». Скористайтеся цією винятковою можливістю, яку дає нам Господь і Церква нас повчає, як правильно зробити, щоб доступити у виняткових випадках прощення особистих гріхів.

Час пандемії — це потенційна загроза нашому здоров’ю і життю, як це попереджують компетентні власті держави. Саме в цьому полягає наша відповідальність за своє життя і життя ближнього. Тому не сміємо легковажно наражатися на небезпеки у нашому спілкуванні, як в церкві, — під час богослужінь, прийняття Таїнств і благословінь, — так поза церквою, і вдома. В цих виняткових обставинах користаймо з можливостей повчань нашої Церкви і в ній живої віри, яка уможливлює зберегти віру, надію і любов. Добрими бажаннями один для одного, молитвами, постом, добрими ділами, наповнюймо наші сподівання і «Бог, бачачи нас в тайні, воздасть явно» (пор. Мт. 6, 4). Наша сповідь перед Богом хай буде, «що ви зробили моєму ближньому, це ви мені зробили» (пор. Мт. 25, 40). Це час особливих випробувань і проти усіх загроз ми маємо в серці віру, якою перемагаємо найлютішого ворога нашого життя. Так глибоко в нас живе Бог, який хоче нашого живого признання Його в нас, і серед нас, і в цьому світі. Ми б в нормальних умовах не могли б так глибоко перейнятися Богом, вірою і ближнім. Тому, дякую вам за віру, якою ви рятуєте своє життя і життя ближнього. А Пасхи нашої нам ніхто не відбере. З нами Бог тепер і назавжди. В цій вірі триваймо. Це порятунок кожного і всіх. Я з вами в молитві розділяю пережиття кожного і разом прямуємо впевнено до Пасхи.

Щиро закликаю всім Божого благословення, щоб ви удостоїлися визнання гріхів в покаянні, щирої постанови направити своє життя і від Престола Божої ласки отримати в прощенні гріхів Божу ласку на здоров’я, життя і спасення. Амінь.

В цьому є кожного особиста відповідальність за своє життя, за життя ближнього і за створіння, щоб ми не грішили і не створювали загрозливих наслідків нашому світу і життю.

Пресвята Богородиця опікувалась Богом на землі. Рівно ж, і ми маємо цю ж опіку співдіяти з Богом у Його благому Провидінні для нашого з вами життя. Бог нам відкрив Богородицю у Своїй повній любові і це зробив ради нас. Довірмося, щоб нам удостоїтися спільної радості з Богородицею і всіма святими.

В цій Божій Ласці бажаю досвідчувати вам в собі люблячого Бога, який в своїй любові став нам переходом від смерті до життя, від землі до небес, Пасху хвалячи вічную. Алилуя!

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.

† Михаїл Колтун,
єпарх Сокальсько-Жовківський

Дано у м. Жовква,
єпархіальне управління Сокальсько-Жовківської єпархії,

день св. Кирила, архиєп. Єрусалимського,
31 березня 2020 року

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae