Комунікат Синоду Єпископів УГКЦ 2007 року
КОМУНІКАТ
Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви,
(м. Філадельфія (США), 27 вересня — 6 жовтня 2007 року)
27 вересня — 6 жовтня українські католицькі єпископи провели річний Синод уперше поза межами Європи — у Філадельфії.
Цього року відзначається столітня річниця призначення першого східного греко-католицького єпископа до Сполучених Штатів Америки. Владика Сотер Ортинський залишив рідну українську землю, коли в 1907 році Папа св. Пій Х призначив його єпископом для США. Владики постановили мати річний Синод у Сполучених Штатах Америки, щоб приєднатися до своїх братів-єпископів, духовенства, монаших чинів та вірних у США для святкування цієї річниці.
41 ієрарх Української Греко-Католицької Церкви з України, Європи, Північної і Південної Америки та Австралії розпочали Синод із дня духовної застанови. Цей день провадив Преосвященний Владика Михайло (Гринчишин), Екзарх для українців-католиків у Франції. Темою дня духовної застанови була євангелізація в навчанні Церкви.
Божественна Літургія на відкриття Синоду була відправлена у філадельфійській катедрі Непорочного Зачаття. Священики, монахи, монахині та миряни з Філадельфійської архиєпархії та інших трьох українських єпархій (Чикаго, Стемфорд та Парма) в США взяли участь у цій Літургії.
У своїй проповіді Блаженніший Любомир говорив на головну тему Синоду. Він підкреслив, що ідеєю євангелізації є поділитися з іншими даром святої віри, яку ми отримали від Бога. Цей дар привезли перші переселенці з України до США і саме вони поширили його. Сьогоднішня квітуча митрополія — це плід щирого прив’язання до рідної Церкви отих наших дідів і прадідів.
Отже, головною темою Синоду була євангелізація. Синод переглянув пастирський стан нашої Церкви у світі. Тематику Синоду було поділено на три питання. Перше питання: «Хто має євангелізувати?». Ділитися даром святої віри повинні всі члени святої Церкви, свідомі що одержали такий дар від Бога. Друге питання: «Кого треба євангелізувати?», тобто з ким ділитися даром святої віри, кому передавати Божу науку? Тут необхідно розрізняти тих, хто вірить, але у своїй вірі є млявим; тих, хто віддалився з якоїсь причини від Бога та Церкви, і, врешті, тих, хто ще не чув про Христа та його науку. Синод звернув увагу на те, що євангелізація ніколи не повинна переростати в прозелітизм (насильне перетягування вірних до іншої Церкви), бо це у своїй природі осоружне всім справді віруючим. Третім питанням, над яким працював Синод, був зміст євангелізації. Правди віри в Бога є одні, але кожна християнська традиція сприймає їх у свій особливий спосіб. І власне цей спосіб сприйняття є тим, що називаємо індивідуальним благочестям помісної Церкви. Владики Синоду звернули увагу на те, що в УГКЦ тепер готується Катехизм, який передаватиме зміст святої віри з усіма особливостями нашої духовности та обрядовости. Особи, відповідальні за підготовку Катехизму, просили всіх владик надати свої зауваження для остаточної редакції. Цей Катехизм дуже важливий, бо він є одним із тих основних елементів, які єднають ієрархію та вірних УГКЦ, де б вони не були.
Другою темою Синоду був процес постійної формації священиків, які виховуються в наших семінаріях, а відтак служать нашим вірним в усіх країнах їхнього проживання — в Україні чи поза її межами. Отці Синоду затвердили проєкт листа про священичу формацію. Роботу над цим документом буде закінчено впродовж поточного року.
Отці Синоду приділили особливу увагу пропозиціям, що їх подали учасники Патріаршого Собору, присвяченого питанням молоді, який відбувся 13–19 серпня цього року в Києві. Синод із вдячністю взяв до відома напрацювання Собору і доручив спеціально створеній робочій групі підготувати план реалізації конкретних вказівок для вихователів і молоді.
