Владика Миколай Бичок напередодні Різдва Христового: «Бог прийшов, щоб спасти кожного з нас. І це є основне!»

16 грудня 2021

Дата святкування Різдва Христового щороку викликає багато полемік. Як в Україні, так і за її межами є прихильники святкування за новим стилем і переходу на Григоріанський календар задля того, щоб прославляти народження Ісуса Христа з цілим світом, так і противники цього, що прагнуть зберегти традицію.

Владика Миколай Бичок напередодні Різдва Христового: «Бог прийшов, щоб спасти кожного з нас. І це є основне!»

Владика Микола Бичок, правлячий архиєрей Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла, у розмові з редакцією газети «Церква і Життя» поділився своїми думками стосовно дати святкування Божого народження, що стоїть на заваді об’єднанню календарів та наскільки можлива така реформа в Австралії.

Слава Ісусу Христу, Владико. Кожного року перед Різдвом виникає питання дати святкування як в Україні, так і в діаспорі. Це стається тут в Австралії, вАмериці, поза Україною. Давайте почнемо з передісторії. Чому так сталося, що є дві дати святкування Різдва?

Слава Ісусу Христу. Дуже цікаве питання, бо ми, зазвичай, своє день народження святкуємо один раз. Натомість так склалося в історії, що є різноманітність двох календарів — Юліанського і Григоріанського. Календарі, за якими слідують різні Церкви і тому існує ця різниця у часі.

Отож, ми всі дуже добре знаємо, що для більшості світу 25 грудня є днем святкування Різдва Господнього і цей день є згідно Григоріанського календаря. Натомість, Греко-Католицька, Православна Церква, зокрема, ми тут в Австралії, святкуємо 7 січня, — і це є згідно Юліанського календаря.

Перш за все, варто зазначити, чому саме 25 грудня. Знаєте, коли дивитися на часи Ісуса Христа, читаючи Біблію, ми бачимо, що саме у той час, 25 грудня, у Римській імперії було святкування на честь сонця, коли світловий день ставав довшим. А оскільки Ісус Христос є тим правдивим Сонцем, котре освітлює кожного з нас, то це чисто світське свято перейшло у релігійну площину. Саме так постало святкування Різдва Христового 25 грудня згідно Григоріанського календаря.

Тепер, можливо, я би сказав декілька слів щодо одного і другого календаря. Юліанський календар був створений першим. Його запровадив всім нам відомий Юлій Цезар і довший час люди за ним жили. Та ми знаємо, що мав він певні неточності. Практично кожні сто років, — може, навіть трішки більше, — він відставав на один день. І так за півтори тисячі років він вже відставав на десять днів. Саме це стало причиною того, що папа Римський Григорій ХІІІ захотів змінити Юліанський календар, бо побачив ці неточності у часі.

На той час календар вже відставав більше, ніж на десять днів. Тому папа Римський Григорій ХІІІ змінює календар на Григоріанський. Він був зроблений згідно точніших розрахунків. Можна сказати, що на той час він був досконалим.

Якщо Юліанський календар губив за сто років день, то Григоріанський — лише кілька хвилин. Це було неспівмірно. Саме це стало причиною того, що вагома частина християнського світу йде за Григоріанським календарем.

Натомість, всі церкви в Австралії йдуть за Юліанським календарем. Позаяк наша Церква має відношення до України, до її культури, а наші батьки, дідусі, бабусі святкують Різдво у цей день, ми хочемо з ними єднатися. Хоча, це не завжди є легко, зокрема в Австралії. Буває, що часто це будній день, коли людям важко відлучитися з роботи, щоб гідно і радісно пережити ці Різдвяні свята.

Цього, власне, немає 25 грудня, адже це є офіційний вихідний. Напевно, для наших громад святкувати Різдво 25 грудня було б комфортніше, єднаючись не лише з католицьким світом, а і з більшістю православних Церков за винятком України, Росії і ще декількох Церков. Усі святкують за Григоріанським календарем.

Коли, власне, народився Ісус Христос?

Це також дуже цікаве запитання, тому що коли ми читаємо Святе Письмо, ми не маємо про це жодної згадки. Ми лише бачимо, що зустрілися пастушки і це точно не була зима. Ми просто так відчуваємо. Бо у нас в Україні ми не можемо собі уявити Різдво без снігу. Тому це просто наші дитячі спогади. Якщо є сніг, значить є Різдво, як немає снігу — тяжко собі уявити Різдво.

Якщо говорити про рік народження Ісуса Христа, ми можемо брати за основу те літочислення, яке є зараз. Практично ви дуже добре знаєте, що після народження Христа все «обнулилося», все почалося з нуля. Хтось це називає до нашої ери, потім — нашої ери.

Було дуже багато досліджень, щоб якось упевнитися, чи те, що ми зараз живемо у 2021 році справді почалося від тієї дати. Там, все таки, є якась похибка. Вчені говорять, що є похибка від 3-х до 7-ми років.

Багато досліджували всі ті різні нюанси. Знову ж таки, повертаючись до Римської імперії, ми маємо відомості, що ще на початках християнства, десь у V-VI ст., один монах також хотів дослідити, коли насправді народився Ісус Христос. І він, власне, дослідив, що Ісус народився у 754 році до заснування Риму. Це стало такою точкою відліку, від якої він вирахував, що є десь чотири роки різниці згідно теперішнього літочислення. Також він багато досліджував, використовуючи певні відомості про роки царювання царя Ірода. Зрештою, було багато інших досліджень. Вони дійшли думки, що похибка десь в чотири роки і це вже майже точно.

Так що ніхто не знає конкретної дати. Те, що ми маємо з тих різних досліджень, починаючи з V-VI ст і до сьогоднішнього часу, можемо вважати, що є практично точним.

Ви згадали, що практично весь світ святкує Різдво 25 грудня за винятком української, російської і ще кількох Церков. Яка думка Блаженнішого Святослава, Глави Української Греко-Католицької Церкви, щодо календарів і святкування Різдва з усім світом в один день?

Наш Патріарх Блаженніший Святослав завжди наголошує, що ми як Українська Греко-Католицька Церква є готовими. Але, можливо, до певної міри, є неготовими наші люди, які прожили ціле життя і святкували 7 січня. І для них, до певної міри, це буде ударом. Їм складно буде зрозуміти, чому саме на схилі їхнього віку робиться ця реформа календарів.

Але і це не є основною причиною, як на мене. Основною причиною є те, що коли говорити про Україну, на сьогодні це не лише Українська Греко-Католицька Церква. На сьогодні це і Православна Церква України, Православна Церква Московського Патріархату. І тут, власне, треба знайти якусь гармонію, щоб усі разом перейшли. Тому що навіть якщо би УГКЦ перейшла на цей календар, залишиться вагома частина вірних в Україні, які і далі святкуватимуть 7 січня. Тому і ведуться різні перемовини, щоб це зробити разом. Щоб не робити такими певними церковними групами, знову ж таки відділюючись і роблячи певний поділ, тому і треба це зробити разом. Коли це вдасться зробити, — я не знаю. Це ж залежить не лише від церковних урядовців, Патріарха, митрополитів. Це в більшості залежить від цілої Церкви, а Церква — це всі люди. Це не лише цегла, мури, храми, це є живі люди і від них дуже багато залежить. Щоб вони якось були готові, як вони кажуть, на цей новий Григоріанський календар, який насправді є набагато точнішим. Ті, хто доживе десь до 2101 року, святкуватиме Різдво вже 8 січня. І це ще один доказ того, що Юліанський календар вже своє віджив і кожні 100 років ми будемо віддалятися ще на день.

А як щодо Мельбурнської єпархії? Чи готова вона перейти? Яка Ваша особиста думка?

Я готовий перейти хоч сьогодні (Сміється. — ред.). Та, на жаль, я тут не один.

З тієї інформації, що я маю, кілька років тому велися подібні дискусії. Знаю, що по деяких парафіях було проведено опитування. На жаль, не було достатньої кількості голосів від тієї групи, яка хотіла перейти на святкування 25 грудня. Все таки, вагома частина наших парафіян є за святкування 7 січня. Це є, як я наголошував, старше покоління. Із того, що ми знаємо, наші церкви тут в Австралії переповнені у більшій мірі старшими людьми. На жаль, є та прогалина середнього і молодшого віку. Це не означає, що їх взагалі немає в церкві. Однак, якщо брати в процентному співвідношенні, то, все таки, вагома складова — люди похилого і старшого віку. Тому саме вони формують цю провідну думку. Хоча дуже багато пропозицій від молодших людей, які навіть зі мною підіймали цю дискусію.

Пригадую, коли я був ще в Україні, я отримував на месенджер різні запитання ще минулого Різдва: чи не варто перейти на нову дату? Тоді я відповідав, як сьогодні: я готовий хоч зараз перейти, але я хочу, щоб перейшли всі разом. Або, принаймні, щоб кожна парафія це вирішила максимальною кількістю голосів. Йдеться про те, щоб це не було 51 % — за, а 49 % — проти, бо це призведе до неспокою у парафії. Мало би бути, принаймні, 2/3 голосів, як на мене, не менше 75 %. Тоді би ми могли переходити поодиноко. А завдяки такому способу, помаленьку єднатися з усім християнським світом — святкувати Різдво Господнє 25 грудня.

Ця практика, як на мене, станеться. і це — майбутнє. Хочемо ми того чи ні, але в Австралії ми прив’язані до австралійських реалій. Це святкування 25 грудня полегшило б нам самим святкування. З іншого ж боку, воно би нас об’єднало на фоні Австралії з цілою Католицькою Церквою на цьому континенті.

Владико, Ви служили певний час у єпархії в Америці, як у них вирішено це питання?

Саме приклад Америки є для мене вирішальним. Як і що зробити тут, в Австралії, щоб не зробити певних помилок, котрі були зроблені в Америці. Оскільки в 60-х — 70-х роках був такий рух переходу на новий календар, який ми називаємо Григоріанським. Десь це було легко, десь це було дуже тяжко.

Така ситуація склалася в Америці. Хоча для мене у цьому не було жодних проблем. На тій парафії, де я був, у нашій церкві Святого Йоана Хрестителя ми святкували згідно Григоріанського календаря всі свята, а Різдво, Великдень і Йордан ми робили двічі. Хоча, мушу визнати, що за Григоріанським календарем ми мали майже цілу парафію, натомість 7 січня це був невеликий відсоток людей. Особливо, коли свято випадало на будень. Адже у будень усе звично: Різдво — Різдвом, а праця — працею. І тому люди дуже часто не мали вільного дня від праці… Через свої переконання щодо святкування 7 січня, вони деколи через працю не могли нормально відсвяткувати Різдво.

Давайте тепер поговориму про Різдво у духовному плані чи має взагалі значення дата святкування Різдва, і що таке — Різдво?

Різдво — це є прихід Бога на нашу грішну землю. Нам собі якось важко уявити, що Бог — Величний, Могутній, Неосяжний для нашого розуму, тобто багато тих рис, якими ми описуємо Господа Бога, став для нас осяжний через те, що народився через Пресвяту Богородицю у цьому грішному світі. Для того, щоб людям принести вічне життя і відкупити людський рід від гріха. Саме тому те, що ми говорили з Вами попередньо, ця якась конкретна дата втрачає своє значення тому, що Бог прийшов на землю. І це є основне!

Саме до цього величного свята ми зараз готуємося. Адже як Ви знаєте, кожному великому святу передує таке приготування, яке ми називаємо постом. Цей піст, котрий передує Різдвяним святам, називається Пилипівкою.

Власне, через піст, через певні якісь обмеження, через певні свої роздуми, ми усвідомлюємо, до якої події ми готуємося. Вчергове готуємося, що Бог приходить до нас, можливо, у той невидимий спосіб. Ми це стараємося зобразити через вертепи, через коляду. Ми хочемо, щоб ця радість лунала всюди.

Можливо, в Австралії я ще не можу говорити, як тут відбуваються святкування. Але я знаю, що за кілька тижнів перед Різдвом, ми маємо коляду як церковна спільнота. Звісно, у день самого Різдва і в усі Різдвяні свята аж до Йордану, а навіть по Йордані, стараємося в своїх домівках прославляти Бога через піснеспіви, які ми називаємо колядками. І все це дуже чітко і ясно показує нам і змальовує нашу неймовірну радість і нашу неймовірну подяку Господу, який зійшов до нас, і народився, як кожний з нас. Він відчував і болі, і холод, і, деколи, може, і голод. Тобто він повністю прийняв наше тіло для того, щоб принести нам спасіння. І це є основний зміст цього святкування Різдва!

Бог прийшов, щоб спасти кожного з нас.

За матеріалами Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