«Господь приходить, щоб дарувати нам Свій мир»: Великоднє послання ієрархів УГКЦ у Західній Європі

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

ієрархів Української Греко-Католицької Церкви у Західній Європі

Всесвітліші і всечесніші Отці,
преподобні богопосвячені Сестри і Брати,
дорогі у Христі Вірні!

і хай біжать від лиця Його ті, що ненавидять Його»

(Стихира Пасхи)

Христос Воскрес!

Посеред болю і тривоги воєнного лихоліття, яке переживає наш народ, звучить небесна пісня перемоги, сповіщаючи усім народам спасенну благовість про Воскресіння Христа Господа. І ми разом з Христом Воскреслим і у Христі Воскреслому приходимо сьогодні до вас і виголошуємо це пасхальне переможне привітання, яке скерував Спаситель після Воскресіння до своїх переляканих і затривожених апостолів: «Мир вам!» (Йо. 20,19).

Ми всі, сини і дочки української землі, на матірних землях і на поселеннях, з надією очікуємо і з вірою вимолюємо дар миру від Всевишнього для нашого стражденного народу. Як люди віруючі, ми усвідомлюємо, що той мир, якого ми так дуже прагнемо, не буде плодом виключно людських зусиль, — він стане даром з висоти, спасенним втручанням самого Бога у повну сліз і страждання історію нашого народу. Господь, як добрий люблячий Отець, бачить біль і страждання своїх дітей і Він приходить, щоб нас спасати і дарувати нам Свій мир.

Цей прихід Бога сповістили ангели у полі біля Вифлеєму, проголошуючи: «Слава на висотах Богу і на землі мир людям і його вподобання» (Лк. 2, 14). Христос увіходить в людську історію як «Сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9, 5). Він «звіщає мир тим, що були далеко і тим, що були близько» (Еф. 2, 17). Він заповідає мир як особливий дар, з яким ніщо у світі не може зрівнятися: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Йо. 14, 27).

Але щоб ця спасенна Божа обітниця сповнилася в історії народу і усього людства, потрібно було, щоб Божий Син Воплочений змірявся з пекельними силами гріха, ненависті і злоби, якими диявол тримав в неволі людський рід. Дорога до миру провадила через несправедливий засуд, тортури, бичування, приниження, болючу смерть і погребання Сина Божого, який прийняв на себе людське тіло, а разом з ним — усю людську злобу, агресію і ненависть, які є проявом гріха.

Проте, Отець Небесний, згідно зі Своїм спасенним задумом, не дав Своєму Святому бачити зотління і не оставив його душі в аді, але воскресив Його Своєю силою із мертвих, «порвавши пута смерті, бо неможливо було, щоб смерть держала його у своїй владі» (пор. Діяння 2, 24–27). Христос Воскреслий, як Переможець аду, стає посеред все ще затривожених і опанованих журбою учнів і вітає їх, виголошуючи: «Мир вам!» (пор. Йо. 20,19.21.26). У цьому привітанні і в присутності Воскреслого між ними апостоли віднаходять втрачену надію, а їхнє серце сповняється пасхальною радістю.

Сьогодні ми прославляємо Христа Воскреслого, присутнього між нами та поклоняємось Йому як Переможцеві гріха і пекла. У ранах на Його святому тілі ми розпізнаємо рани нашого народу, рани наших Захисників, які сьогодні у своєму тілі зупиняють вселенське зло, що атакує наш народ і нашу землю. Разом з Христом вони жертвують самих себе не лише за життя свого народу і своїх найближчих. Вони сьогодні стають служителями миру також для далеких — для народів Європи і усього світу. Ми з вдячністю схиляємо голову перед їхнім подвигом та молимось, щоб Бог скріпив їх Своєю благодаттю та захоронив їх від ворожих нападів, даруючи усім нам мир.

А водночас ми теж покликані ставати миротворцями, наближати повний, тривалий і справедливий мир, за яким так тужить вся наша країна і цілий світ. Ми зможемо це зробити передовсім, якщо будемо долати гріх у власному житті. Бо саме людський гріх є першопричиною усіх конфліктів, воєн і агресії. Здолати гріх у власному житті — це вкрай важливий і необхідний крок до відновлення Божого миру в людському суспільстві. Невипадково Воскреслий Спаситель, приносячи своїм апостолам благовість миру, водночас залишив їм благодать Святого Духа на відпущення гріхів: «І ще раз Ісус їм каже: „Мир вам!“ Це промовивши, дихнув на них і каже їм: „Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються“» (Йо. 20, 21–23).

А другий шлях до миру — це шлях служіння, шлях милосердної і вірної любові. Агресія породжується від бажання панувати, визискувати, пригноблювати і зловживати владою. Натомість дух служіння, яким ішов Господь Ісус, це вірний шлях до миру в серці, у спільноті і між народами. У ці страшні роки війни наш народ виявив подиву гідну готовність до служіння. Наші захисники, волонтери, лікарі і медики, мільйони людей доброї волі на рідних землях і на поселеннях, творячи добро, утверджують і наближають неминучу перемогу світла над темрявою, правди над оманою, любові над ненавистю.

Нехай і надалі нас надихають слова апостола Павла, які нам пригадав Синод Єпископів УГКЦ у минулорічному посинодальному посланні: «Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром» (Рим. 12, 21). Не втомлюймось добро чинити (пор. 2 Сол. 3, 13), дорогі Брати і Сестри, бо в цьому запорука перемоги! Оточімо турботою наших захисників, навідаймося до поранених, молімося за визволення полонених, підтримаймо сумуючих, стражденних і знедолених війною!

Особливо заопікуймося вдовами і сиротами та батьками, які втратили у цій війні свої х синів і дочок. Пам’ятаймо: подібно як Христос, вмираючи на хресті, доручив свою Матір улюбленому учневі Йоанові, так нині Господь доручає нашій опіці тих, хто найбільше постраждав від жахіть війни, щоб ми зігріли їх теплом любові і ласкою Святого Духа.

Дорогі Брати і Сестри у Христі! Витривалою молитвою, очищенням від гріха власного серця, служінням милосердною любов’ю утверджуймо щораз то більше і наближаймо час остаточної перемоги Христа Воскреслого у нашому народі! Нехай Господнє світло воскресіння зігріє душу кожного і кожної із вас! Нехай навідається до наших захисників, до полонених, поранених, стражденних і самотніх, віджене від серця страх і смуток, а скріпить віру і надію в Господі! Нехай перед світлом Воскресіння відступить з нашої землі усяка ворожа сила, а сам Христос Воскреслий нехай дарує нам пасхальну радість та благословить усіх нас Своїм миром!

Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!

† Кеннет Новаківський,
єпископ Лондонської єпархії Пресвятої родини

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії

† Діонісій Ляхович,
апостольський екзарх в Італії

† Гліб Лончина,
апостольський адміністратор Паризької єпархії Святого Володимира Великого

† Степан Сус,
Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ

Дано в Лондоні, Мюнхені, Римі, Парижі й Києві

у день. св. Кирила, архиєпископа Єрусалимського

31 (18) березня 2023 року Божого