Сила Церкви полягає в молитві та послідовному житті, згідному з Божою наукою, а не в її зовнішніх структурах чи світських впливах. Але організаційні структури Церкви дуже важливі для справжнього церковного життя, бо вони наводять лад та впорядковують відносини всередині Церкви. Тому цьогорічний Синод продовжив працю над створенням статуту синодального управління. Метою цього документу, перше видання якого благословили для тимчасового вжитку ще в 1995 році, є встановити порядок синодального функціонування як підстави для діяльности помісної Церкви східної традиції. Упродовж останніх 40 років УГКЦ набула багато досвіду, завдяки також і вже встановленому церковному законодавству, яке тепер вона бажає належно оформити.
Синод постановив проголосити рік 2008 роком християнського покликання в усіх сферах людського буття.
Синод надіслав привітання до Святішого Отця, Конференції Католицьких Єпископів Америки (в якому подякував за багаторічну моральну й матеріальну підтримку УГКЦ в Україні), українських православних єпископів Північної Америки та до всіх східних католицьких єпископів Північної Америки. Синод також привітав усіх тих членів Синоду, які через недугу не змогли прибути на Сесію.
Крім вищезгаданих питань, Синод працював також і над низкою поточних справ, серед яких найважливішою була душпастирська опіка над вірними, що перебувають у тих країнах, де ще немає церковних структур УГКЦ.
У неділю, 30 вересня, Отці Синоду відслужили Архиєрейську Святу Літургію в катедрі Непорочного Зачаття. Це стало головною подією святкування століття прибуття першого греко-католицького єписокопа до США та початку формування структури нашої Церкви як самостійної одиниці в цій країні. До них приєдналися Високопреосвящений Архиєпископ П’єтро Самбі, Апостольський Нунцій у США, та кардинали Юстин Ріґалі, Антоній Бевіляква, Теодор МакКеррик та численні єпископи Східних та Латинської Католицьких Церков у США. На цій Святій Літургії були присутні також єпископи Української та Грецької Православних Церков у США.
Митрополит Філадельфійський Архиєпископ Стефан (Сорока) привітав Отців Синоду та всіх, хто зібрався на святкування (понад три тисячі осіб). Він сказав, що це було його надією та молитвою, щоб столітні святкування призвели до відновлення віри та посилення ентузіазму серед духовенства, монашества та вірних Церкви в США жити християнським життям.
Блаженніший Любомир пригадав самопожертву Владики Сотера, який відкинув свої особисті бажання та переваги задля Божого голосу, який він почув через Церкву. «Цей приклад показує нам, що ми не повинні нарікати, коли отримуємо виклик виявити нашу віру, а навпаки, бути відкритими та готовими, коли покликані Богом, бо така внутрішня настанова забезпечує щедрі плоди та особисте щастя», — сказав він. Блаженніший Любомир також подякував вірним нашої Церкви у США за довголітню підтримку їхніх братів і сестер в Україні.
«Хоч було багато труднощів і навіть непорозумінь з боку місцевої ієрархії Латинської Церкви, — сказав Глава УГКЦ, — з часом та доброю волею, із приїздом Владики Ортинського ці труднощі були переборені. Сьогодні ми можемо радісно поділитися нашим даром віри через наші традиції з Латинською Церквою в США. Ми хочемо також подякувати вірним Церкви в Америці за їхню підтримку та щедрість до нас із того часу, відколи Українська Католицька Церква вийшла з підпілля близько двох десятків років тому».
Архиєпископ П’єтро Самбі, Апостольський Нунцій у США, зачитав вітання від Його Святості Папи Венедикта ХVI. У листі Святішого Отця підкреслено, що він єднається в молитві з зібраними в подяці Богу за сильну відважну віру перших українців-іммігрантів, що прибули на береги цієї нової землі та зуміли розбудувати тут своє церковне життя.
У четвер ввечері Отці Синоду були присутні на особливій церемонії та прийнятті, організованими Католицьким Університетом Америки на честь Блаженнішого Любомира, який 50 років тому закінчив цей університет. Його Блаженству при цій нагоді було надано ступінь почесного доктора цього університету.
У п’ятницю, 5 жовтня, Отці Синоду відслужили Архиєрейську Божественну Літургію в Українському крайовому соборі Пресвятої Родини у Вашингтоні та відвідали Українську католицьку семінарію св. Йосафата.
У суботу, 6 жовтня, Владики завершили свій річний Синод.
Секретаріат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви