Послання Папи Франциска на День мігранта й біженця. Явище, яке пізнала також Україна

17 травня 2022

У четвер, 12 травня 2022 року, у Ватикані представлено послання Папи Франциска на 108-й Всесвітній день мігранта та біженця, який відзначатиметься 25 вересня на тему: «Будувати майбутнє разом з мігрантами та біженцями».

Послання Папи Франциска на День мігранта й біженця. Явище, яке пізнала також Україна

ПОСЛАННЯ

Святішого Отця Папи Франциска
на День мігранта і біженця

«Ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм»

(Євр 13,14)

Дорогі брати й сестри!

Остаточним сенсом нашої «подорожі» цим світом є пошуки справжньої батьківщини, Божого царства, започаткованого Ісусом Христом, яке отримає своє повне здійснення, коли Він повернеться у славі. Його царство ще не сповнилося, але вже присутнє в тих, хто прийняв спасіння. «Боже царство перебуває в нас. Навіть якщо воно ще есхатологічне, воно є майбутнім світу, людства, і в той же час воно перебуває в нас» [1].

Майбутнє місто — це місто з «з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник» (Євр 1,10). Його проект передбачає активне будівництво, в яке ми всі повинні почуватися залученими особисто. Йдеться про скрупульозну працю особистого навернення та перетворення дійсності, щоби дедалі більше відповідати Божому задумові. Трагедії історії нагадують нам про те наскільки ще далеким є досягнення нашої мети, нового Єрусалиму, «житла Бога з людьми» (Одкр 21,3). Але ми не повинні втрачати через це духа. У світлі того, що ми навчилися серед випробувань останніх часів, ми покликані оновити наші старання про будування майбутнього, що більше відповідатиме Божому задумові, світу, в якому всі зможуть жити в мирі та гідності.

«Нового ж неба й землі нової очікуємо ми, в яких справедливість перебуває» (2 Пт 3,13). Справедливість — це один із основоположних елементів Божого царства. У щоденних пошуках Його волі, її будуємо з терпеливістю, жертовністю та рішучістю, аби всі голодні та спраглі наситилися (пор. Мт 5,6). Справедливість царства слід розуміти як сповнення Божого порядку, Його сповненого любові задуму, де в умерлому та воскреслому Христі все створіння знову стає «добрим», а людство «дуже добрим» (пор Бт 1,1–31). Але щоби царювала ця чудова гармонія, потрібно прийняти Христове спасіння, Його Євангеліє любові, щоби були усунені нерівності та дискримінації теперішнього світу.

Ніхто не повинен бути виключеним. Його задум є в основі інклюзивним і ставить у центрі мешканців екзистенційних периферій. Між ними — чимало мігрантів і біженців, переселенців і жертв війни. Будування Божого царства відбувається разом з ними, бо без них воно не було би царством, якого хоче Бог. Включення найуразливіших осіб — це необхідна передумова для того, щоби отримати в ньому повноцінне громадянство. Каже в дійсності Господь: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене» (Мт 25, 34–36).

Будувати майбутнє разом з мігрантами й біженцями означає також визнати та цінувати те, що кожен з них може внести в процес будівництва. Мені подобається поміщати такий підхід до міграційного явища в пророче бачення Ісаї, в якому чужинці представлені не як завойовники та руйнівники, але як охочі робітники, що відбудовують стіни нового Єрусалиму, Єрусалиму, відкритого для всіх народів (пор. Іс 60,10–11).

У цьому пророцтві прибуття чужинців представляється як джерело збагачення: «Скарби моря попливуть до тебе, багатства народів прийдуть до тебе» (60,5). В дійсності, історія вчить нас, що внесок мігрантів і біженців був фундаментальним для соціального та економічного зростання наших суспільств. І так воно є також і сьогодні. Їхня праця, їхня здатність до жертовності, їхня молодість й ентузіазм збагачують громади, які їх приймають. Але цей внесок може бути ще більшим, якщо буде цінованим і підтримуваним за допомогою цілеспрямованих програм. Йдеться про величезний потенціал, готовий проявитися, якщо йому буде дана така можливість.

Мешканці нового Єрусалиму — пророкує далі Ісая — завжди тримають відчиненими навстіж ворота міста, щоби чужоземці могли входити зі своїми дарами: «Брами твої будуть завжди відкриті; ні вдень, ні вночі не будуть зачинятись, щоб принести до мене скарби народів» (60,11). Присутність мігрантів і біженців є великим викликом, але також — нагодою для духовного та культурного зростання для всіх. Завдяки їм маємо можливість краще пізнавати світ і красу його розмаїття. Можемо дозрівати в людяності та разом будувати ще більше «ми». У взаємній відкритості народжується простір плідного зіставлення між різними баченнями й традиціями, що відкривають уми на нові перспективи. Відкриваємо також багатство, яке містять невідомі нам релігії та форми духовності, й це спонукає нас поглиблювати наші власні переконання.

В Єрусалимі народів Господній храм ще прекрасніший завдяки пожертвам, що надходять з чужини: «Усі кедарські вівці зберуться коло тебе, і невайотські барани будуть тобі служити, зійдуть на жертовник мій, немов люба жертва, і я прославлю дім моєї слави» (60,7). В цій перспективі прибуття католицьких мігрантів і біженців дарує нову енергію церковному життю громад, які їх приймають. Вони часто є носіями оживляючих динамік та аніматорами живих богослужінь. Взаємообмін різними формами вираження віри та різними формами набожності є привілейованою можливістю для того, щоби в повноті переживати католицькість Божого люду.

Дорогі браття й сестри, й особливо, ви, молоді! Якщо хочемо співпрацювати з нашим небесним Отцем у будуванні майбутнього, чинімо це разом з нашими братами й сестрами мігрантами й біженцями. Будуймо його сьогодні! Бо майбутнє починається сьогодні й починається з кожного з нас. Не можемо залишати прийдешнім поколінням відповідальність за рішення, які потрібно прийняти тепер, щоби Божий задум щодо світу міг здійснюватися та прийшло Його царство справедливості, братерства та миру.

Молитва

Господи, вчини нас носіями надії,
щоб там, де панує пітьма, зацарювало Твоє світло,
а там, де відчай — відродилася довіра до майбуття.

Господи, вчини нас знаряддям Твоєї справедливості,
щоб там, де панує виключення, розквітало братерство,
а там, де ненаситність — процвітав взаємоподіл.

Господи, вчини нас будівничими Твого царства
разом з мігрантами й біженцями
та всіма мешканцями периферій.

Господи, вчини так, щоб ми навчилися, як прекрасно
жити як брати та сестри. Амінь.

† ФРАНЦИСК

Рим,
базиліка святого Івана на Латерані,
9 травня 2022

Посилання:

[1] Св. Іван Павло II, Промова під час відвідин римської парафії святих Франциска з Ассізі та Катерини Сієнської, Покровителів Італії, 26 листопада 1989.

Переклад: Українська редакція Радіо Ватикану — Vatican News
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae