«Посеред пандемії смертоносного гріха лунає Боже Слово: «Не бійся! Радуйся!», — владика Богдан Дзюрах

7 квітня 2020

Дорогі браття і сестри! Ми теж, подібно до Божого старозавітного народу, перебуваємо у вимушеній фізичній ізоляції. Проте, я переконаний, ці зовнішні обставини не перешкодять нам відчути і пережити в повноті Божу пасхальну радість, бо Божу радість, як і Боже Слово, неможливо ув’язнити (див. 2 Тим 2, 9). Нам тільки треба в цьому часі не «ізолюватися» від Божої люблячої нас присутності, від Його Слова, від Його милосердної і ніжної любові, яку він прагне передати нам у новий спосіб, в тому числі і через новітні засоби комунікації.

«Посеред пандемії смертоносного гріха лунає Боже Слово: «Не бійся! Радуйся!», — владика Богдан Дзюрах

Сьогодні — Благовіщення, зачаття Божого життя в житті і лоні Пресвятої Діви. Початок нашого спасіння, зав’язок радості, відродження надії. Бо ось посеред всесвітньої пандемії смертоносного гріха лунає Боже Слово: «Не бійся! Радуйся!» (див. Лк. 1, 30. 28).

Божа радість крокує світом

З убогої хатини в Назареті, а радше — з чистого серця Богородиці — ця Божа радість починає огортати собою людські серця і кожну людську оселю, всю людську історію. Першими прийняли цю Божу радість найближчі родичі Марії — тітка Єлисавета і її ще не народжене Дитя — Йоан, яке «з радості здригнулося» у лоні матері, як тільки Богородиця переступила поріг їхнього дому і промовила перші слова привітання. Згодом, коли мине віднині 9 місяців, ця Божа радість досягне околиць Вифлеєму, що неподалік Єрусалиму — Міста миру. Тоді-то Божий Ангел з неба закличе до вбогих пастушків у відкритому полі: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк 2, 10–11).


А ще за тридцять років з єрусалимських пагорбів, де в Страсну п’ятницю довершиться спасіння людського роду від смерті і гріха, ця Божа радість засяє остаточно і невідклично світлом Воскресіння і вже ніхто і ніщо не зможе зупинити цієї радості і цього нового життя, над яким вже ані гріх, ані пекло, ані смерть не здатні володіти. В цей великодній ранок сам Воскреслий Христос перемінить смуток і плач жінок-мироносиць на невимовну радість, коли привітає їх коротким словом: «Радуйтеся!» (див. Мт. 28, 10). Тоді звершиться те, що Господь заповідав своїм учням напередодні своїх страстей: «Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере» (Йо 16, 22). То ж відтепер, хто справді вірить у Христове Воскресіння, у те, що Він — живий, що у Його руках перебуває доля людства, той навіть посеред випробувань і утисків не втрачатиме цього променю радості, який засяяв з гробу нашого Спасителя.

Пасхальний перехід від смутку і тривоги до радості життя

Сьогодні Богородиця започатковує цей пасхальний перехід разом з народом і з цілим людством — перехід від смерти до життя, від неволі до свободи, від смутку і тривоги до радості й надії. Довершується історія, яку проображав старозавітній вихід з єгипетської неволі, коли Божий народ не просто закрив двері своїх домів перед Ангелом смерти, що переходив єгипетською землею. Божий народ зробив щось набагато більше і важливіше: відкрився у своїх домах і сім’ях на таємничу присутність Бога — Визволителя, Рятівника, Спасителя.


Бо сама тільки самоізоляція не вистачала. Багато хто тієї пам’ятної ночі в єгипетському краї теж мав закриті двері своїх домівок. Проте, щоб здійснилося визволення і довершилося спасіння, слід було зробити те, що зробить Богородиця у Благовіщенні, а саме: відкритися усім своїм єством на Боже Слово, на Ангела життя, який звіщає Божу спасенну волю, дарує благодать, запрошує на шлях живої віри.

Божу радість неможливо ув’язнити

Дорогі браття і сестри! Ми теж, подібно до Божого старозавітного народу, перебуваємо у вимушеній фізичній ізоляції. Проте, я переконаний, ці зовнішні обставини не перешкодять нам відчути і пережити в повноті Божу пасхальну радість, бо Божу радість, як і Боже Слово, неможливо ув’язнити (див. 2 Тим 2, 9). Нам тільки треба в цьому часі не «ізолюватися» від Божої люблячої нас присутності, від Його Слова, від Його милосердної і ніжної любові, яку він прагне передати нам у новий спосіб, в тому числі і через новітні засоби комунікації. Тоді, крізь пелену смутку, страху і тривоги, серцем, просвітленим молитвою, зуміємо побачити Його — нашого Воскреслого Спасителя, а наше серце знову зігріється світлом Його Воскресіння і прийме великодню радість, яку ніхто від нас не зможе відібрати!


Від Благовіщення — назустріч Воскресінню

Саме таке Благовіщення, — зародження божественної радості і нового життя у Христі Воскреслому — сьогодні ми, Христові учні, святкуємо. А це велике таїнство започаткувалося в житті Пречистої Діви з Назарету, яка закрила двері свого серця для усіх смертоносних вірусів гріха та всіх посланців темряви, а водночас відкрилася усім своїм єством на Бога і на Його спасенне Слово.

Це таїнство спасіння довершиться і в нашому житті, якщо ми, за прикладом і під покровом Богородиці, станемо на шлях оновлення у вірі: шлях, який остаточно приведе нас до повноти життя і радості у Христі Ісусі, Який народився і страждав, і був похований, і воскрес на третій день «задля нас, людей, і задля нашого спасіння» (Символ віри). Влучно окреслив цей шлях і цей напрямок зростання у вірі один італійський проповідник, коли з нагоди цьогорічного Благовіщення пригадав: «За 9 місяців народиться Господь. То ж не маєш більше очікувати лише, щоб закінчився вірус, — тепер маєш очікувати приходу нашого Господа і Спаса, однак, не сидячи, пасивно склавши руки, але як хтось, хто підготовляє своє серце, щоб Христос народився і воскрес також у твоєму житті». Амінь.

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae